01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.05.2011 № 6/444
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Шпорт В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - доручення б/н та б/д;
від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність № 101 від 02.06.2010 року,
розглянувши апеляційну Аграрного фонду на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року
у справі № 6/444 ( суддя Ковтун С.А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Колос-ВС”, с. Більчане-Золоте, Борщагівський район, Тернопільської області,
до Аграрного фонду, м. Київ,
про стягнення 10 012,20 грн. -
В вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Колос-ВС” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом в якому просило стягнути з Аграрного фонду на свою користь основний борг в сумі 9 900,00 грн. та 3% річних в сумі 112,20 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Колос-ВС” до Аграрного фонду про стягнення 10 012,20 грн. було задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.04.2011 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку із нез'явлення в судове засідання представника позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.05.2011 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку із нез'явлення в судове засідання представника відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2011 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу Аграрного фонду задовольнити, рішення господарського суду міста Києва - скасувати.
Представники позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу Аграрного фонду залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 31.05.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Аграрного фонду слід задовольнити, рішення господарського суду міста Києва - скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи 12.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС” (покупцем) і Аграрним фондом (продавцем) було укладено біржовий контракт Аграрної біржі № 14 АС (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець продає, а покупець купляє аміачну селітру в кількості 420,0 тонн за ціною 1 980,0 грн. за тонну.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що він діє до 30.06.2010 року.
Відповідно до платіжного доручення № 67 від 23.02.2010 року покупцем перераховано на розрахунковий рахунок продавця 722 700,00 грн. за 365,0 тонн аміачної селітри.
Продавцем зобов'язання з поставки виконано частково, поставлено покупцю аміачної селітри в кількості 360,0 тонн, що підтверджується актом передачі-приймання від 16.03.2010 року.
Листом-вимогою № 26 від 21.04.2010 року позивач відмовився від 5 тон недопоставленої аміачної селітри згідно Договору та просив відповідача повернути різницю в сумі 9 900,00 грн.
Відповідач вимогу позивача не виконав, грошові кошти у розмірі 9 900,00 грн. не повернув.
Таким чином, позивач посилаючись на статті 536, 625, 1212, 1214 ЦК України та ст. 193 ГК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 9 900,00 грн. та 3% річних в розмірі 112,20 грн. за період з 17.03.2010 року по 30.08.2010 року.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю з тих мотивів, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9 900,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований, а розрахунок стягнення 3 % річних в сумі 112,20 грн. є вірним та обґрунтованим.
Проте погодитись з таким висновком місцевого господарського суду не можна з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи між ТОВ “Корпорація “Колос-ВС” і Аграрним фондом було укладено Додатковий договір № 1 до Біржового контракту № 14 АС від 12.02.2010 року на зменшення предмету контракту до 365,00 тонн аміачної селітри без зазначення дати.
Аграрна біржа листом № 1163 від 15.11.2010 року у відповідь на запит Аграрного фонду № 41-07/6610 від 10.11.2010 року повідомила відповідача, що додатковий договір № 1 до Біржового контракту № 14 АС від 12.02.2010 року був зареєстрований на Аграрній біржі 07.06.2010 року.
Згідно із пунктом 65 Статуту Аграрної біржі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1285 від 26.12.2005 року, біржовий контракт вважається укладеним з моменту його реєстрації Аграрною біржею.
За таких обставин, вимога № 26 від 21.04.2010 року щодо повернення коштів в сумі 9 900,00 грн. за 5 тон недопоставленої аміачної селітри була пред'явлена позивачу до зменшення обсягу аміачної селітри.
Крім того, умовами Договору не передбачено право покупця в односторонньому порядку відмовитися від договору.
Згідно до умов Договору, продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки та надає дозвіл на відвантаження товару, а покупець, в свою чергу, здійснює оплату коштів за даним контрактом.
Як вбачається із матеріалів, доданих до апеляційної скарги, з метою виконання своїх зобов'язань за Договором, відповідач забезпечив наявність 365,00 тонн аміачної селітри на базисі поставки ВАТ „Азот”, м. Черкаси та надав дозвіл на відвантаження товару. Як вбачається із квитанції про приймання вантажу: № 42544351, № 42544352, № 42544353, № 42544354, № 42544355, № 42544356 відправлення здійснювалося та оплачувалося ВАТ „Азот”.
В свою чергу, аміачна селітра відвантажувалася по факту згідно довіреності ТОВ “Корпорація “Колос-ВС” № 14 від 25.02.2010 року, виданої ОСОБА_3. на отримання 360,00 тонн аміачної селітри.
Отже, обсяг відвантаженої селітри визначався на вимогу позивача, а відтак відповідачем поставлено аміачну селітру в повному обсязі в об'ємі 360,00 тонн відповідно до виданої позивачем довіреності.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач на виконання вимог Договору у строки та в повному обсязі забезпечив кількість тонн селітри визначених Договором і позивач даний факт не оспорює.
Позивач не заперечує отримання товару належної якості у кількості зазначеній в довіреності та асортименті визначеному Договором.
Будь-яких порушень відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань судом також не встановлено, а тому підстав для повернення коштів, як безпідставно отриманих в силу статті 1212 ЦК України, колегія суддів не вбачає.
Згідно із статтями 654, 651 ЦК України, зміна або розірвання договору повинна вчинятися в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається та лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалося вище, Додатковим договором № 1 до Біржового контракту № 14 АС від 12.02.2010 року обсяг аміачної селітри було зменшено до 365,00 тонн
Отже, вимога позивача щодо повернення коштів за 5 тон недопоставленої аміачної селітри змінює обов'язки сторін Договору, а тому повинна бути запропонована у вигляді додаткового договору до біржового контракту та відповідно погоджена.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів порушення відповідачем умов Договору та наявності у останнього боргу в сумі 9 900,00 грн.
За таких обставин, Аграрним фондом було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Біржовим контрактом № 14 АС від 12.02.2010 року.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 900,00 грн. за 5 тонн недопоставленої аміачної селітри.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні стягнення суми основного боргу, то і вимоги в частині стягнення 3 % річних сумі 112,20 грн. задоволенню не підлягають.
Таким чином, місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позову не врахував зазначені вище обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Згідно із пунктами 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Аграрного фонду на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року у справі № 6/444 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року у справі № 6/444 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
5. Справу № 6/444 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.