Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" липня 2011 р. Справа № 5023/4638/11
вх. № 4638/11
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
третьої особи - ФОП ОСОБА_1
розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" , м. Харків
до 1) Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції, м. Харків ,
2) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в о. ХФ, м. Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
про визнання недійсним акту
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів - 1) Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції, м. Харків; 2) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в о. ХФ, м. Харків щодо визнання недійсним акту переоцінки арештованого майна б/н від 23 травня 2011 року та скасування його. Також позивач просить визначити початкову ціну арештованого майна, а саме нежитлових приміщень №1-10, загальною площею 182,7 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, 254 для других та наступних прилюдних торгів у сумі 1101997 грн. 77 коп., тобто зі зниженим ринкової вартості на 5%, а не 25%. Також позивач просить судові витрати на відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з"явився .
Представник 1 відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Представник 2 відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання оцінки майна недійсною та такою, що була проведена з порушенням вимог чинного законодавства України.
Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним висновку про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, позивач зазначив статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»
Статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.
Згідно частини 3 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.
За приписами статті 3 цього ж Закону, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою Законом та є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Оскільки складання звіту є частиною процесу оцінки, він також є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а не його рішенням.
Отже, зазначений документ не є нормативно-правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та не підлягає неодноразовому застосуванню; не є індивідуальним актом, оскільки не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.
З огляду на вищевикладене, звіт про оцінку майна не підпадає під наведені ознаки юридичного акту, не є актом державного чи іншого органу, тому не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді.
Державна виконавча служба віднесена чинним законодавством до системи органів Міністерства юстиції України і є органом в системі органів виконавчої влади в Україні. Висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний висновок про вартість об'єкта оцінки, який проведений суб'єктом оціночної діяльності, не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст. ст. 3, 12) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Як вбачається з матеріалів справи, оспорювана позивачем оцінка майна здійснена згідно виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні, що виключає розгляд питання стосовно вказаної оцінки майна у порядку господарського судочинства.
Юридичним актом, який може бути оспорений в судовому порядку є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні, виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду, спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифи на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов"язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб"єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належать до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 21, 22, 44, 47, 49, 78, п.4 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Провадження у справі припинити .
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа