Справа №2-1544/2009р.
11 вересня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Клепка Л.І., при секретарі Байдаковій Н.Г., за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування вимог вказав, що з відповідачкою ОСОБА_2 він знаходиться в юридичному шлюбі з 7 червня 2002 року. Від шлюбу дітей не мають. В жовтні 2005 року через взаємні непорозуміння та неможливість сумісного проживання вони з відповідачкою припинили сімейні стосунки і з зазначеного часу їх не підтримують, сумісного домашнього господарства не ведуть. Зазначаючи, що відновлення та збереження шлюбу неможливе, позивач просить суд їх шлюб з відповідачкою розірвати, поклавши на нього витрати з розірвання шлюбу..
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, і наполягав на розірванні шлюбу.
Відповідачка, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність. З заяви вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу вона визнає.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 7 червня 2002 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 93 (арк.спр. 7).
Спільних дітей та спору майнового характеру сторони не мають. У позивача шлюб розривається вдруге.
Із пояснень позивача вбачається, що в жовтні 2005року вони з відповідачкою остаточно припинили сімейні стосунки. В теперішній час кожен з них має намір створити іншу сім'ю, тому ні він, ні відповідачка не бажають відновлювати сімейні стосунки та зберігати шлюб і вважають, що нерозірваний шлюб буде порушувати їх особисті інтереси. Позивач також суду пояснив, що раніше він приймав заходи щодо розірвання шлюбу через орган реєстрації актів цивільного стану, проте зробити цього не зміг через неявку до органу РАЦС відповідачки.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Підставою розірвання шлюбу, відповідно до положень ст.112 Сімейного Кодексу, є неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу.
Судом встановлено, що сторони вже тривалий час разом не проживають, обставини їх життя свідчать про те, що відновлювати сімейні стосунки і зберігати шлюб жоден з них не бажає. На думку позивача, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б як його інтересам, так і інтересам відповідачки, оскільки кожен з них має намір зареєструвати інший шлюб. Та обставина, що відповідачка до судового засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, свідчить про її байдужість до збереження шлюбу.
Оскільки фактичні стосунки між подружжям не дають підстав вважати, що збереження шлюбу між ними можливо, суд вважає, що їх шлюб слід розірвати. Витрати з розірвання шлюбу суд вважає за можливе покласти на позивача, звільнивши відповідачку від зазначених витрат.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 104 п.2, 105 п.3, 110 п.1, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1, 1972 року народження, та ОСОБА_2, 1977 року народження (до шлюбу ОСОБА_2), зареєстрований 7 червня 2002 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області за актовим записом №93, розірвати,
При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито в розмірі 17грн., ОСОБА_2 від витрат з розірвання шлюбу звільнити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.