донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №13/5009/1273/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача -ОСОБА_1 за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Себор», м. Запоріжжя
На рішення господарського судуЗапорізької області
Від22.04.2011р.
у справі№ 13/5009/1273/11 (суддя Серкіз В.Г.)
за позовомПриватного підприємства «Себор», м. Запоріжжя
до
проВідкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ «Кредитпромбанк», м. Запоріжжя
визнання договору застави №06/41/301/06-Склн від 14.11.2006р. розірваним
Приватне підприємство «Себор», м. Запоріжжя звернулось з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ «Кредитпромбанк», м. Запоріжжя про визнання договору застави №06/41/301/06-Склн від 14.11.2006р., укладеного між ПП "Себор" та ВАТ "Кредитпромбанк", розірваним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 11.12.2008р. ВАТ «Кредитпромбанк»в односторонньому порядку збільшив процентну ставку по кредитному договору з 15% до 16%, в січні 2009р. до 17%, а у лютому 2009р. до 18% річних, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.04.2011р. у справі № 13/5009/1273/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивоване правомірністю збільшення процентної ставки за кредитним договором, оскільки відповідно до п. 1.6 кредитного договору № 06/41/06-Склн від 14.11.2006 р., у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розмір процентної ставки збільшується на 1 процент річних, починаючи з розміру, встановленого п. 1.3 цього договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов цього пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або не в повному обсязі. Приймаючи на себе забезпечення зобов"язань позичальника, заставодавець був ознайомлений з умовами кредитного договору, та положеннями п. 1.6. договору, з якого вбачається, що підвищення процентної ставки, фактично, є мірою відповідальності за несвоєчасне виконання позичальником прийнятих на себе зобов"язань.
Приватне підприємство «Себор», м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення та зупинення стягнення майна за договором застави та кредитному договору на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2010р.; вважає, що судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, рішення прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено у клопотанні про зупинення стягнення майна за договором застави на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, судом першої інстанції не було проаналізовано право відповідача збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку. Послався на ст. 559 Цивільного кодексу, за якою порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, а також при зміні зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Вважає, що на підставі ст. 28 Закону України «Про заставу»зобов"язання позивача за договором застави мають бути припиненими з 11 грудня 2008р., а договір застави визнаний розірваним.
Відповідач у відзиві від 31.05.2011р. на апеляційну скаргу, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним. Наполягає, що судом належно досліджено обставини та умови кредитного договору, умови підвищення процентних ставок, та зроблено обґрунтований висновок про відсутність порушення прав позивача.
Заявою від 16.06.2011р. представник позивача просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відпусткою представника.
Судом не задоволена заява ПП «Себор»про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському процесі ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, керівники підприємств та організацій, представники юридичних осіб, повноваження яких підтверджені довіреністю від імені підприємства, адвокати.
Звертаючись з апеляційною скаргою на прийняте судом рішення, заявник не був позбавлений можливості вирішити питання щодо участі іншого його представника, згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
До матеріалів справи № 13/5009/1273/11 відповідачем наданий статут Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», відповідно до п. 1.5.,1.6. якого рішенням Загальних зборів акціонерів від 23.02.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" у зв"язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства". Банк є єдиним правонаступником відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", у зв"язку з цим до Банку переходять всі права та обов"язки ВАТ "Кредитпромбанк". Державну реєстрацію наведеної редакції Статуту Банку здійснено 15.03.10р. Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 647643, яке замінено 15.03.2010р., підтверджено зміну найменування юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", ідентифікаційний код 21666051.
Враховуючи зазначене, та на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України, судом вносяться зміни до організаційно правової форми відповідача у справі (найменування юридичної особи), та здійснюється процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінюючи його на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", що відповідає діючій редакції Статуту.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», банк) та громадянином ОСОБА_2 («Позичальник») укладено кредитний договір № 06/41/06-Склн, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 12000,00 доларів США строком по 13 листопада 2011 р. включно.
За умовами п. 1.3 кредитного договору процента ставка за кредитами дорівнює 13,75 процентів річних.
Позичальник прийняв на себе зобов"язання (п. 3.1. договору): забезпечити повернення одержаної суми кредитів згідно з умовами даного договору не пізніше 13.11.2011 р. Починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, забезпечити погашення отриманого кредиту на підставі графіку, обумовленого сторонами в п. 3.1. кредитного договору; сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами до 10го числа кожного календарного місяця включно, наступного за звітним (п. 3.2.), тощо.
Порядок нарахування процентів обумовлений сторонами у п.п. 6.1.-6.3. кредитного договору.
Положеннями п. 1.6. кредитного договору №06/41/06-Склн від 14.11.2006р. сторони обумовили, що у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розмір процентної ставки збільшується на 1 процент річних, починаючи з розміру, встановленого п. 1.3. цього договору. У випадку наступного невиконання позичальником свої зобов'язань за цим договором розмір процентонї ставки збільшується урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов цього пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен бути виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або не виконав в повному обсязі.
Цей договір набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів і діє до повного погашення кредитів та сплати процентів, а також штрафів, передбачених цим договором(п. 7.6.договору).
На забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_2 за кредитним договором №06/41/06-Склн від 14.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк”, м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ “Кредитпромбанк” («Заставодержатель») та майновим поручителем Приватним підприємством “Себор” («Заставодавець») в особі директора ОСОБА_2, укладено договір застави № 06/41/301/06-Склн від 14.11.2006р.
За умовами договору застави в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 (боржника за кредитним договором № 06/41/06-Склн) перед заставодержателем заставодавець (відповідач по справі) передав в заставу майно - автомобіль легковий седан, марки Mitsubishi, модель Lancer, 2005року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 15 грудня 2005р. Запорізьким МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України, заставною вартістю 20 000,00 доларів США.
Відповідно до п. 1.3. договору застави, у разі порушення Боржником передбачених Кредитним договором, або порушення Заставодавцем умов цього договору Заставодержатель вправі звернути стягнення на Майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбаченх цим договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником зобов"язань перед Заставодержателем за Кредитним договором(п. 2.1. договору застави).
Договір застави посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 14.11.2006р., зареєстровано в реєстрі за № 6623.
15.10.2008 р. між ВАТ “Кредитпромбанк” та майновим поручителем ПП "Себор" укладено та нотаріально посвідчено договір про внесення змін № 1 до договору застави № 06/41/301/06-Склн, п. 1.1 якого внесено зміни до розділу договору застави стосовно змінених істотних умов Кредитного договору, в т.ч. стосовно збільшення розміру процентної ставки за кредитом з 13,75 % до 15,00 %.
З 11.12.2008 р. ОСОБА_2 в узгоджені строки та в узгоджених розмірах кредитні кошти не повертав, проценти за користування кредитними коштами не вносив, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 06/04/06-Склн від 14.11.2006 р.
У зв"язку з невиконанням Позичальником зобов"язань за кредитним договором, рішенням господарського суду Запорізької області від 19.02.2010р. у справі № 8/347/09, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, звернуто стягнення на майно Приватного підприємства “Себор” м. Запоріжжя, а саме: автомобіль легковий седан, марки Mitsubishi, модель Lancer, 2005 р. в. шасі (кузов, рама, коляска), шляхом проведення прилюдних торгів на користь Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” м. Запоріжжя з метою стягнення заборгованості за кредитним договором № 06/41/03-Склн від 14.11.2006 р., що складається з основного боргу в сумі 7200 доларів США (що за курсом НБУ станом на 27.01.2010 р. дорівнює 57634,56 грн.), 1296,20 доларів США процентів за користування коштами (що станом на 27.01.2010 р. складає 10375,82 грн.), нарахованих за період з 30.12.2008 р. до 26.01.2010 р. та 812,44 доларів США неустойки, нарахованої з 01.12.2008 р. до 27.01.2010 р. (що станом на 27.01.2010 р. складає 6503,42 грн.).
Постановою Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ від 04.11.2010р. відкрито виконавче провадження на підставі наказу 8/347/09, виданого 28.09.2010р. Господарським судом Запорізької області.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України “Про судоустрій України”.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Суть правовідносин застави полягає у першочерговому праві кредитора - заставодержателя на отримання задоволення із вартості заставного майна. Водночас, договір застави, підпорядковується загальним правилам укладення правочину з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним законодавством, а саме: Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"
Згідно ст.ст. 1,3 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб. Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Таке поняття як "майновий поручитель" міститься лише в статті 11 Закону України "Про іпотеку", за якою майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Втім, між позивачем та відповідачем укладений договір застави, до регулювання правовідносин за яким не застосовуються Закон України "Про іпотеку" та ст. 553-559 Цивільного кодексу України.
Отже, посилання позивача ( заявника апеляційної скарги) на положення Цивільного кодексу, якими врегульовані положення поруки ( фінансової поруки) є помилковими.
Що стосується підвищення Банком процентної ставки, то зазначене право надане йому як кредитору за кредитним договором, зокрема п. 1.6. кредитного договору №06/41/06-Склн від 14.11.2006р., положення якого викладені вище.
Зазначене право банк може використовувати, як міру відповідальності, у разі невиконання позичальником зобов"язань за кредитним договором, що не є тотожним підвищенню розміру процентної ставки за користування кредитом тобто підвищенню розміру плати за кредит.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позову є вірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання заявника апеляційної скарги про зупинення стягнення майна за договором застави та кредитним договором на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2010р. Звернення стягнення на майно, що є предметом договору застави здійснюється на підставі прийнятого господарським судом Запорізької області рішення від 19.02.2010р. у справі № 8/347/09, яке набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Доказів виконання вказаного рішення позивачем не представлено, доказів фактичного погашення заборгованості за кредитним договором № № 06/41/06-Склн від 14.11.2006р. та припинення у зв"язку з цим договору застави № 06/41/301/06-Склн від 14.11.2006р., до матеріалів справи також не представлено.
За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2011р. у справі № 13/5009/1273/11 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Приватне підприємство «Себор».
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 25, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, замінивши Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»в особі Запорізької філії ВАТ «Кредитпромбанк»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк»в особі Запорізької філії ПАТ «Кредитпромбанк».
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Себор», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2011р. у справі №13/5009/1273/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2011р. у справі №13/5009/1273/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
Судді: М.Д. Запорощенко
Р.Г. Новікова
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО