01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2011 № 15/113
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 - за дов.; ОСОБА_2 - за дов.;
Від відповідача -1: не з'явився;
Від відповідача -2. ОСОБА_3 - за дов.;
Від прокуратури: Лелиця В.В. - старший прокурор;
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2011р.
у справі № 15/113 (суддя - Хоменко М.Г.)
за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України
до 1. Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» (далі - АТ ХК «Київміськбуд»)
2. Київської міської ради
про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки
Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.04.2011 у справі № 15/113 задоволено позов: визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва, укладений 06.08.2007 року між акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” та Київською міською радою; стягнуто з Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” в доход державного бюджету України судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2011 у справі № 15/113 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав невірного застосування норм процесуального та матеріального права.
Апелянт в обгрунтування власної позиції посилається на те, що він діяв в межах своїх повноважень, зокрема, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до ст.ст. 93, 123, 124 Земельного кодексу України Київська міська рада передала Акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» за умови виконання п.4 Рішення №430/1091 від 29.03.2007 року «Про передачу Акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» земельної ділянки загальною площею 0,85 га для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у м.Києві».
Апелянт вважає, що на момент укладання спірного Договору оренди земельної ділянки Рішення №430/1091 від 29.03.2007 року було чинне, а тому відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним спірного Договору.
У своїх поясненнях позивач повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, АТ ХК «Київміськбуд» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.07.2010р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги (а.с. 122-127), явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача-1.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовною заявою Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України з позовною заявою до Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” та Київської міської ради про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва, укладений 06.08.2007 року між відповідачами.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що спірний Договір є недійсним, у зв'язку з невідповідністю його вимогам закону, а саме ст.ст. 792, 761 Цивільного кодексу України.
Позивач повністю підтримав доводи позовної заяви, просив визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва, укладений 06.08.2007 року між відповідачами.
У відзиві на позовну заяву відповідач - 1 в повному обсязі заперечує проти позовної заяви, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач - 2 у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти доводів позовної заяви, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та правомірно задовольнив позовні вимоги, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що Київською міською радою прийнято Рішення №430/1091 від 29.03.2007 року «Про передачу Акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» земельної ділянки загальною площею 0,85 га для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у м.Києві».
Даним рішенням Київської міської ради передбачено визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. №424/3 “Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі” як таке, що не було виконане; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення; передати Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,85 га, в тому числі площею 0,30 га -без права капітальної забудови, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Між Акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” та Київською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки від 06.08.2007 року, загальною площею 0,85 га, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул.. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва (далі - Договір).
В п. 3.1 Договору зазначено, що строк дії Договору на 5 років.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно із ст.331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правоустановлюючих документів (ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).
В свою чергу, приписами ст. 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Право передання майна в найм має власник речі або особа, якій належить майнові права. Право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належить майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом здавати майно в оренду.
Здача майна в оренду є актом розпорядження ним. Такою правомочністю володіє насамперед власник-наймодавець (ст.761 ЦК України).
Відповідно до ст.182 ЦК України встановлено, що право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Нормами ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правовстановлюючих документів: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, передбачених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання недійсним спірного Договору є те, що у зв'язку з прийняттям постанови Київським апеляційним господарським судом від 10.11.2009 року, відповідно до якої частково задоволено позов Верховної Ради України та визнано недійсним рішення Київської міської ради від 29.03.2007р. № 430/1091 “Про передачу Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул.Глибочицькій, 79-97 в м. Києві” та визнано право користування земельною ділянкою за Верховною Радою України. Дана постанова була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України у справі №32/454-6/51 від 02.02.2010р..
Відповідно до ч.1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за сплату.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст. 4 Закону України “Про оренду землі”).
В ч.4 ст. 4 Закону України “Про оренду землі” зазначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України зазначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Приписами ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зміст Договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства України, що тягне за собою визнання даного Договору недійсним на підставі п. 1 ст. 203 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва від 06.08.2007 року, суд вважає, що останні є обґрунтованими.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідачів, які мали довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), свої заперечення щодо спростування викладеного в позові.
Колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради народних депутатів №424/3 від 15.05.1986р. земельну ділянку загальною площею 2,0 га по вул.. Глибочицькій,79-97 у м.Києві виділено Президії Верховної Ради Української РСР під будівництво автобази.
В подальшому, Рішенням №430/1091 від 29.03.2007 року «Про передачу Акціонерному товариству холдингової компанії «Київміськбуд» земельної ділянки загальною площею 0,85 га для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у м.Києві», передбачено визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. №424/3 “Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі” як таке, що не було виконане; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення; передати Акціонерному товариству холдинговій компанії “Київміськбуд” у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,85 га, в тому числі площею 0,30 га -без права капітальної забудови, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
На підставі зазначеного Рішення, між Акціонерним товариством холдинговою компанією “Київміськбуд” та Київською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки від 06.08.2007 року, загальною площею 0,85 га, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул.. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва.
В свою чергу, за зверненням Верховної Ради України рішенням Господарського суду м.Києва від 09.07.2007р., яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. та Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. у справі №32/454-6/51: визнано недійсними Рішення №430/1091 від 29.03.2007 року та Рішення №430/1090 від 29.03.2007 року, а також визнано право користування земельною ділянкою по вул.. Глибочицькій,79-97 за Верховною Радою України.
Тобто, з моменту набрання законної сили рішення у справі №32/454-6/51, відсутні правові підстави для продовження дії Договору оренди земельної ділянки від 06.08.2007 року, загальною площею 0,85 га, для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул.. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва, який укладений між відповідачами.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2011 у справі № 15/113 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2011 у справі № 15/113 залишити без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради - без задоволення.
2.Матеріали справи № 15/113 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді