ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/37124.06.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»
третя особа ОСОБА_1
про стягнення боргу за договором поруки
За розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 33 від 07.07.2010р.);
від відповідача (скаржник): ОСОБА_3 (довіреність від 12.08.2010р.);
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»заборгованості задоволені частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. рішення суду змінено, резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції, позовні вимоги задоволені частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо» на користь Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» 730 000 доларів США (еквівалент 5 759 700,00 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) простроченої заборгованості за кредитом; 63 660, 51 доларів США (еквівалент 502 281, 43 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144 663, 01 доларів США (еквівалент 1 141 391,18 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 12 684, 29 доларів США (еквівалент 100 079, 05 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 10.08.2010р.) пені за несвоєчасне погашення процентів; 2 957, 22 доларів США витрат по платі державного мита.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2011р..
На виконання рішення, з урахуванням змін Постановою КАГС від 01.02.2011р. судом видано накази, який про стягнення боргу, отримано стягувачем для пред'явлення до примусового виконання.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо», яке є боржником при відкритті виконавчого провадження по виконанню рішення у справі 22/371, судом отримано скаргу у якій скаржник просить:
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві від 18.05.2011р. про відкриття виконавчого провадження № 26564801 повністю;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві від 18.05.2011р. про накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»у розмірі 7 503 451, 66 грн. повністю;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві від 18.05.2011р. винести постанову у виконавчому провадженні № 26564801 про зняття арешту з всього майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Скорпіо».
В силу положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Про розгляд скарги сторін виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби повідомлено ухвалою від 09.06.2011р..
Представники органу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, клопотання про перенесення розгляду скарги отримане судом від підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві судом відхилене, оскільки згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органів Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги про що судом відзначалось в ухвалі від 09.06.2011р..
Вимоги заявлені у скарзі щодо скасування постанов відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві від 18.05.2011р. про відкриття виконавчого провадження № 26564801, про накладення арешту на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»у розмірі 7 503 451, 66 грн., з підстав зазначених у скарзі є необґрунтованими з врахуванням наступного.
У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний розглянути заяву стягувача та прийняти до виконання виконавчий документ внаслідок чого винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин, дії державного виконавця по винесенню постанови від 18.05.2011р. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»і не порушують прав відповідача.
Невірне викладення у постанові державним виконавцем сум, що підлягають стягненню за виконавчим документом, свідчить про допущення описки в цій частині, і не тягне наслідку скасування постанови.
Виконавчий лист, яким є наказ від 01.02.2011р. виданий судом на виконання рішення від 26.11.2010р. з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. містить суми присуджені до стягнення вказані у постанові Київського апеляційного господарського суду, та відповідно саме такий підлягає примусовому виконанню в межах виконавчого провадження, постанову про відкриття якого винесено 18.05.2011р..
Право на добровільне виконання рішення, згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» виникає у відповідача внаслідок винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження в межах якого вчиняються дії по примусовому його виконанню.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав вважати порушеними права скаржника винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на чинність судового рішення у справі, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.
При поданні заяви про відкриття виконавчого провадження (зареєстрована органом виконавчої служби за вхідним № 1184 від 16.05.2011р.) стягувач просив одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, що прямо передбачено ч. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
В силу положень ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ч. 2, 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»:
- арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
- постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети; копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 26564801 від 18.05.2011р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику -ТОВ «Скорпіо»у межах суми стягнення 7 503 451, 66 грн., і саме вказана сума підлягає стягненню за виконавчим документом виданим на виконання рішення суду у справі 22/371 з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р..
Накладення арешту на майно боржника в межах суми, яка підлягає стягненню в примусовому порядку відповідає наведеним положенням закону, а згідно з ч. 2. ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
Таким чином, питання щодо зняття арешту накладеного при виконанні судового рішення врегульоване положеннями закону, які регламентують порядок примусового виконання рішень, що відповідно свідчить про відсутність підстав вважати неправомірними дії державного виконавця при винесенні постанови про арешт майна боржника, з огляду на чинність судового рішення у справі, яке набрало законної сили та виконується в примусовому порядку згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіо»на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін