19.07.2011 року Справа № 37/5-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Алексєєву О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №1-844 від 21.10.10;
ліквідатора: Князєвої Є.Г. , паспорт серії НОМЕР_1 від 02.04.99;
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність №б/н від 01.03.11;
розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України” арбітражного керуючого Князєвої Євгенії Григорівни на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2011 року у справі № 37/5-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Солстрой”, м Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 200 157 грн. 96 коп.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Солстрой”, у травні 2010 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 8 973 088 грн. 70 коп., пеню в розмірі 1 060 392 грн., 3% річних в розмірі 166 677 грн. 26 коп. та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 01/10 від 01.10.2007 року.
Заявою від 14.06.2010 року (т. 1 а.с. 109) позивач частково відмовився від позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 8 354 053 грн. 35 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 486 205 грн. 99 коп., пеню в розмірі 849 252 грн., 3% річних в розмірі 122 426 грн. 66 коп. та понесені позивачем судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року у справі № 64/164-10 позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 8 354 053 грн. 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 486 205 грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 122 426 грн. 66 грн., пеню в розмірі 849 252 грн., державне мито в розмірі 24 529 грн. 47 коп. та 227 грн. 02 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Провадження у справі припинено в частині заявлених до стягнення 44 250 грн. 60 коп. 3% річних, 132 829 грн. 45 коп. інфляційних та 211 140 грн. пені.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2010 року, рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2010 року скасовано, матеріали справи направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровського області від 28.03.2011 року (суддя Кеся Н.Б.) по справі № 37/5-10 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 8 354 053 грн. 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 486 205 грн. 99 коп., 3% річних в розмірі 122 426 грн. 66 грн., пеню в розмірі 849 252 грн., державне мито в розмірі 24 529 грн. 47 коп. та 227 грн. 02 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
18.04.2011 року по даній справі видано наказ.
Рішення мотивовано доведеністю факту порушення відповідачем умов договору підряду № 01/10 від 01.10.2007 року, наявністю боргу за виконані позивачем роботи в сумі 8 354 053 грн. 35 коп., правом позивача стягнути пеню, інфляційні витрати та 3% річних відповідно до умов договору, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, з урахуванням часткової відмови позивача від позовний вимог, яка прийнята судом та провадження по справі в частині стягнення 44 250 грн. 60 коп. - трьох відсотків річних, 132 829 грн. 45 коп. інфляційних витрат та 211 140 грн. пені припинено.
Не погодившись з рішенням суду, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України” арбітражний керуючий Князєва Євгенія Григорівна подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2011 року та просить скасувати його, провадження по справі припинити.
Посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Зазначає, що:
- ухвалою від 02.12.2010 року порушено справу № Б24/349-10 про банкрутство Агропромислової фірми “Колос України” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2010 року по справі № Б24/349-10 призначено розпорядником майна Агропромислової фірми “Колос України” арбітражного керуючого Князєву Євгенію Григорівну;
- 18.12.2010 року в газеті “Голос України” № 240 (4990) було опубліковано оголошення про порушення провадження про банкрутство Агропромислової фірми “Колос України”;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2011 року по справі № Б24/349-10 затверджено реєстр вимог кредиторів Агропромислової фірми “Колос України”;
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2011 року у справі № Б24/349-10 Агропромислову фірму “Колос України” визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Князєву Є.Г.;
- ТОВ “Солстрой”, як конкурсний кредитор, був зобов'язаний після публікації в газеті оголошення про порушення справи про банкрутство Агропромислової фірми “Колос України” подати у 30-денний термін, тобто до 18.01.2011 року, до господарського суду Дніпропетровської області заяву зі своїми вимогами до відповідача;
За вказаних обставин скаржник вважає, що господарський суд першої інстанції повинен був винести ухвалу, якою припинити провадження по даній справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що рішення господарського суду ніяким чином не порушує права і охоронювані законом інтереси скаржника. Провадження по даній справі про стягнення грошових коштів було подано задовго до порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України”. Крім того, про дану обставину господарському суду не було відомо, оскільки відповідач свідомо намагався приховати від суду факт порушення справи про банкрутство, в судові засідання не з'являвся, докази не надавав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів належить сторонам по справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та надати ці докази суду.
Відповідно до ст.43 цього ж кодексу наявні у справі докази підлягають оцінці у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, на час винесення судом оскаржуваного рішення відомості щодо порушення справи про банкрутство відповідача в матеріалах справи були відсутні.
З постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року у справі № Б24/349-10 344/11 вбачається, що справа про банкрутство відповідача порушена за заявою самого товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України”.
Маючи відомості про розгляд господарським судом Дніпропетровської області справи про стягнення заборгованості за виконані роботи, про що свідчить участь представника відповідача у судовому засіданні 04.11.2010 року, заявляючи 09.12.2010 року письмове клопотання про відкладення розгляду справи (том 2 а.с.82), представник відповідача жодним чином не повідомив суд про те, що 02.12.2010 року за його ж заявою порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України”. Тому у суду і не було підстав згідно п.1 ст.79 ГПК України зупинити провадження у справі №37/5-10 та роз'яснити позивачу зміст ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, як то зазначає скаржник.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” ліквідатор має права керівника відповідача. Скаржник не надав апеляційному господарському суду обґрунтувань неможливості подання відповідачем суду першої інстанції доказів, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для скасування та зміни оскаржуваного в апеляційному порядку рішення господарського суду. Жодної з них колегія суддів не вбачає, вважає що по суті рішення прийнято відповідно до норм матеріального, процесуального права.
Так, господарським судом було встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Солстрой” (генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма “Колос України” (замовник) був укладений договір підряду № 01/10 від 01.10.2007 року на виконання робіт по будівництву торгівельного центру “ОВІ” за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Кутузівська (том 1, а.с. 9-26) та додаткові угоди до даного договору (Т.1, а.с. 34-44).
Згідно п. 2.1.1 договору генпідрядник взяв на себе зобов'язання, згідно положень діючого законодавства та на умовах дійсного договору виконати роботи по проектуванню стадій “П” та “РД”, а також будівельні роботи на об'єкті: “Магазин “ОБІ”” з центром садівництва, в замовник зобов'язався згідно п.2.4 договору прийняти та своєчасно оплатити генпідряднику виконані роботи у повному обсязі на умовах договору.
Договірна ціна робіт погоджена між сторонами у розрахунку (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору, та становить 77 303 681 грн. 38 коп., у т. ч. ПДВ 12 883 946 грн. 90 коп.
В подальшому, шляхом укладання додаткових угод №3 та №4 до договору (том 1 а.с. 39, 40), договірна ціна була збільшена до 89 992 161 грн. 68 коп.
Всього по будівництву об'єкта було фактично виконано робіт на загальну суму 80 262 309 грн. 96 коп.
Відповідно до п.7.2.2 договору оплата фактично виконаних у звітному місяці робіт генпідрядника здійснюється на підставі рахунків, наданих генпідрядником, складених на підставі підписаних замовником актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.
Згідно п. 7.4 договору оплата фактично виконаних у звітному місяці робот генпідрядника здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами актів про прийняття виконаних робіт та їх вартість.
Згідно п.7.8.1 договору остаточний розрахунок замовник зобов'язується здійснити на умовах, викладених у договорі, не пізніше ніж протягом 90 днів з дати підписання представником експлуатуючої організації акту про прийняття виконаних робіт по будівництву об'єкту.
Факт виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт ( том 1 а.с.43,44,46,48,50,52,54,57,61,64,66,68), складеними за типовою формою №КБ-3; актами приймання виконаних підрядних робіт ( том 1 а.с. 45,47,49,51,53,55,56,58-60,62,63,65,67,69,70), складеними за типовою формою № КБ-2в, які підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками юридичних осіб.
Об'єкт прийнятий в експлуатацію Державною комісією за Актом від 27 липня 2009 року. На підставі вищевказаного Акта Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 29 липня 2009 року видано Свідоцтво №20000177 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил ( том 1 а.с. 71).
Господарським судом було встановлено, та відповідачем не спростовано, що оплата виконаних робіт проведена ним частково, в сумі 71 908 256 грн. 61 коп. та заборгованість складає 8 354 053 грн. 35 коп. Дана обставина підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем ( том 1 а.с. 31), листом відповідача №12 від 21.07.2009 року (том 1 а.с. 72), в якому відповідач фактично визнає борг у вказаній сумі.
За вказаних обставин, посилаючись на положення ст. ст. 525, 526, ч.1 ст. 854, ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч.ч. 1, 2 ст. 318 Господарського кодексу України, суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов договору, вимог закону та необхідність стягнення заборгованості.
Право позивача стягнути пеню, інфляційні витрати та 3% річних обґрунтовано умовами договору, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України. Розмір зазначених сум відповідачем не оспорюється і будь-яких порушень при їх розрахунку колегія суддів не вбачає.
Таким чином, скаржником не доведено обставин порушення судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи №37/5-10, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2011 року у справі № 37/5-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 25.07.2011 року.