33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"19" липня 2011 р. Справа № 08/5004/168/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Ващук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 21.04.11 р. у справі № 08/5004/168/11
за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло"
до Підприємця ОСОБА_1
про стягнення 10168,70 грн. основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2, за довіреністю
відповідача - ОСОБА_1, підприємець,
ОСОБА_3, за довіреністю,
ОСОБА_4, за довіреністю.
В судовому засіданні 19.07.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Ковельської міської ради в особі Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" із позовом до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10168,70 грн. основного боргу, пені, інфляційних та трьох процентів річних. В обгрунтування вимог зазначав, що відповідачем порушено умови угоди № 430 на відпуск теплової енергії від 01.11.2006 року в частині проведення розрахунків за отримані послуги з теплопостачання.
Рішенням господарського суду Волинської області від 21.04.2011 року (суддя Войціховський В.А.) позов задоволено.
У апеляційній скарзі до Рівненського апеляційного господарського суду підприємець просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Волинської області. Апеляційну скаргу з посиланням на приписи статей 2, 29 ГПК України, статей 3, 361 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), зокрема, мотивовано відсутністю у прокурора права на звернення з даним позовом до господарського суду.
В судовому засіданні апелянт та його представники підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.
Представник підприємства теплових мереж в судовому засіданні зауважив, що рішення суду першої інстанції є законним та прийнято відповідно до вимог чинного законодавства без жодних порушень матеріального чи процесуального права. Вважав, що вимоги, зазначені в апеляційній скарзі відповідача не підлягають задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу Ковельська міська рада зазначала про правильність висновків місцевого господарського суду.
Ковельський міжрайонний прокурор надіслав на адресу апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що Ковельська міська рада являється власником підприємства "Ковельтепло", яке згідно ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" їй підпорядковане, підконтрольне та підзвітне. Відтак, невиконання договірних зобов'язань споживачами по внесенню плати за використану теплову енергію ускладнює здійснення Ковельською міською радою передбачених Законами України "Про місцеве самоврядування", "Про житлово-комунальні послуги" функцій.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як це вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 11.11.2006 року між Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" та підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду на відпуск теплової енергії за № 430 у відповідності до умов якої ПТМ "Ковельтепло" взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення надання підприємцю ОСОБА_1. послуг з відпуску теплової енергії і гарячої води у належне останньому на праві власності приміщення продовольчого магазину площею 69,7 кв.м., котрий знаходиться у м. Ковель.
Ковельський міжрайонний прокурор, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за угодою про відпуск теплової енергії від 01.11.2006 року просив стягнути з відповідача на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 4985,24 грн. заборгованості, 4985,24 грн. пені, 149,39 грн. інфляційних, 48,83 грн. трьох відсотків річних.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України, як на єдину систему, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявлені порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою. Разом з цим, у відповідності до статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Даючи офіційне тлумачення положень статті 2 ГПК України, Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. При цьому, інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Частина 2 ст. 29 ГПК України передбачає, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Ковельська міська рада не є учасником договірних відносин та кредитором у зобов'язанні, що не дає їй права безпосередньої вимоги виконання зобов'язання боржником. Ковельським міжрайонним прокурором позов фактично пред'явлено в інтересах підприємства теплових мереж "Ковельтепло", оскільки прокурор просив стягнути заборгованість саме на користь зазначеної особи, яка не відноситься до органів державної влади, чи органів місцевого самоврядування.
У пункті 3 роз'яснення Вищого господарського суду України від 22.05.2002 року № 04-5/570 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Зважаючи викладене, апеляційний суд вважає що рішення господарського суду Волинської області від 21.04.2011 року підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням або неправильним застосуванням норм процесуального права, із прийняттям нового рішення. Позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло" залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України з тих мотивів, що прокурором фактично подано позов в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, а не в інтересах держави; в задоволенні позову Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради відмовити.
Керуючись ст.ст. 4-7, 33, 43, п. 1 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 задоволити.
Рішення господарського суду Волинської області від 21.04.2011 року у справі № 08/5004/168/11 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло" до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10168,70 грн. основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних залишити без розгляду.
У позові Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10168,70 грн. основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.