73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
19.07.2011 Справа № 5024/799/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 38534 грн.
за участю представників
позивача: приватний підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_3, дов. №240 від 23.03.10 р.
відповідача: ОСОБА_2 - приватний підприємець, ОСОБА_4 - адвокат, дов. б/н від 14 червня 2011 р., ОСОБА_5 - представник, дов. №860 від 14.07.11 р.
Строк вирішення спору продовжено за клопотанням сторін ухвалою суду від 04 липня 2011 року.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з відповідача 10238 грн. заборгованості з орендної плати за користування нежитловим приміщенням та 28296 грн. пені.
Заявою про збільшення позовних вимог від 24.05.2011 року позивачем було додатково заявлено вимоги про розірвання Договору оренди та зобо'язання відповідача повернути орендоване приміщення.
Вказана заява судом до розгляду не приймається, оскільки фактично позивачем заявлено додаткові нові вимоги з інших підстав та з іншим предметом спору. Проте, статтею 22 ГПК України надано право позивачу до початку розгляду справи змінювати лише предмет або підставу позову.
Заявою від 18.07.2011 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути 16630 грн. заборгованості з орендної плати за користування нежитловим приміщенням та 47631 грн. пені.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір оренди укладений між сторонами розірвано, стверджує, що припинив користування приміщенням з 01 листопада 2009 року.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладений Договір №10 від 12 грудня 2007 року оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в тимчасове володіння нежитлове приміщення №18, площею 19,9 кв.м., що розташоване в торговому комплексі за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 194.
Відповідно до пункту 4.2. передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду.
За актом прийому передачі майна до Договору №10 від 12 грудня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вказане вище нежитлове приміщення 12.12.2007 року.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати складає 0,80 коп. за 1м.кв. на добу, що на момент укладення дійсного Договору становить 0,11 євро по курсу НБ України.
Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата проводиться в готівковій або безготівковій формі в повному обсязі не пізніше 18 числа поточного місяця за наступний місяць, тобто 100%-на передплата.
Позивач посилаючись на те, що відповідачем орендна плата не сплачувалась починаючи з жовтня 2009 року по червень 2011 року звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути заборгованість за вказаний період у сумі 16630 грн. та 47631 грн. 80 коп. пені за порушення грошового зобов'язання з оплати орендних платежів.
Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до умов викладених в п. 3.2. Договору сума орендної плати, яку відповідач зобов'язується сплачувати на користь позивача не пізніше 18 числа поточного місяця за наступний місяць становить 18 грн. 92 коп. за добу. Таким чином, сума орендної плати за місяць із 30 днями становить 477 грн. 60 коп., із 31 днем - 493 грн. 52 коп., із 28 днями 445 грн. 76 коп.
За умовами пункту 5.4.2. Договору Орендодавець (позивач у справі) має право в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати за користування орендованим приміщенням при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в України, а саме: зміні курсу євро до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом євро до гривні, встановленого НБУ на момент укладення дійсного Договору; зміні облікової ставки НБУ. При цьому орендодавець надсилає орендарю письмове повідомлення про зміну орендної плати протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої орендної плати.
Позивачем повідомлення про збільшення орендної плати та її фактичного розміру після збільшення відповідачу не надсилав. А тому ним безпідставно нараховувалась орендна плата в сумі 740 грн. за жовтень 2009 року, 741 грн. за листопад 2009 року, 780 грн. за грудень 2009 року, 786 грн. за січень 2010 року та по 799 грн. за кожний місяць починаючи з лютого 2010 по червень 2011 року.
Крім того, судом встановлено наступне.
Відповідно до умов пункту 7.2. Договору кожна із сторін може відмовитись від дійсного Договору у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за три місяці.
Відповідач надіслав позивачу повідомлення від 25.01.2010 року про відмову від Договору, яка була отримана останнім 30.01.2010 року.
Отже, Договір припинив діяти з 30 квітня 2010 року, тобто після спливу трьох місяців з моменту повідомлення відповідачем про його відмову, у зв'язку з чим позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення орендних платежів на підставі Договору оренди з 01.05.2010 року.
Враховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу орендну плату за жовтень 2009 року 493 грн. 52 коп., за листопад 2009 року в сумі 477 грн. 60 коп., за грудень 2009 р. та січень 2010 р. по 493 грн. 52 коп., за лютий 2010 року 445 грн. 76 коп., за березень 2010 року 493 грн. 52 коп. та за квітень 2010 року 477 грн. 60 коп., а всього в розмірі 3375 грн. 04 коп.
Відповідач орендної плати в період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 3375 грн. 04 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведені вище обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню в розмірі 3375 грн. 04 коп.
Щодо заявленої позивачем до стягнення пені в сумі 47631 грн. 80 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
В даному випадку пунктом 6.1.1. Договору сторонами було обумовлено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент виникнення заборгованості від суми боргу за кожен день прострочення
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи наведені умови договору та норми законодавства, за здійсненим судом розрахунком сума пені, що підлягає до стягнення за порушення відповідачем зобов'язання з оплати орендних платежів, становить 341 грн. 18 коп.
Відповідач не скористався наданим йому ст. 267 ЦК України правом на застосування судом позовної давності.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3375 грн. 04 коп. основного боргу та 341 грн. 18 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачу має бути повернуто 386 грн. надлишково сплаченого державного мита із зазначенням, що квитанція №130 від 19.07.2011 року знаходиться в матеріалах справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 74300, ід. номер НОМЕР_2) - 3375 грн. 04 коп. основного боргу та 341 грн. 18 коп. пені, 37 грн. 16 коп. витрат по сплаті державного мита та 14 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Видати позивачу довідку про повернення зі державного бюджету 386 грн. надлишково сплаченого державного мита.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 25.07.2011 р.