Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2011 р. Справа № 5023/4161/11
вх. № 4161/11
Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєва К.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 08.09.2010 року, відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Запоріжжя
до ФОП ОСОБА_3, с. Яковлівка
про стягнення 87806,83 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 87806,83 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду та подальшого невиконання зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5023/4161/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 червня 2011 року о 14:40. В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.06.2011 року на 20.07.2011 року о 12:00.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача повідомив що відповідач (ФОП ОСОБА_3) позовні вимоги визнає в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
11 жовтня 2010 року господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі № 64/278-10 за яким з відповідача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_3) стягнуто на користь позивача (фізичної особи-підприємця ОСОБА_2) 279714,03 грн. основного боргу та судові витрати.
На виконання вищезазначеного рішення, 16 листопада 2010 року господарським судом Харківської області було видано наказ та направлено на адресу стягувача.
29 квітня 2011 року, на підставі п. 2 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", постановою Харківського ВДВС РУЮ на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернено виконавчий документ стягувачеві, внаслідок чого станом на 29 квітня 2011 року, наказ по справі № 64/278-10 господарського суду Харківської області не виконано, що й стало підставою для подання позивачем даного позову до суду.
Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання відповідачем, позивач просить стягнути індекс інфляції в розмірі 68931,89 грн. та 3 % річних в розмірі 18874,94 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 68931,89 грн. інфляційних та 18874,94 грн. річних обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний КОД НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2 ідентифікаційний КОД НОМЕР_2 ) - 68931,89 грн. індексу інфляції, 18874,94 грн. 3% річних, 878,10 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Жиляєв Є.М.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/4161/11 підписано 22 липня 2011 року.