донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.06.2011 р. справа №10/81пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівДучал Н.М.
Калантай М.В.
при секретарі
За участю представників сторін:
від прокурора:
від позивача:
від відповідача:
від третіх осіб:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуБратченко Т.А.
Кулікова Ю.В.-посвідчення
ОСОБА_1 -за дов. від 21.03.2011р., ОСОБА_2 -за дов. від 07.06.2011р.
ОСОБА_3 -за дов. від 01.06.2011р.
1.не з"явилися
2.ОСОБА_4 -за дов. від 05.01.2011р.
Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від16.05.2011 року
у справі№ 10/81пн (суддя Гончаров С.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Кармин”, м.Донецьк
доТовариства з обмеженою відповідальністю „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта”, м.Донецьк
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1. Донецька міська рада, м. Донецьк
2. Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, м. Донецьк
провизнання права власності
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011 року у справі № 10/81пн позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кармин” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта” про визнання права власності на будівлю адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 119,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а, на будівлю виробничого цеху №1 порізки каменя літ. Б-1 та на прибудову виробничого цеху №2 з обробки каменя літ. Б1-2 загальною площею 491,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а -задоволені.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Кармин” (83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 7а/28, поштова адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна 35а, ЄДРПОУ 330763607) право власності на будівлю адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 119,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а; на будівлю виробничого цеху №1 порізки каменя літ. Б-1 та на прибудову виробничого цеху №2 з обробки каменя літ. Б1-2 загальною площею 491,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а.
Рішення господарського суду мотивоване тим , що згідно договору оренди земельної ділянки надано відповідачу у користування відповідну земельну ділянку, позивачем дотримані будівельні норми і правила при будівництві спірних об'єктів, та суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах.
Прокурор м. Донецька, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся в інтересах держави в особі Донецькій міської ради м. Донецьк з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування заявлених вимог Прокурор посилається на те , що судом не звернуто належної уваги на приписи законів та нормативних актів, якими регулюється порядок та організація будівництва та ввід до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту , не з'ясував при визнанні за позивачем права власності на спірну будівлю , чи прийнята вона до експлуатації, чи пов'язує закон виникнення у позивача права на позов у обраний ним спосіб захисту.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до частини 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в судовому засіданні , судова колегія встановила наступне.
Згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 03.04.1993 року № 142/14 в постійне користування Малому підприємству „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта” було відведено земельну ділянку площею 0,3965 га під розміщення виробничих корпусів в Ленінському районі м. Донецька по вул. Лівобережній, 35, на підставі чого даному підприємству було видано державний акт на право постійного користування землею № 7-12 від 24.12.1993р., яким посвідчено надання цьому підприємству в постійне користування земельної ділянки площею 0,3965 га під розміщення виробничих корпусів по вул. Лівобережній.
Відповідач згідно до Статуту ЗАТ „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта”, зареєстрованого розпорядженням № 141/41 від 28.04.1994 року, Статуту ТОВ „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта”, зареєстрованого 10.07.2006 року, є правонаступником прав та обов'язків Малого підприємства „Дослідно-упроваджувальний центр „Еміта”.
11.07.2006 р. між позивачем та відповідачем (землекористувач) було укладено договір № 37 про пайову участь в будівництві пайової власності, за умовами якого позивач та землекористувач обумовили намір з будівництва цеху по різці природного каменю та цеху з обробки природного каменю за адресою: м. Донецьк вул. Лівобережна, 35 на земельній ділянці, яка згідно Державного акту була відведена ТОВ «ДУЦ «Еміта»для розміщення виробничих корпусів. Також листом № 0049 від 11.07.2006р. відповідач погодив будівництво позивачем виробничих будівель на земельній ділянці загальною площею 0,057 га, що виділена відповідачу в користування.
17.09.2006 р. в листі від № 0045 відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору № 37 про пайову участь в будівництві пайової власності від 11.07.2006 року через відсутність грошових коштів.
11.01.2010 р. між позивачем та відповідачем (землекористувач) було укладено договір № 3 про пайову участь в будівництві пайової власності, за умовами якого позивач та землекористувач обумовили намір з будівництва об'єкта нерухомості за адресою: м. Донецьк вул. Лівобережна, 35 на земельній ділянці, яка згідно Державного акту була відведена ТОВ «ДУЦ «Еміта» для розміщення виробничих корпусів.
17.02.2010 р. в листі від № 0009 відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договору № 3 від 11.01.2010 року про пайову участь в будівництві пайової власності у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Як вірно встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем, ТОВ „Кармин” за власні кошти на означеній вище земельній ділянці площею 0,057 га, за письмовою згодою користувача цієї земельної ділянки, було збудовано виробничі будівлі, яким рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м.Донецьку ради було присвоєно поштову адресу: м. Донецьк, вул. Лівобережна, 35а.
Надалі Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за результатами технічної інвентаризації, станом на 21.01.2011 р. та 02.02.2011 р. було складено технічний паспорт на об'єкти, побудовані позивачем, а саме: адміністративну будівлю літ. А-2, розташовану в м. Донецьку по вул. Лівобережній, 35а, та технічний паспорт на будівлю виробничого цеху № 1 порізки каменя літ. Б-1 та прибудову виробничого цеху № 2 з обробки каменя літ. Б1-2, які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а.
За таких обставин позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на будівлю адміністративної будівлі літ. А-2 загальною площею 119,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лівобережна 35 а, на будівлю виробничого цеху №1 порізки каменя літ. Б-1 та на прибудову виробничого цеху №2 з обробки каменя літ. Б1-2 загальною площею 491,2 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул. Лівобережна 35 а.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил .
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При цьому, тлумачення норм даної статті,яке викладене в апеляційній скарзі, на думку судової колегії, не відповідає фактичному її змісту.
Разом з тим, господарський суд цілком обґрунтовано дійшов висновків, що спірна земельна ділянка, на якій позивачем збудовано нерухоме майно, знаходиться в постійному користуванні у відповідача згідно Державного акту на право постійного користування землею № 7-12 від 24.12.1993р. з цільовим призначенням під розміщення виробничих корпусів по вул. Лівобережній, що збігається з типом будівель (виробничі цехи, адмін. будівлі), які фактично на ній побудовані.
Поряд з викладеним, слід зазначити, що міська рада своїм рішенням передала спірну земельну ділянку в користування відповідачу, жодним чином не заперечила проти використання земельної ділянки у спосіб будівництва вказаних вище будівель, не порушувала питання про неналежне використання відповідачем як землекористувачем даної земельної ділянки, внаслідок чого судова колегія не вбачає будь-яких обґрунтованих заперечень з цього приводу від міської ради, як власника землі, що спростовує доводи апелянта з цього приводу.
Крім того, на замовлення позивача АТЗТ „Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” (ліцензія серії АВ № 513170 від 09.02.2010 року), було проведено обстеження конструкцій адміністративної будівлі літ. А-2 по вул. Лівобережній, 35а в м. Донецьку та конструкцій будівлі виробничого цеху літ. Б-1 з прибудовою літ. Б1-2 по вул. Лівобережній, 35а в м. Донецьку за результатами якого був складений технічний висновок.
Відповідно до висновку стан основних несучих конструкцій адміністративної будівлі літ. А-2 по вул. Лівобережній, 35а в м. Донецьку нормальний; адміністративна будівля відповідає вимогам ДБН В.2.2.-9 та придатна для подальшої експлуатації; роботи виконано згідно з проектною документацією, стандартами, будівельними нормами та правилами, технічними умовами та відповідають вимогам їх приймання. Стан конструкцій будівлі виробничого цеху літ. Б-1 з прибудовою літ. Б1-2 по вул. Лівобережній, 35а в м. Донецьку, нормальний; будівлі відповідають вимогам ДБН В.2.2.-9 та придатні для подальшої експлуатації.
З цього приводу також необхідно зауважити, що судовій колегії не зрозуміло, яку юридичну силу має лист Держархбудінспекції від 31.10.2008р. № 22/4-3750, на який посилається апелянт, та у якому зв'язку знаходиться даний документ із відносинами, що виникли між сторонами даної справи.
Натомість, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно ( п.6.1 а), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Згідно ст. 331 ч. 2 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Окрім викладеного, необхідно відзначити таке.
Стаття 15 Цивільного кодексу України наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення ст.16 даного Кодексу визначають в якості способу захисту цивільних прав та інтересів визнання права.
При цьому, виходячи з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі № 10/81пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі № 10/81пн - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 22.06.11р.
Головуючий суддя М.Д.Запорощенко
Судді Н.М.Дучал
М.В.Калантай
Надруковано 8 примірників:
4 - сторонам по справі
1 -у справу
1 - господарському суду
1- апеляц. господ. Суду
1-прокурору