ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/16324.06.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтДистрибушн Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій плюс»
про стягнення 155 348,64 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
ТОВ «СофтДистрибушн Україна»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Місто високих технологій плюс»про стягнення заборгованості в розмірі 155 348,64 грн., з яких: 126 751,50 грн. -основний борг, 12 539,74 грн. -пеня, 11 661,14 грн. -інфляційні втрати, 4 396,26 грн. -три проценти річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 24.06.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору поставки від 23.07.2009 № 2307-БАВ позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 126 751,50 грн., що не спростовано належним чином відповідачем та підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2011.
За таких обставин, враховуючи викладене, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43 ГПК України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 126 751,50 грн. основного боргу, 11 661,14 грн. інфляційних втрат, 4 396,26 грн. трьох процентів річних обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).
Судом встановлено, сторонами в договорі поставки від 23.07.2009 № 2307-БАВ не було встановлено пеню, а відтак підстави для її стягнення з відповідача відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто високих технологій плюс»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 81, код 36424594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтДистрибушн Україна»(02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, код 35315550) 126 751,50 грн. (сто двадцять шість тисяч сімсот п'ятдесят одну грн. 50 коп.) основного боргу, 11 661,14 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят одну грн. 14 коп.) інфляційних втрат, 4 396,26 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто шість грн. 26 коп.) трьох процентів річних, 1 427,66 грн. (одну тисячу чотириста двадцять сім грн. 66 коп.) державного мита, 216,88 грн. (двісті шістнадцять грн. 88 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.06.2011