донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.06.2011 р. справа №10/186/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівДучал Н.М.
Калантай М.В.
За участю представників сторін:
Від позивача:
Від відповідача1:
Від відповідача 2:
Від скаржника: ОСОБА_4 -адвокат
Баркар В.О. -директор
не з"явилися
ОСОБА_6 за дов. від 11.01.2010о.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Польот" м.Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від25.05.2010 року
у справі№ 10/186/10 ( суддя Алейникова Т.Г.)
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_7 , м.Бердянськ Запорізької області
до1. Приватного підприємства "Імпульс" м.Бердянськ
2. Бердянської міської ради Запорізької області м.Запоріжжя
провизнання права власності на нерухоме майно
Рішенням господарський Запорізької області від 25.05.10р. позов Приватного підприємця ОСОБА_7 , м.Бердянськ Запорізької області до Приватного підприємства "Імпульс" м.Бердянськ та Бердянської міської ради м.Бердянськ про визнання за Приватним підприємцем ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області права власності задоволено.
Визнано право власності за Приватним підприємцем ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області на 17/20 частин двоповерхового будинку магазину будівельних матеріалів , що розташований за адресою АДРЕСА_1, що складається з основних будівель літ. "А2", "А3", ганку до А2, ганку до А2, 1/2частини замощення 1.
Рішення господарського суду мотивоване приписами ст.ст. 316, 317, 319, 328, 331, 375, 376, 778 Цивільного кодексу України , наявністю Висновку спеціаліста від 29.09.09р. та тим , що факт порушення прав інших осіб самочинним будівництвом судом не встановлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Польот" м.Бердянськ Запорізької області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , оскільки вважає , що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що ВАТ "Польот" належить на праві власності ціла нежитлова будівля , розташована по АДРЕСА_2 у складі основної будівлі "А", двох ганків до "А", козирку до "А" , замощення № 1 на підставі свідоцтва про право власності. Земельна ділянка на якій розташованій означені об'єкти належить ВАТ "Польот" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 104789. Земельна ділянка ПП "Імпульс", на якій здійснено самочинне будівництво спірного нежитлового об'єкту , є суміжною з земельною ділянкою ВАТ "Польот" ( межі від А до Б). Заявник апеляційної скарги посилається на те , що внаслідок самочинних протиправних дій позивача , будівля ВАТ "Польот" потерпає від стоку води з даху будівлі ПП ОСОБА_7, руйнується покриття дану магазину зовні, протікає дах в нутрі приміщень магазину скаржника . Ці факти , за твердженням скаржника , підтверджуються Висновком про технічний стан конструктивних елементів будівлі магазину по АДРЕСА_2 , виготовленого ДП "НІІпроектреконструкція" м.Бердянськ.
Позивач , Приватний підприємець ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області, у відзиві на апеляційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду -законним. При цьому , посилається на Висновок №22-10 експертного будівельно-технічного дослідження складеного судовим експертом Єрмошиним Л.Б. відповідно до якого порушень з устрою покрівлі та водовідводу дощових стоків відсутні, водовідвід з двоповерхової будівлі магазину будівельних матеріалів виконано з водовідводом дощових стоків у зелену зону, поруш з його виконання згідно діючих вимог ДБН В.2.6-14-97-немає..
Відповідач, Бердянська міська рада Запорізької області м.Запоріжжя, у відзиві № 688 від 12.10.10р. на апеляційну скаргу просить апеляційний суд прийняти рішення відповідно до закону та здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю її представника.
Відповідач, Приватне підприємство "Імпульс" м.Бердянськ, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Подане клопотання відхиляється судовою колегією з огляду на те, що представником позивача не наведено обґрунтованих підстав для призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та не наведено фактів, які б спростовували або ставили під сумнів результати експертизи №6583/23 від 29.03.2011р. Крім того, судова колегія висновки експертизи №6583/23 від 29.03.2011р. вважає достатніми, повними та обґрунтованими.
17.11.2010 року ухвалою суду апеляційне провадження у справі № 10/186/10 було зупинено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Дубравна, 1Б, м. Донецьк, 83087).
Відповідно до частини 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
01.09.2008р. між Приватним підприємством "ІМПУЛЬС" та громадянином України ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі площею 0,069га( а.с. 20-21). Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець надає , а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування магазину, кафе-бару та торгового майданчику , яка знаходиться по вул. Морозова , буд.25-б , м.Бердянськ, Запорізька область , яка належить Орендодавцю на праві власності. Строк дії договору встановлений - 5років. 03.09.08р. до даного Договору сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 .
01.09.08р. між Приватним підприємством "ІМПУЛЬС" та громадянином ОСОБА_7 був укладений договір майнового найму , за яким Наймодавець зобов'язався передати Наймачеві , а Наймач зобов'язався прийняти в строкове платне користування майно - одноповерхове приміщення , загальною площею 118 кв.м. та кафе-бар загальною площею 73,6кв.м..Метою використання майна Наймачем визначено розміщення та обслуговування магазину , кафе-бару. Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до 01.06.2011р.
Як про це стверджує позивач, Приватний підприємець ОСОБА_7 , ним було проведено реконструкцію з розширення двоповерхового будинку магазину будівельних матеріалів з дозволу власника приміщення.
Приватний підприємець ОСОБА_7 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "ІМПУЛЬС" м.Бердянськ та Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності за Приватним підприємцем ОСОБА_7 на 17/20 частин двоповерхового будинку магазину будівельних матеріалів , розташованого за адресою: м.Бердянськ , вул. Морозова , АДРЕСА_1. що складається з основних будівель літ. "А2", "А3", ганку до А2, ганку до А2, Ѕ частини замощення 1.
Рішенням господарський Запорізької області від 25.05.10р. позов Приватного підприємця ОСОБА_7 , м.Бердянськ Запорізької області до Приватного підприємства "Імпульс" м.Бердянськ та Бердянської міської ради м.Бердянськ про визнання за Приватним підприємцем ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області права власності задоволено.
Визнано право власності за Приватним підприємцем ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області на 17/20 частин двоповерхового будинку магазину будівельних матеріалів , що розташований за адресою АДРЕСА_1, що складається з основних будівель літ. "А2", "А3", ганку до А2, ганку до А2, 1/2частини замощення 1.
Під час здійснення апеляційного провадження у суду виникла необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи.
17.11.2010 року ухвалою суду апеляційне провадження у справі № 10/186/10 було зупинено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Дубравна, 1Б, м. Донецьк, 83087).
За Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6583/23 від 29.03.11р. у справі № 10/186/10 відстань між будівлями магазинів по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 -відсутня; стік атмосферних опадів з доху будівлі магазину та козирку ( з боку заднього фасаду) , розташованого по вул. Морозова , АДРЕСА_1 здійснюється на частину земельної ділянки , що належить ВАТ "Польот" , що суперечить діючим Державним будівельним нормам в частині вимог щодо взаємного розташування будівель на суміжних земельних ділянках. Крім того , зведена будівля магазину , що розташована по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ( частково будівля розташована на частині земельній ділянці відведеної для обслуговування магазину по АДРЕСА_2) не відповідає Державним будівельним нормам в частині недотримання відставні до бокової межі ділянки , яке повинно складати 1м( п. 3.25 ДБН 360-92) , що не дозволяє сторонам обслуговувати будівлі магазинів належним чином.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника Прокуратури, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач , звертаючись з позовом , посилається на те , що будівництво спірних об'єктів було здійснено самочинно, що лишає його права користування , розпорядження та володіння цим майном , чим порушується його право власності. При цьому , посилається на те , що означені споруди прав інших осіб як юридичних так і фізичних не порушують, відповідають всім будівельним нормам, нормам пожежної та санітарної безпеки.
Згідно з п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Положеннями п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України визначено , що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
При цьому, виходячи з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто вказаний спосіб захисту може бути застосований лише щодо особи, яка набула право власності, але це право певним чином оспорюється або не визнається.
Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з приписами ст.ст. 33 ,34 вищевказаного Кодексу , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підставами для звернення до господарського суду є порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи або громадянина, який має статус суб'єкта підприємницької діяльності, а також необхідність вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Між тим, у позовній заяві не вказано , ким саме порушуються права і законні інтереси позивача та в чому конкретно полягають такі порушення.
Таким чином, зміст позову дає підстави вважати, що позивач намагається одержати право встановлювальні документи на самовільно збудовані об'єкти і саме з цього поводу, а не за вирішенням якогось конкретного спору, звернувся до господарського суду. Це суперечить вимогам процесуального закону, що не було враховано судом першої інстанції, який у своєму рішенні не обґрунтував необхідність захисту прав і законних інтересів позивача.
Неправильно застосовані судом в даному випадку і положення ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки Позивач , звертаючись з даним позовом , не наводить обґрунтувань та підстав можливості порушення його права власності особами, до яких заявлений означений позов.
Між тим, в матеріалах справи не має жодного доказу тому, що Приватне підприємство "ІМПУЛЬС" м.Бердянськ та Бердянська міська рада Запорізької області м.Запоріжжя в той чи іншій формі оспорюють або не визнають права позивача щодо спірних об'єктів.
Спір щодо визнання права власності на самочинне будівництво стосується прав і обов'язків особи, яка здійснила таке будівництво, власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво, а також осіб, права яких порушує самочинне будівництво.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що господарський суд не звернув уваги на вимоги абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22 вересня 2004 року № 1243 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного провадження , спірні об'єкти будівництва в експлуатацію у встановленому законом порядку не приймались.
Крім того , судова колегія приймає до уваги Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 6583/23 від 29.03.11р. , проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз за ухвалою суду від 17.11.2010 року у справі № 10/186/10. За Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6583/23 від 29.03.11р. у справі № 10/186/10 відстань між будівлями магазинів по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 -відсутня; стік атмосферних опадів з доху будівлі магазину та козирку ( з боку заднього фасаду) , розташованого по АДРЕСА_1 здійснюється на частину земельної ділянки , що належить ВАТ "Польот" , що суперечить діючим Державним будівельним нормам в частині вимог щодо взаємного розташування будівель на суміжних земельних ділянках. Крім того , зведена будівля магазину , що розташована по АДРЕСА_1 ( частково будівля розташована на частині земельній ділянці відведеної для обслуговування магазину по АДРЕСА_2) не відповідає Державним будівельним нормам в частині недотримання відставні до бокової межі ділянки , яке повинно складати 1м ( п. 3.25 ДБН 360-92) , що не дозволяє сторонам обслуговувати будівлі магазинів належним чином.
Дані висновки жодним з учасників даного судового процесу оскаржені та спростовані у встановленому законом порядку не були , судова колегія вважає їх повними та обґрунтованими . Таким чином , дані висновки судового експерту доводять порушення Позивачем прав та законних інтересів скаржника , ВАТ "Польот", що спростовує висновки суду першої інстанції в цій частині та визначає законність звернення даної особи до суду з апеляційною скаргою.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст.43, 47, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає нормам матеріального права.
Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача .
Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Польот" м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2010 року у справі № 10/186/10 - задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2010 року у справі № 10/186/10 - скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_7 , м.Бердянськ Запорізької області до Приватного підприємства "Імпульс" м.Бердянськ та Бердянської міської ради м.Бердянськ про визнання за Приватним підприємцем ОСОБА_7 м.Бердянськ Запорізької області права власності на 17/20 частин двоповерхового будинку магазину будівельних матеріалів , що розташований за адресою АДРЕСА_1, що складається з основних будівель літ. "А2", "А3", ганку до А2, ганку до А2, 1/2частини замощення 1 - повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_7 , м.Бердянськ Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства "Польот" м.Бердянськ Запорізької області державне мито в сумі 1976,40грн. за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 22.06.11р.
Головуючий суддя М.Д.Запорощенко
Судді Н.М.Дучал
М.В.Калантай
Надруковано 7 примірників:
3 - сторонам по справі
1 -у справу
1 - господарському суду
1- апеляц. господ. суду
1-скаржнику