"20" липня 2011 р.Справа № 20/17-2094-2011
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 1488,85 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, за дов.№53 від 29.12.2010р.
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 1488,85 грн. 3% річних та індексу інфляції за невиконане грошове зобов'язання по сплаті 40 960,78 грн., яке встановлено рішенням господарського суду Одеської області по справі №4/168-10-5336 від 19.01.2011 р., залишеним без змін апеляційною інстанцією.
У судовому засіданні 20.07.2011р. позивач позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про відсутність адресата та закінчення терміну зберігання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновків про обґрунтованість заявленого позову, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Одеської області по справі №4/168-10-5336 від 19.01.2011 р. (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено у повному обсязі, з відповідача стягнуто вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 40 960,78 грн., державне мито у розмірі 409,60 грн. та витрат по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн. (а.с.9-12). Приймаючи рішення, суд виходив з того, що позивач довів належними доказами факт самовільного підключення відповідачем до електромереж ВАТ ”Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” і безоблікового споживання електричної енергії, що підтверджено актами про порушення ПКЕЕ №017516 від 27.12.2008 р., № 019048 від 18.02.2010 р., № 019213 від 02.04.2010 р., № 019711 від 19.06.2010 р., №019715 від 26.07.2010 р., №017490 від 11.10.2008р., №017283 від 16.07.2008р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. вказане рішення залишено без зміни.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду по справі №4/168-10-5336, яке набрало законної сили, встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед ВАТ "Одесаобленерго" за необліковану електричну енергію на підставі перерахованих актів про порушення правил користування електричної енергії складає 40 960,78 грн.
У зв'язку з неявкою до ВАТ „Одесаобленерго" в особі Північного РЕМ відповідачу листом від 28.10.2010 року (а.с.23) за адресою місця реєстрації фізичної особи підприємця поштовою кореспонденцією направлені Протоколи засідань комісії по розгляду перерахованих актів про порушення правил користування електричної енергії та розрахункові документи з сумами розміру не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії.
Відповідно до ч. 2 п. 6.43 ПКЕЕ, споживач має оплатити рахунок суми вартості не облікованої електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем в порядку ст.33 ГПК України, рішення суду по справі №4/168-10-5336 до теперішнього часу відповідачем не виконано, що є порушенням законних прав та інтересів ВАТ „Одесаобленерго”.
Суд, на підставі ст.111-28 ГПК України, враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 20.12.2010р. №10/25, вказує наступне.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 п. 6.43. ПКЕЕ споживач має оплатити рахунок суми вартості не облікованої електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка, який був надісланий за належною адресою, і цей факт встановлено преюдиціальним рішенням суду, суд вважає вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та 3% річних за період з 1.12.2010р. по 24.03.2011р., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення судом позову, судові витрати, у відповідності зі ст.ст. 44, 49 господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1 ) на користь ВАТ „Одесаобленерго” (м. Одеса вул. Садова, 3, код 00131713) 382,90 грн. 3% річних, 1105,95 грн. інфляційних, 102 /сто дві/ грн. держмита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 22.07.2011р.