21.07.2011 року Справа № 39/5005/6211/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурор Риженко О.В., посвідчення № 114 від 25.05.2011 року;
від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність № 7/11-458 від 12.04.2011;
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність № б/н від 21.01.2011.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі № 39/5005/6211/2011
за позовом: Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією, м. Новомосковськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
12.05.2011 року Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року (суддя Ліпинський О.В.) у справі № 39/5005/6211/2011 позов задоволено в повному обсязі. Змінено пункт 4.1 договору оренди землі від 20.06.2005 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією, виклавши його в такій редакції: «п. 4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі (у гривнях), встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11 № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Геолсервіс» з іноземною інвестицією на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Не погодившись з оскаржуваним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі № 39/5005/6211/2011 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Скаржник вважає оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області неправомірним та таким, що суперечить нормам матеріального права України, порушує принципи зобов'язального права. В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що для виникнення факту недосягнення згоди щодо змін умов договору, необхідною умовою є наявність пропозицій однієї із сторін договору про укладення додаткової угоди до відповідного договору, але жодних пропозицій чи проектів додаткової угоди до договору оренди землі Дніпропетровська міська рада на адресу скаржника не надсилала.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 21.07.2011 року.
На підставі розпорядження секретаря судової палати № 960 від 20.07.2011 року відбулася зміна складу судової колегії.
Прокурор та позивач відзив на апеляційну скаргу не подавали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з іноземною інвестицією задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 20.06.2005 року між Дніпропетровською міською радою -орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне підприємства «Геолсервіс»з іноземною інвестицією -орендар був укладений договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,2715 га, що знаходиться за адресою: вул. Булата, 12 (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:265:0144.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради № 424/26 від 20.04.2005 року (пункт 1.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що договір укладено на п'ятнадцять років.
Згідно з пунктом 4.1 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (гривнях), у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Відповідно до пункту 4.4 Договору орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового обліку.
Відповідно до пункту 4.7 Договору розмір орендної плати щорічно переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 № 2755-VІ) Закон України «Про плату за землю»втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами статті 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтями 288.5 -288.5.2 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом Податкового кодексу, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 % нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно із статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні міські, сільські та селищні ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади (розділ Х перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», 02.02.2011 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про
визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з пунктом 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», де передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Прийняте органом місцевого самоврядування рішення щодо визначення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, у встановленому законом порядку не скасоване.
У листі Вищого Господарського суду України від 06.08.2008 року № 01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним судом України)», зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про зміну договору.
З огляду на викладене, рішення прийнято судом першої інстанції за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, в зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення не вбачається.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс» з іноземною інвестицією залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року по справі № 39/5005/6211/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
(постанову виготовлено в повному обсязі 25.07.2011 року)