"13" липня 2011 р.Справа № 8/46/5022-804/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
Cудді Гирили І.М.
Розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", вул. С. Петлюри, 30, м. Київ 1,01001, в особі Тернопільського відділення ПАТ "Сведбанк", вул. Кн. Острозького, 12, м. Тернопіль, 46000
до відповідача: Приватного малого підприємства "Автотрек", вул. Слівенська, 11/97, м. Тернопіль, 46000
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 70 від 23.06.2006 р. в розмірі 5 450, 62 доларів США, що в гривневому еквівалентів за офіційним курсом НБУ станом на 20.05.2011р. становить 43 487,77 грн., з яких: 4819,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 38455,81грн. - заборгованість по кредиту, 92,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 735,54грн. -відсотки за користування кредитом; 538,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 4296,42 - пеня
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульта по роботі з проблемною заборгованістю корпоративних клієнтів Кредитного відділу, довіреність № 313 від 02.11.2010 р.
Відповідача: не прибув
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", м. Київ, в особі Тернопільського відділення ПАТ "Сведбанк", м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Малого підприємства "Автотрек", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 5 450, 62 доларів США заборгованості за кредитним договором № 70 від 23.06.2006 р., з яких: 4 819, 93 доларів США - сума кредиту, 92,19 доларів США - нараховані відсотки та 538, 50 доларів США -пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № 70 від 23.06.2006 р., зокрема в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 20.05.2011 року заборгованість за Кредитним договором становить 5 450, 62 доларів США, з яких: 4819, 93 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 92,19 доларів США - нараховані відсотки; 526,38доларів США -пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 20.11.2010 р. по 19.05.2011 р. та 12,12 дол. США -пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.
В підтвердження викладеного надано: кредитний договір № 70 від 23.06.2006 р.; додаткову угоду від 08.11.2007 до кредитного договору № 70 від 23.06.2006 р.; повідомлення про зміну умов кредитного договору № 70 від 23.06.2006 р. за вих. № 374 від 14.04.2011 р. з доказами його надіслання відповідачу 14.04.2011 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 10:30 год. 29.06.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:50 год. 13.07.2011 року, у зв'язку із неявкою відповідача та неподанням сторонами усіх витребовуваних судом документів.
Представник позивача в судове засідання 13.07.2011 року прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Окрім того, на виконання вимог суду надав письмове уточнення ціни позову № 605 від 21.06.2011р., згідно якого, у відповідності до ст. ст. 22, 55 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача -ПМП "Автотрек" на користь ПАТ Сведбанк" заборгованість за кредитним договором № 70 від 23.06.2006 р. в розмірі 5 450, 62 доларів США, що в гривневому еквівалентів за офіційним курсом НБУ станом на 20.05.2011р. становить 43 487,77 грн., з яких: 4819,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 38455,81грн. - заборгованість по кредиту, 92,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 735,54грн. -відсотки за користування кредитом; 538,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 4296,42 -пеня.
Розглянувши дану заяву, суд приймає її як таку, що подана у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, документально обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.06.2011р., як і ухвала про відкладення розгляду справи від 29.06.2011р., направлені судом на адресу відповідача: вул. Слівенська, 11/97, м. Тернопіль, повернулись на адресу суду із відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно до п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.06.11р., про відкладення розгляду справи від 29.06.2011р. направлялись рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, якою згідно наданого на запит суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: вул. Слівенська, 11/97, м. Тернопіль, яка зазначена і в позовній заяві.
Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.
Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.
23 червня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", в особі Тернопільської філії АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (докази правонаступництва в матеріалах справи), - Банк, з однієї сторони, та Приватним малим підприємством "Автотрек", - Позичальник, з другої сторони, укладено Кредитний договір № 70, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 16 726 дол. США, строком користування з 23.06.2006 року по 21.06.2011 року включно та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних на придбання автотранспорту: KIA PREGIO 2.7 D вантажопасажирський 2005 р.в., кузов №KNCTB281257211525, державний номер ВО8951АС, вартістю 98 040 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії за послуги Банку та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим Договором (р.1 Договору).
Для обліку розрахунків за кредитом Банк відкриває позичковий рахунок 20735300017601, для обліку нарахованих доходів за користування кредитом -рахунок 20780300017601 в АКБ "ТАС-Комерцбанк". Сторони погодили, що кредит надається лише після підписання договору страхування Автотранспорту та договору застави, передбаченого п.5.1 цього договору, що забезпечує повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього Договору (п.2.1 р.2).
Кредит надається в доларах США шляхом перерахування коштів для подальшої конвертації на МВРУ з наступним перерахуванням на поточний рахунок Позичальника (п. 2.3 р. 2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 р.4 повернення кредиту здійснюється у порядку та терміни, визначені у графіку, який наведено в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору, а саме шляхом внесення 21 числа кожного місяця, з липня 2006 року по червень 2011 року, платежу в розмірі 278,77 дол. США. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом сплачуються одночасно з погашенням кредиту відповідно до п.п.1.2, 1.3 цього договору.
Згідно п.п.3.1-3.3 р.3 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи із розміру процентної ставки, встановленої п.1.4 Договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення кредиту (у тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При цьому враховується день надання кредиту та не враховується день його погашення. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно на дату їх сплати відповідно до умов цього Договору за попередній календарний місяць, виходячи із кількості днів у році 360 та фактичної кількості днів у місяці. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно по 05 число (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредиту. У випадку прострочення терміну повернення кредиту, проценти на суму кредиту нараховуються і за період прострочення, до моменту фактичного повернення кредиту.
08 листопада 2007 року між сторонами у справі підписано Додаткову угоду до Кредитного договору №70 від 23.06.2006 року, якою зокрема змінено позичковий рахунок для обліку розрахунків за кредитом та рахунок для обліку нарахованих процентів за користування кредитом
Відповідно до п.10.9 р. 10 Договору, останній набуває чинності з дати його підписання і діє до повного погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і інших умов цього Договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).
Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору №70 від 23.06.2006 року, позивачем надано відповідачу кредит в загальній сумі 16 726 доларів США (84 466,30 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченою копією меморіального валютного ордеру №344903/0534 від 26.06.2006 року (Додаток №1).
Факт надання Банком кредитних коштів Позичальнику на загальну суму 16 726 дол. США відповідачем не заперечено.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
Відповідно до статті 1048 цього ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до статті 1053 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже зазначалось вище, відповідно до п.1.1 Договору, Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії за послуги банку та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим Договором.
При настанні обставин, передбачених п. 5.4 Договору , та/або якщо Позичальник порушує терміни платежів, встановлені п.п. 1.3., 3.3., 4.1., Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому даним пунктом договору (п. 8.2 р. 8 Договору).
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним (станом на 14.04.2011р. прострочена заборгованість за кредитом становила 40237,15 дол. США, прострочена заборгованість по відсотках -112,67 дол. США), 14.04.2011р. Банк, посилаючись на умови п. 8.2. Кредитного договору, звернувся до Позичальника з вимогою (повідомленням) за № 374 про усунення порушень та виконання зобов'язань перед Банком у повному обсязі. Зазначена вимога була отримана Позичальником 15.04.2011р., про що свідчать наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишені останнім без належного виконання.
Таким чином, у банку виникло право вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.
В силу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства своїх зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені договором, виконав неналежним чином, допустивши станом на 20.05.2011р. заборгованість за основною сумою кредиту -4819,93 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.05.2011р. становить 38 455,81 грн., та заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом -92,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.05.2011р. становить 735,54 грн. (докази часткового погашення кредиту та відсотків за користування кредитом,- меморіальні ордери та платіжні доручення, знаходяться в матеріалах справи, - Дод. № 2).
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільного та своєчасного виконання зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", в особі Тернопільського відділення ПАТ "Сведбанк" м. Тернопіль", щодо стягнення з Приватного малого підприємства "Автотрек", вул. Слівенська,11/97, м. Тернопіль: 4819,93 дол. США (38455,81грн.) заборгованості за кредитним договором № 70 від 23.06.2006 р. (тіло кредиту) та 92,19 дол. США (735,54грн.) заборгованості по відсотках за користування кредитом, такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та не заперечені відповідачем.
Слід відзначити, що станом на день проведення судового засідання (13.07.2011р.) визначений договором строк повернення наданого Позичальнику кредиту (21.06.2011р.) сплив.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П.п. 6.1 Кредитного договору сторони передбачили, що у випадку ненадходження на рахунок банку суми кредиту та процентів за користування ним у терміни, визначені п.п.1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 8.1 та 8.2 договору, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кредитом, зазначеної у п. 1.4., що діє на момент прострочення. Пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати.
На підставі наведеного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 538,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 20.05.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4296,42 грн., в т.ч.: 526,38 дол. США пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 20.11.2010р. по 19.05.2011 року та 12,12 дол. США пені за несвоєчасну сплату процентів.
Як вбачається з даного розрахунку, нарахування штрафних санкцій (пені) позивачем здійснено відповідно до умов договору та в межах строків визначених ст. 232 ГК України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З врахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, згідно якого правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 294,01 дол. США (2345,76грн.), з яких: 287,39 дол. США (2 292 грн. 94 коп.) пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 6,62 дол. США (52грн. 82 коп.) пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Вимоги в частині стягнення 244,49 дол. США (1950,66 грн.) пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені безпідставно (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 52,06 дол. США (415,36грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,41 грн., відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Автотрек", вул. Слівенська, 11/97, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 30363086) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", вул. С. Петлюри, 30, м. Київ 1,01001 в особі Тернопільського відділення ПАТ "Сведбанк", вул. Кн. Острозького, 12, м. Тернопіль (ідентифікаційний код №19356840): 4819,93 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 38 455 грн. 81 коп. простроченої заборгованості по кредитному договору №70 від 23.06.2006 року, 92,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 735 грн. 54 коп. -відсотків за користування кредитом; 294,01 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 2 345 грн. 76 коп. пені; 52,06 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 415грн. 36 коп. державного мита та 225 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -15.07.2011 р.), через місцевий господарський суд.
Суддя І.М. Гирила