"05" липня 2011 р.Справа № 12/49/5022-800/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
Розглянув справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, 46010
до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 270грн.53коп.
За участю представників від:
позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №8/124 від 04.07.2011р.);
відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 270,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 22 серпня 2006 року договору № 345 про надання послуг електрозв'язку, а саме щодо проведення щомісячної оплати відповідно до п.п. 3.2.7., 4.5., 4.6. цього договору за надання послуг, так як з 01.10.2008р. відповідач зобов'язання не виконував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 270,53грн. і не зважаючи на отриману останнім, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №947340, претензію №8/94-463 від 08.04.2009р., борг залишається несплаченим.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином, повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 21.06.2011р. знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, згідно поданої позивачем належним чином засвідченої копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повна назва відповідача -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 і адреса місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
22 серпня 2006 року між сторонами укладено договір про надання послуг електрозв'язку №345 (надалі -договір) згідно умовами п. 1. якого підприємство (позивач) надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1 і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2 (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Згідно умов пункту 2.1.1. договору позивач зобов'язався забезпечити безперебійне і якісне надання відповідачу послуг телефонного зв'язку, а останній зобов'язався (п.3.2.7. договору) своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктами 4.2., 4.3., 4.5., 4.6. Договору сторони визначили, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільною погодженою авансовою з поданням рахунків системою оплати, а також повинен своєчасно оплачувати надані послуги, розрахунок абонплати і за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) величиною; розрахунки за фактично отримані в кредит послуги телефонного зв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем (споживачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунків, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг; у разі застосування авансової системи оплати споживач для послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
У пункті 7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років; якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до п.5 ч.1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як слідує з матеріалів справи та як стверджує повноважний представник позивача у судовому засіданні, позивач на виконання умов договору за період з 01.10.2008р. по 28.02.2009р. надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується рахунками №ТК-0001108 від 15.10.2008р., № ТК-0001235 від 18.11.2008р., №ТК-0001320 від 15.12.2008р., №ТК-0000076 від 26.01.2009р. та № ТК-0000172 від 18.02.2009р. та листом №03-02/584 від 31.03.2009р., однак за твердженнями позивача, відповідач всупереч згаданих приписів закону, положень договору, своїх зобов'язань щодо оплати наданих йому послуг належним чином не виконував і не зважаючи на надіслану останньому претензію щодо оплати боргу за №8/94-463 від 08.04.2009р., яка залишена без відповіді та задоволення, борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на день подання позову складає 270грн.53коп.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач будь-яких даних, які б свідчили про протилежне суду не надав, а тому згідно вимог ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 270грн.53коп.
При таких обставинах справи та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та Закону України "Про телекомунікації", позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджені матеріалами справи.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст. 526 ЦК України та ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00306650, 270грн.53коп. -основного боргу, 102грн.00коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „08” липня 2011р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.А. Френдій