"22" липня 2011 р.
Справа № 02-2/9/5022-325/2011
про повернення позовної заяви
Суддя Гевко В.Л., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант", вул. Текстильна, 24, м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотерн-Плюс", вул. Білецька,1а, м. Тернопіль про визнання припиненим з 16.07.2011р. договору №БВБ-1-66 від 26.08.2008р. та стягнення 1000000 грн., вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає матеріали без розгляду, у зв'язку з тим, що:
- до позовної заяви не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі (порушення вимог п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, п.4 ч. 1 ст. 63 ГПК України)
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п.п.4.5. Роз'яснення ВГС України від 04.03.1998 р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Як вбачається із змісту позовної заяви Позивачем об'єднано вимоги майнового і немайнового характеру, зокрема заявлено вимоги про визнання припиненим з 16.07.2011р. договору №БВБ-1-66 від 26.08.2008р. та про стягнення 1000000 грн. коштів наданих на придбання об'єкту.
Враховуючи зазначене, державне мито підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовів майнового і немайнового характеру. Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, із заяв, що подаються до господарських судів майнового характеру, розмір державного мита становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.), а із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн. - п.п. б п. 2 ст. 3 Декрету.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати державного мита додано платіжне доручення від 18.07.2011р. №633 про сплату 10000 грн. 00 коп., а саме 1% від суми заявлених майнових вимог, тоді як доказів сплати державного мита за немайновими вимогами у розмірі 85 грн. до позовної заяви не подано.
За таких обставин позовна заява з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя господарського суду, -
1.Повернути позовну заяву (б/н від 19.07.2011р.) та додані до неї матеріали (всього на 13-ти арк.), в тому числі платіжне доручення № 633 від 18.07.2011р. про сплату 10000 грн. 00 коп. - державного мита та платіжне доручення № 634 від 18.07.2011р. про сплату 236 грн. - інформаційно-технічних витрат, Товариству з обмеженою відповідальністю "Ант", вул. Текстильна, 24, м. Тернопіль, без розгляду.
Суддя В.Л. Гевко
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.