07.07.11 Справа № 5021/1216/2011.
За позовом: Сумського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Сумського обласного виробничого управління магістральних газопроводів, м. Суми
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТІМПЕКС-ОЙЛ», м. Київ
про стягнення 407 068 грн. 44 коп.
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача Дудченко В.В.;
Від відповідача ОСОБА_1., довіреність № 15-3154 від 26.04.2011 року;
Від третьої особи: не зявився;
Прокурор Ткаченко К.Л.;
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: відповідно до вимог позовної заяви № 98-729 від 23.05.2011 року прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача по справі на користь Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» 407 068 грн. 44 коп. боргу, який виник за Договором № 9/2007-Т від 29.12.2006 року на транспортування природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.
Представником позивача було подано Клопотання № 810/юр-01 від 15.06.2011 року про залучення в якості третьої особи по справі ТОВ «БІТІМПЕКС-ОЙЛ», оскільки транспортування природного газу для відповідача по мережам низького тиску здійснювалося саме цією юридичною особою. Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.06.2011 року вказане клопотання було задоволено та залучено ТОВ «БІТІМПЕКС-ОЙЛ» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Прокурор підтримав заявлений позов в повному обсязі.
Представник відповідача подав суду Відзив на позов № 15-4479 від 10.06.2011 року, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки Сумським транспортним прокурором не вказано, в чому саме полягає порушення інтересів держави в контексті даного спору та необгрунтовано необхідність їх захисту. Крім того, представник відповідача вказує, що відповідачем на адресу позивача було направлено листа № 3348 від 19.04.2007 року про припинення дії договору № 9/2007-Т від 29.12.2006 року та прохання повернути передплату за транспортування природного газу. Позивач погодився з припинення договірних відносин платіжним дорученням від 28.08.2007 року повернув зайво перераховані грошові кошти на адресу відповідача в сумі 8 551 грн. 33 коп. Таким чином, станом на серпень 2007 року договірні відносини між позивачем та відповідачем було розірвано. Оплата транспортованого природного газу проведена своєчасно і в повному обсязі.
Відсутність заборгованості підтверджує лист № 17/286 від 03.03.2009 року, в якому вказується, що заборгованість за транспортований природний газ за 2008 рік становить 0 грн. 00 коп.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмової позиції по справі суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази по справі, суд встановив:
29.12.2006 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Сумихімпром» було укладено Договір на транспортування природного газу № 9/2007-Т (надалі Договір), відповідно до умов якого, позивач як газотранспортне підприємство зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів зазначених в п. 2.1 Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до умов Договору послуги по транспортуванню газу оформлюються позивачем та відповідачем актами виконання робіт з транспортування газу.
Відповідно до розділу 4 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в розмірі вартості послуг, що були фактично надані позивачем у звітному місяці транспортування газу на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідно до п. 8.1 Договору вказаний договір в частині надання послуг по транспортуванню газу діє до 31.12.2007 року. Сторони передбачили, що у разі, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати або змінити його, строк дії Договору автоматично продовжується на наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору тариф на транспортування 1000 куб.м. газу відповідача магістральними трубопроводами позивача згідно з постановою НКРЕ України від 21.06.2007 року № 775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу» від 01.07.2007 року встановлюється в розмірі 39 грн. 72 коп. (в т.ч. ПДВ 6 грн. 62 коп.)
Прокурор зазначає, що відповідачем в червні 2008 рок було спожито природного газу в обсязі 10 248, 450 тис. куб. м. Вартість послуг позивача в даному випадку з урахуванням вищевказаного тарифу склала 407 068 грн. 44 коп.
Прокурор вказує, що здійснення відбору відповідачем в червні 2008 року природного газу в обсязі 10 248,450 тис. куб. м. підтверджено реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами високого тиску.
Позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники акту приймання-передачі послуг з транспортування газу від 01.03.2011 року за червень 2008 року, відповідно до вимог п. 2.2.1 Договору. Але відповідач вказані акти не підписав та відповідно не оплатив надані послуги з транспортування природного газу в червні 2008 року в обсязі 10 248,450 тис. куб. м. на суму 407 068 грн. 44 коп.
На адресу відповідача була направлена вимога № 540/17-01 від 20.04.2011 року, в якій позивач повідомив відповідача про існуючий борг та просив сплатити його. Але відповідач не провів відповідної проплати. На підставі викладеного, прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 407 068 грн. 44 коп.
Судом встановлено, що Договір на транспортування природного газу № 9/2007-Т від 26.12.2006 року було укладено між сторонами на термін з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року з наступним продовженням на 1 рік, якщо одна із сторін не заявить про його дострокове припинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 31 від 16.01.2007 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року № 1729» усі категорії споживачів, установ та організацій, що фінансуються з бюджету, зобов'язано укласти договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників.
Враховуючи викладене, відповідачем на адресу позивача було направлено листа № 3348 від 19.04.2007 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому повідомлялося про припинення дії договору № 9/2007-Т від 29.12.2006 року та було прохання повернути передплату за транспортування природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки платіжним дорученням від 28.08.2007 року позивач повернув зайво перераховані грошові кошти на адресу відповідача в сумі 8 551 грн. 33 коп., суд дійшов висновку про те, що позивач, вчинивши вищевказані дії, погодився з припиненням дії договору та станом на серпень 2007 року договірні відносини між сторонами було фактично розірвано.
Оплата транспортованого природного газу відповідачем проведена своєчасно і в повному обсязі. Вказане твердження відповідача про відсутність боргу перед позивачем підтверджено листом позивача № 17/286 від 03.03.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому вказується, що сума боргу за транспортований природний газ за 2008 рік становить 0,00 грн.
Судом встановлено, що після проведеного листування між позивачем та відповідачем стосовно договору № 9/2007-Т від 29.12.2006 року, 20.05.2008 року між ТОВ «БІТІМПЕКС-ОЙЛ» та ВАТ «Сумихімпром» було укладено Договір № 133/08 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язання постачити покупцю в 2008 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.
Відповідно до розділу 7 Договору вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, тобто з 20.05.2008року, та діє до 31.12.2008 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 133/08 від 20.05.2008 року, постачальник постачає покупцю в червні 2008 року природний газ імпортного походження обсягом 9 000 000,00 куб.м., загальна вартість якого складає 13 236 415, 20 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 10 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі Акту приймання-передачі природного газу.
Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання передачі природного газу від 30.06.2008 року ВАТ «Сумихімпром» було прийнято від ТОВ «БІТІМПЕКС-ОЙЛ» 10 248, 450 куб.м газу на загальну суму 15 072 526 грн. 61 коп., яка включає в себе і вартість послуг за транспортування газу.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору № 133/08 від 20.05.2008 року, відповідач здійснював проплату за природний газ, який вже прийнятий та здійснив передплату за газ, який буде транспортуватися в майбутньому, що підтверджено копіями платіжних доручень за травень-червень 2008 року, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, належне виконання відповідачем по справі, відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язань за договором № 133/08 від 20.05.2008 року, зокрема зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу в об'ємі 10 248, 450 куб.м, підтверджено матеріалами справи, тому, беручи до уваги зазначені обставини, а також враховуючи, що прокурор та позивач не подали належних матеріалів в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора в інтересах позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити.
СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО
Повний текст рішення підписаний 08.07.2011 р.