01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.07.2011 № 12/034-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.07.2011 року,
Розглянувши апеляційну скаргу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» на рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2011 року) по справі № 12/034-11 (суддя Дьоміна С.Ю.)
За позовом Корпорації «Укртрансбуд»
До 1. Державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів «Техноцентр»
2. Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»
про Стягнення боргу в сумі 7 085 676,90 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Української державної будівельної корпорації „Укрбуд” та Державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів „Техноцентр” боргу в сумі 7 085 676,90 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2011 року) позовну заяву задоволено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року по справі №12/034-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області неналежним чином було досліджено всі матеріали справи, неправильно застосовано положення цивільного кодексу України, зокрема що призвело до необґрунтованого задоволення позову. Також в апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 541 ЦК України, відповідно до яких солідарний обов'язок виникає виключно у випадках, прямо встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2011 року апеляційну скаргу Української державної будівельної корпорації „Укрбуд” прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 22.07.2011 року.
Корпорацією «Укртрансбуд» було подано відзив на апеляційну скаргу в якій вказується про необґрунтованість апеляційної скарги та законність рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року по справі № 12/034-11.
У зв'язку з перебуванням суддів Жук Г.А., Яковлєва М.Л. у щорічній відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/3 від 18.07.2011 року призначено наступний склад суду : суддя-доповідач по справі Тарасенко К.В., судді колегії - Коршун Н.М., Куксов В.В.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
14 жовтня 1997 року між відповідачем 2 та відповідачем 1 було укладено контракт № 1/97 на будівництво першої черги «Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (кодова назва «Вектор»). Етап 1 -поховання радіоактивних відходів (далі контракт № 1/97), згідно з умовами якого генпідрядник виконує власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, залучає до виконання спеціальних робіт субпідрядні організації і забезпечує їх координацію на будівельному майданчику; здійснює приймання робіт, виконаних субпідрядником; приймання робіт, виконаних субпідрядниками здійснює генпідрядник; за проханням генпідрядника і на підставі підписаних ним документів оплату робіт, виконаних субпідрядником здійснює замовник. 05 лютого 2008 року на виконання умов контракту № 1/97 між відповідачем 1 та позивачем був укладений контракт № 05/02-08 на будівництво першої черги «Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС»(кодова назва «Вектор»), згідно з умовами якого відповідач 1 доручає, а позивач приймає до виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на зазначеному об'єкті.
Позивач виконав роботи, поставив обладнання та оплатив використану електричну енергію на загальну суму 6 178 735,90 грн., що підтверджується актами приймання - передачі виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, актами приймання - передачі обладнання, додатками до рахунку за електроенергію № 9326654432 за листопад 2010 року, № 9279219779 за жовтень 2010 року, № 9373266775 за вересень 2010 року, № 9276901510 за серпень 2010 року, № 9229028981 за липень 2010 року, № 9227959872 за червень 2010 року, № 9226688886 за травень 2010 року, № 9225434001 за квітень 2010 року, № 9224289109 за березень 2010 року, № 9178494374 за лютий 2010 року, № 9177022887 за січень 2010 року, № 9175694471 за грудень 2009 року, № 9174292566 за листопад 2009 року, долученими до матеріалів справи.
Згідно п. 5.2 контракту, позивач до 5-го числа місяця, що слідує за звітним, на підставі підписаних відповідачем 1 актів приймання виконаних робіт (форма 2в) готує з урахуванням робіт, виконаних субпідрядниками, довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписує сам та у відповідача 1 і передає цю довідку відповідачу 2. Відповідач 2 підписує одержану довідку (форма №КБ-3), яка є підставою для здійснення розрахунків між відповідачем 1 та позивачем.
Пунктом 7.2.1 контракту передбачено, що відповідач 2 зобов'язується організувати вирішення питань з відповідачем 1, зокрема з приводу фінансування будівництва об'єктів у відповідності з календарним планом та графіком виконання робіт.
Відповідно до п. 7.3.1 контракту відповідач 1 зобов'язується забезпечити фінансування будівництва об'єктів у відповідності з графіками виконання робіт.
Згідно з п. 7.3.3 контракту, відповідач 1 зобов'язується оплатити позивачу роботи, що передбачається ст. 3 контракту.
Дослідивши всі наявні в справі докази суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відповідач 2 не виконав свої обов'язки по контракту та не направив відповідачу 1 довідку (форма №КБ-3).
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Цивільним Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно з ч. 2 ст. 319 Господарського кодексу України, підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Згідно частини 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно присудив до стягнення спірної заборгованості з відповідачів солідарно, судова колегія вважає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з умов Контракту, відповідачі несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань за Контрактом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 Цивільного кодексу України закріплено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції вірно було встановлено суму трьох процентів річних, яка склала 207 973, 48 гривень та суму на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 652 527,16 гривень
Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначених вище обставин та висновків місцевого господарського суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції наведені відповідачем 2 доводи щодо незаконності рішення господарського суду Київської області вважає безпідставними.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року по справі № 12/034-11, відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» на рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2011 року) по справі № 12/034-11 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року (повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2011 року) по справі № 12/034-11 - залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи № 12/034-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді