донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №38/28
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донця О. Є., Скакуна О. А.
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -за довіреністю;
від відповідача:не з'явились;
від третьої особи:не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Вугілля України» м. Київ в особі філії «Донецьквуглезбут» м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від10.05.2011р.
у справі№38/28 (суддя Лейба М.О.)
за позовомдержавного підприємства «Вугілля України» м. Київ в особі філії «Донецьквуглезбут» м. Донецьк
до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорувідкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» м. Димитров Донецької області
простягнення збитків у розмірі 2244,86 грн.
Державне підприємство «Вугілля України»в особі філії «Донецьквуглезбут»(далі -ДП «Вугілля України») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(далі -ДП «ДВЕК») про стягнення збитків у розмірі 2244,86 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. було залучено до участі у справі №38/28 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Комсомольська” (далі -ЦЗФ).
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2011 р. у справі № 38/28 відмовлено у задоволенні вимог ДП «Вугілля України»до ДП «ДВЕК»у повному обсязі з мотивів недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, а саме недоведеності факту неналежного виконання відповідачем умов договору з поставки вугілля.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДП «Вугілля України»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на помилковий висновок місцевого господарського суду що листи ВАТ “Західенерго” Ладижинська ТЕС (далі -ТЕС) від 05.10.2007р. №17-5564 та від 12.10.2007р. №17-5737 не містять виклик відповідача для обстеження вугілля по якості, а інформують про вже встановлені факти щодо складання акту якості продукції та перевищення граничного рівня показників вологості.
Також апелянт зазначив, що не зважаючи на повідомлення про поставку неякісного вугілля, ДП «ДВЕК»проігнорувало п. 5.3.1 Договору та не надало телеграмної згоди щодо готовності на приймання вугілля, у зв'язку з чим вантаж і простоював у вагонах з вини ДП «ДВЕК». Вказане, на думку скаржника, дає підстави для нарахування збитків відповідно до п. 6.5 Договору за час простою вагонів згідно відомості плати за користування вагонами.
Крім того, скаржник наголосив, що вважає телеграфне (телефонне) повідомлення належним у даному випадку, тому суд дав невірну оцінку щодо наявності доказів відправлення листів ТЕС від 05.10.2007р. №17-5564 та від 12.10.2007р. №17-5737.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Скаржник у судовому засіданні 21.06.2011 р. підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача суд встановив наступне.
01.06.2007р. між сторонами був укладений Договір поставки №1-07/2-ЕН (далі Договір № 1-07/2-ЕН) відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених договором.
Відповідно до Розділу 8 договір вступає в силу з 01.07.2007р. та діє до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків -до повного виконання зобов'язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. Додатковою угодою №01-12/07 від 25.12.2007р. строк дії договору був продовжений до 31.01.2008р.
Умовами договору визначено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах на умовах DDP назва місяця призначення (Інкотермс-2000), при цьому вартість перевезення вугілля залізницею сплачує покупець (п.п. 2.1, 5.5 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, якість вугільної продукції, що поставляється з цим договором, повинна відповідати наступним вимогам: вугілля марки АШ зб. групи А: зольність 22%, волога -10%, летючі речовини - <8%; вугілля марки АШ відс. групи А: зольність 24%, волога -10%, летючі речовини - <8%; вугілля марки Д, Г, ДГ групи Г: зольність 25%, волога -14%, летючі речовини - 38-46%; вугілля марки П, Пр групи П: зольність 24%, волога -10%, летючі речовини - 8-16%.
Розділом 4 Договору поставки передбачались умови приймання вугілля по кількості та якості, згідно якого вугілля повинно прийматись покупцем по вазі вказаній в акті звіряння. Кожна із сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля; аналіз виконується у лабораторії вантажоотримувача.
Крім того, з пояснень сторін убачається, що між ВАТ «Західенерго»(покупець) та ДП „Вугілля України” (постачальник, позивач по справі) укладений договір постачання вугільної продукції № 9-02/1-П від 01.02.2007р. (далі -Договір № 9-02/1-П) згідно умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля): вугілля марки Д, Г, ДГ з граничними допустимими якісними показниками: зольність 25%, вологість -14%.
На виконання умов Договору № 1-07/2-ЕН відповідачем у жовтні 2007 р. за залізничною накладною № 50381835 (вагони №№64066822, 68974344, 68803634, 68973437), було відправлено партію вугільного концентрату на адресу Ладижинської ТЕС ВАТ „Західенерго” (одержувач).
05.10.2007р. при прийманні даного вугілля на Ладижинській ТЕС було встановлено, що показники якості поставленого вугілля у вагоні № 64066822 відрізняються від показників, зазначених у посвідчені вантажовідправника про якість №2639 від 02.10.2007р.
06.10.2007р. був складений акт відбору проби № 3521, 07.10.2007 р. був складений акт про фактичну якість № 3521 від 07.10.2007 р. згідно з яким показник вологи вказаного вугілля склав 14,4 %, що перевищив максимальний показник допустимого діапазону значень.
ВАТ “Західенерго”, як вантажоотримувач, звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП “Вугілля України” (позивач по справі) збитків у вигляді понесених витрат за поставку продукції неналежної якості.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2009р. у справі № 37/375, з ДП “Вугілля України” на користь ВАТ “Західенерго” було стягнуто збитки в розмірі 2 182,80 грн., 31,03 грн. - витрат по сплаті державного мита та 31,03грн. - витрат на інформаційне-технічне забезпечення, всього -2 244,86 грн. На виконання рішення суду, ДП “Вугілля України” платіжними дорученнями № № 16790-16792 від 13.07.2009р. перерахувало стягнуті за рішенням господарського суду м. Києва грошові кошти у розмірі 2 244,86 грн. (а.с.33-34).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в внаслідок поставки відповідачем вугільної продукції, що не відповідає показникам якості по Договору № 1-07/2-ЕН, відбувся простій вагону у період з 05.10.2007 р. по 12.10.2007 р., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 1310361 та ТехПД №1310 від 13.10.2007р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 228 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 244,86грн., які складаються з сум, що сплачені ДП «Вугілля України»на користь ВАТ «Західенерго»за рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2009р. у справі № 37/375, а саме збитки в розмірі 2 182,80грн., 31,03грн. - витрати по сплаті державного мита та 31,03грн. - витрати на інформаційне-технічне забезпечення. При цьому сума збитків в розмірі 2 182,80грн. є платою за користування вагонами за час простою вагону з вини ДП «Вугілля України» у період з 05.10.2007 р. по 12.10.2007 р.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме -наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.
Як вже встановлено, між сторонами укладений Договір №1-07/2-ЕН, згідно п.1.1 якого, відповідач зобов'язувався поставити покупцю вугільну продукцію з якісними характеристиками вказаними у договорі.
Умовами Договору (п.6.4) передбачено зокрема, що за постачання неякісного вугілля постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця та вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу -прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.9 Договору передбачено, якщо при отриманні вугілля показники, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки випробування, покупець або вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника постачальника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показника якості визначені лабораторією вантажоотримувача.
Позивач в підтвердження виконання вказаного пункту Договору № 1-07/2-ЕН щодо виклику відповідача для проведення спільного опробування посилається на листи ВАТ “Західенерго” Ладижинська ТЕС від 05.10.2007р. №17-5564 та від 12.10.2007р. №17-5737.
З тексту вказаних листів (абзац 3) вбачається, що вони направлені виключно для інформування про складення акту відбору проби та акту про фактичну якість, у зв'язку з чим вантажоотримувач просив відповідача надати згоду на переадресацію спірного вагону у зворотному напрямку. При цьому, з тексту вказаних листів вбачається (перелік осіб, що брали участь у складанні), що зазначені акти були складені взагалі без участі представника відповідача.
Вказане дає підстави для висновку, що позивачем -ДП «Вугілля України»порушено умови Договору 1-07/2-ЕН (п. 4.9) щодо порядку проведення спільного опробування вугілля.
Крім того, судова колегія зазначає, що лист № 17-5737 взагалі складений 12.10.2007 р., в той час як умови Договору № 1-07/2-ЕН (п.4.9.) передбачають повідомлення відповідача з моменту отримання результатів (Акт відбору проб № 3521 від 06.10.2007 р.) та у разі його неприбуття, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача.
Отже,судова колегія вважає, зазначені документи цілком правомірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги.
Наведеним спростовуються доводи апелянта щодо помилковості висновку суду в цієї частині.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що вагон № 64066822 прибув на станцію призначення 05.10.2007 р. о 10-20 год.(а.с.30, 31)
Акт відбору проб вантажоотримувачем було здійснено 06.10.2007 р. (а.с.36).
Акт про фактичну якість було здійснено 07.10.2007 р. (а.с.37).
Відповідно до відомості плати за користування вагонами № 1310361, плата за користування вагоном № 64066822 нарахована за період з 10-20 год. 05.10.2007 р. по 10-20 го. 12.10.2007 р. (а.с. 31).
Відповідно до пункту 4.10 Договору № 1-07/2-ЕН у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують граничній рівень, встановлений умовами договору, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля.
Будь-яких доказів з цього приводу позивач до суду не надав.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивач не довів наявність причинного звя'зку між протиправною дією відповідача та збитками , які поніс позивач у вигляді понесених витрат.
З огляду на вищевикладене, є цілком вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011 р. у справі № 38/28 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства «Вугілля України»м. Київ в особі філії «Донецьквуглезбут»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011 р. у справі №38/28 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011 р. у справі №38/28 -без змін.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О. Є. Донець
О. А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС