ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/12421.06.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Салон моди «Пектораль»
до
треті особи без самостійних вимог на предмет спору стороні позивача
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
проКиївської міської ради
1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
розірвання договору оренди земельної ділянки
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача
від третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаХаритонова Ю.В.- представник
Тхорик С.М. - представник
не з'явились
Колодій О.В.- представник
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Салон моди «Пектораль»до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007 № 78-6-00470, укладеного між сторонами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку зі зміною власника нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій за спірним договором земельній ділянці, позивач запропонував відповідачу розірвати договір оренди земельної ділянки достроково. Однак, пропозиція позивача залишена відповідачем без задоволення. Позивач зазначає, що оскільки він не використовує отриману в оренду земельну ділянку, є всі підстави для припинення правовідношень за спірним договором та дострокового його розірвання.
Відповідач проти позову заперечує та вказує, на те, що перехід права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі з попереднім власником такого об'єкту та не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником об'єкту нерухомості.
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача письмових пояснень по суті спору не надали, явку повноважених представників у судове засіданні не забезпечили.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) заперечує проти задоволення позовних вимог оскільки вважає, що позивачем не наведено жодних підстав та обставин, з яким закон пов'язує дострокове розірвання договорів оренди земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 30.06.2000 №3717-П позивач є власником нежилого будинку загальною площею 403,5 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1.
28.09.2007 між Київською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір).
Згідно з умовами вказаного договору відповідач на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2006 № 361/418 та від 24.05.2007 №692/1353 передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку по АДРЕСА_1площею 3600 кв.м для реконструкції, обслуговування та експлуатації спортивно-оздоровчого комплексу (п.1.1, п.2.1).
Договір оренди посвідчений нотаріально 28.09.2007 за № 3307 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 28.09.2007 за №78-6-00470.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.10.2009 у справі №2-4941/2009 за третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнано право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, переданій за вищевказаним договором оренди земельної ділянки позивачу.
В справі наявні реєстраційні посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.05.2010:
- №032447, згідно з яким за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г»загальною площею 127,7 кв.м по АДРЕСА_1;
- №032757, згідно з яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г»загальною площею 129,3 кв.м по АДРЕСА_1;
- №032756, згідно з яким за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г»загальною площею 51,4 кв.м по АДРЕСА_1;
- №032755, згідно з яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежилі приміщення в літ. «г»загальною площею 95,1 кв.м по АДРЕСА_1.
Листом від 31.05.2010 №39 позивач повідомив відповідача про відчуження нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, та просив прийняти рішення про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки.
З аналогічним проханням позивач звернувся до відповідача у листі від 01.12.2010 №43.
У відповідь на лист від 01.12.2010 №43 Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача про те, що питання дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки буде вирішено при укладенні договору оренди земельної ділянки особою, у володіння якої перейшло нерухоме майно (лист від 18.01.2011 №05-584/903).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі визначається як засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 11.4 Договору оренди передбачено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін; за рішенням суду в порядку, встановленому законом, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення реконструкції об'єкта, встановлених п. 8.4 Договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.
Згідно п. 11.5 Договору договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п. 5.1 та 8.4 Договору.
У п. 8.4 Договору визначено, що орендар зобов'язаний у випадку, якщо має наміри припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін, або до цього Договору вносяться відповідні зміни, з моменту укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об'єктів, які були відчужені.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Як свідчать обставини справи, згоди щодо дострокового розірвання Договору між його сторонами не досягнуто.
Доводи позивача про те, що перехід права власності на споруду, що розташована на земельній ділянці, орендованій за спірним договором, до іншої особи зумовлюють припинення правовідносин орендаря та орендодавця за договором оренди та є підставою для його розірвання судом не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Отже, зазначені норми встановлюють перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником, але не передбачають автоматичного переходу права на оренду, адже таке право, визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця.
Таким чином, виникнення у набувача нерухомого майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам встановлений ст.123-126 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», при цьому вказана норма не містіть імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, поза межами встановленої у кодексі та нормативних актах процедури.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питання регулювання земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до порядку, встановленого ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нормативні та інші акти у формі рішень повинні прийматися Київською міською радою, як колегіальним органом, на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Як встановлено судом, рішення про розірвання спірного договору оренди з позивачем відповідач не приймав. Також відповідачем не розглядалося питання стосовно оформлення третім особам без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача права користування земельною ділянкою у зв'язку з переходом права власності на розташоване на цій земельній ділянці нерухоме майно.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Існування хоча б однієї обставини, з якою Закон України «Про оренду землі»та спірний договір пов'язує можливість дострокового розірвання договору, позивач суду не довів.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення:27.06.2011