79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.07.11 Справа № 18/137 (2010)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В. розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області від 04.04.2011 р. вих. № 03-1268
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2011 р. у справі №18/137 (2010)
за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів
до сільськогосподарського ТзОВ імені Данила Галицького, с.Віжомля Яворівського р-ну Львівської обл.
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Львівського обласного виробничого управління водного господарства, м.Львів
2) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, м.Львів
3) Віжомлянської сільської ради Яворівського району Львівської області, с.Віжомля Яворівського р-ну Львівської обл.
4) Яворівської райдержадміністрації Львівської області, м.Яворів Львівської обл.про відшкодування 70 740, 31 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (в.о. завідуючого сектору правового забезпечення,
довіреність від 24.05.2011 р. № 03-2527 у матеріалах справи);
від відповідача - Запотічний Є.І. (директор);
від третьої особи-1 - ОСОБА_2. (представник, довіреність від 18.05.2011 р. № 01/1426 у
матеріалах справи),
від третьої особи-2 - не з»явився,
від третьої особи-3 - не з»явився
Представникам сторін і третьої особи-1 роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки ні жодна зі сторін, ні третя особа-1 не заявляли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 р.
У судовому засіданні 12.07.2011 р. оголошувалася перерва до 11 год. 30 хв. 14.07.2011 р. для підготовки вступної та резолютивної частин постанови, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.
2
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2011 р. у справі № 18/137 (2010) (колегія суддів: Рим Т.Я. (головуючий), Левицька Н.Г., Сухович Ю.О.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2008 р. по 23.08.2009 р. 4 529, 07 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. N 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за N 44/6332 (далі - Методика № 290), а в задоволенні решти суми збитків, нарахованих на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. N 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за N 767/16783 (далі - Методика № 389), відмовлено.
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, де просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що господарським судом неправлмірно взято до уваги Методику № 389, оскільки розрахунок розміру збитків за самовільне використання водних ресурсів застосовується незалежно від наявності інших збитків; відсутність дозволу на спецводокористування у відповідача заподіяла шкоду державі.
У судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Як встановлено судом першої інстанції, Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку сільськогосподарського ТзОВ імені Данила Галицького з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами цієї перевірки складено акт № 70/20 від 16.07.2010 р. (а.с.8-10, Том 1).
В ході проведення перевірки державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Львівської області встановлено, що основним видом діяльності відповідача є вирощування зернових культур та виробництво молока і м'яса.
У відповідача станом на 01.01.2008 р. нараховувалося 277 голів великої рогатої худоби, станом на 01.01.2009 р. - 281 голова, станом на 01.01.2010 р. - 251 голова, станом на 01.07.2010 р. - 270 голів, про це свідчать звіти про рух худоби (Ф. 24), складені самим відповідачем.
Наказом Держводгоспу України від 03.06.1997 р. N 41, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.01.1998 р. за № 2/2442, затверджено Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення (а.с.32-39, Том 1), серед якого немає жодної водойми Львівщини, в т.ч. спірної.
Таким чином, всі водні об»єкти Львівської області відносяться до об»єктів загальнодержавного значення, про що свідчить і довідки Львівського обласного виробничого управління водного господарства від 17.01.2011 р. № 09/84 (а.с.ЗО, Том 2), 07.02.2011 р. № 09/225 (а.с.48, Том 2).
Згідно з довідкою Жовківського управління водного господарства від 25.12.2010 р. № 260 на території господарського двору сільськогосподарського ТзОВ імені Данила Галицького розміщена водойма пл.0, 3 га, яка вважається пожежною водоймою. Наповнення водойми відбувається за рахунок поверхневих вод, а також струмка
з
«Безіменного»з послідуючим скидом надлишків через струмок у ріку Гноянець (а.с.27, Том 2),
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи-1, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2011 р. у справі № 18/137 (2010) скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 6 829, 67 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
При цьому колегія виходила з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХП з наступними змінами та доповненнями підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про непоширення на спірні правовідносини дії Методики № 389, при вирішенні даного спору суди обох інстанцій врахували положення п.п.1.2, 9.1 Методики № 389, згідно з якими остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:
забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;
та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м), здійснюється за формулою: 3 = 100 х XV х Тар, (23), де
У - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 р. зобов»язано позивача подати документальне підтвердження розміру спожитої води за стягуваний період.
Так, згідно з розрахунком використаної води за спірний період з 01.01.2008 р. по 01.07.2010 р. об»єм останньої становить 16 476, 9 м3'
16 476, 9x0, 0829 х 5 = 6 829, 67 грн.
4
На відміну від Методики № 389, на застосуванні якої наполягає позивач Методика №290, чітко розмежовує самовільне водокористування та забруднення водних ресурсів як окремі правопорушення, а п.6 Методики № 290 не містить винятків для застосування відповідної формули розрахунку розміру збитків у залежності від глибини залягання прісних підземних вод чи від інших обставин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що нарахування розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, слід проводити на підставі Методики № 290.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає скасуванню, а доводи апелянта - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2011 р. у справі № 18/137 (2010) скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, а саме:
Стягнути з сільськогосподарського ТзОВ імені Данила Галицького (ідентифікаційний код 03763282):
- на користь Державної екологічної інспекції в Львівській області (ідентифікаційний код 23949356) 6 829, 67 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства;
- в дохід державного бюджету 68,30 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 34,15 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 22,78грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти суми позову відмовити.
Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин