донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №22/5009/987/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1 дов. № 8 від 05.03.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м. Вільнянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від21.04.2011р.
у справі№ 22/5009/987/11 (суддя Ярешко О.В. )
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м. Вільнянськ Запорізької області
доПриватного підприємства «Інтерпроект-Інжиніринг»м. Запоріжжя
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 56 758грн. 33коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м. Вільнянськ Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Інтерпроект-Інжиніринг» м. Запоріжжя про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 56 758грн. 33коп.
В якості правової підстави своїх вимог позивач навів ст.ст. 525, 526, 629, 692, 1212, 1213 ЦК України.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 21.04.2011р. у справі № 22/5009/987/11 у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, визнавши їх необґрунтованими та недоведеними матеріалами справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд встановив, що заявлена позивачем сума 56 758,33 грн. сплачена ним на виконання умов договору поставки № 2-03-10/44 від 17.03.2010р., та прийнята в якості попередньої оплати продавцем, у зв'язку з чим, посилання позивача на ст.1212 ЦК України судом не прийнято до уваги, оскільки в даному випадку мають місце договірні взаємовідносини сторін, які врегульовані параграфом 3 глави 54 Купівля-продаж підрозділу 1. Договірні зобов'язання розділу ІІІ Окремі види зобов'язань ЦК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м. Вільнянськ Запорізької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду про відмову у стягненні безпідставно отриманих коштів у сумі 56 758грн.33коп., звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 21.04.2011р. у справі № 22/5009/987/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, що мають значення для вирішення спору. А саме те, що при виконанні позивачем умов договору та здійсненні оплати були перераховані грошові кошти саме на митне оформлення обладнання, тобто на відповідача покладався обов'язок перерахувати грошові кошти у доход держави та третіх осіб при митному оформленні, тоді як відповідачем не були належним чином виконані умови договору та не перераховані грошові кошти у розмірі 56 758грн. 33коп. безпосереднім одержувачам -суб'єктам митного оформлення обладнання, у зв'язку з чим, на думку заявника скарги, відповідач безпідставно заволодів грошовими коштами, які підлягають поверненню.
Представник позивача вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу- без задоволення.
Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату. У зв'язку з тим, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, в апеляційній скарзі заявник посилається на документи, які досліджувались господарським судом Запорізької області, колегія суддів не вбачає підстав для перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, залишає без задоволення клопотання заявника скарги, справу розглядає за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між ТОВ “Агропроінвест 08” (покупець) та ПП “Інтерпроект-Інжиніринг” (постачальник) 17.03.2010 року укладено договір № 2-03-10/44, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах постачання DDP м. Вільнянськ Запорізької області (згідно правил Інкотермс 2000) охолоджувач гранул жмиха соняшника згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна обладнання складає 131 133,72 євро з ПДВ, що еквівалентно сумі в гривні з урахуванням ПДВ по курсу міжбанківського валютного ринку України -1 441 815,25 грн. Курс гривні на міжбанківському валютному ринку України по відношенню до євро на момент підписання договору складає 10,9950 грн. за один євро. Оплата по договору здійснюється в гривнях за курсом міжбанківського валютного ринку України на день оплати.
Згідно з п. 2.2 договору ціна договору може корегуватися в залежності від курсу МВРУ та прив'язана до формули: ціна обладнання = вартість обладнання, євро + транспортні послуги + митні платежі + ПДВ (при імпорті) + банківські послуги (купівля валюти) + сертифікація, де ПДВ (при імпорті) = ((вартість обладнання + транспорті послуги + митні платежі (мито 5% + митні процедури 0,02% по курсу МВРУ))/20% ПДВ; банківські послуги (купівля валюти) = пенсійний 0,5% + комісія 0,5% + платіжне доручення 25 євро + банк кореспондент 25 євро; сертифікація = УкрСЕПРО, СЕС, Екологія, Карантин, Митний брокер.
У п.5.1 договору сторони узгодили, що постачання обладнання здійснюється на умовах DDP м. Вільнянськ, Запорізької області (згідно правил Інкотермс 2000).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що повне постачання обладнання по даному договору здійснюється на протязі 11 тижнів після отримання передоплати у розмірі 50% вартості товару, а саме 65 566,86 євро з ПДВ, що на момент підписання договору еквівалентно 720 907,63 грн.
Датою поставки обладнання є дата передачі обладнання покупцю на узгоджених сторонами умовах (п. 5.3.). Разом з обладнанням постачальник передає покупцю: пакувальний лист, накладну, податкову накладну (п. 5.4), які є невід'ємною частиною постачання (п. 5.5).
У розділі 6 договору сторони узгодили умови платежу. Відповідно до п. 6.1 передплата в розмірі 50 % від вартості товару, а саме 65 566,86 євро з ПДВ, що на дату підписання договору еквівалентно 720 907,63 грн. з ПДВ здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання договору. Другий платіж в розмірі 40 % від вартості товару, а саме 52 453,49 євро з ПДВ, що на дату підписання договору еквівалентно 576 726,12 грн. з ПДВ здійснюється в гривнях по курсу МБВР на день оплати протягом 5 календарних днів з моменту отримання покупцем повідомлення від постачальника про готовність обладнання до відвантаження. Кінцева оплата в розмірі 10 % від вартості товару, а саме 13 113,37 євро з ПДВ, що еквівалентно 144 181,50 грн. з ПДВ здійснюється в гривнях по курсу МБВР на день оплати, протягом 5 календарних днів з моменту поставки обладнання. Валюта платежу -гривня (п. 6.3.).
Сторонами за договором підписано додаток № 1 до договору, який є специфікацією обладнання, в якому зазначено загальну вартість обладнання 131 133,72 євро з ПДВ.
Позивач платіжними дорученнями № 5 від 25.03.2010 р. на суму 694 025,21 грн., № 3 від 08.06.2010 р. на суму 496 210,02 грн., № 6 від 01.07.2010 р. на суму 127 724,22 грн. перерахував відповідачеві суму 1 317 959,45 грн. із зазначенням у призначенні платежу: “за обладнання згідно дог. № 2-03-10/44 від 17.03.2010 р. ПДВ 115 670,87”.
На виконання умов договору № 2-03-10 від 17.03.2010 року, за видатковою накладною № РН-0000008 від 23.06.2010р. відповідач поставив позивачеві охолоджувач VК28х28КL, циклон 1600НЕ, клапан для дрібних часточок GS250, клапан для контролю повітряного потоку АFС700, вентилятор GМВ24, всі позиції у кількості 2 шт., на суму 1 209 294,34 грн., та були надані послуги щодо доставки даного обладнання на суму 108 534,00 грн., що підтверджується актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 23.06.2010року.
Будь-яких претензій щодо кількості, якості, комплектності тощо обладнання покупцем (позивачем у справі) пред'явлено не було.
Позивач 25.11.2010р. на адресу відповідача направив претензію № 282 про повернення надмірно перерахованої суми за договором № 2-03-10/44.
Позивач вважаючи, що відповідачем не були понесені витрати по сплаті 5% мита при придбанні транспортного обладнання, через що була завищена ціна договору № 2-03-10/44, а тому грошові кошти у сумі 56 785,33 грн. (компенсація 5% мита) є безпідставно набутими відповідачем, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошті у сумі 56 758грн. 33коп.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, проаналізувавши матеріали та обставини справи, погоджується із висновком господарського суду Запорізької області про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 56 758,33 грн., як безпідставно набутої, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, виходячи з наступного.
За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Для застосування положень ст.1212 ЦК України необхідна сукупність умов: перша -збільшення або збереження майна однією стороною, з одночасним зменшенням його у іншої сторони (за рахунок іншої), тобто повинен мати місце факт набуття або збереження майна відповідачем; друга -відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.
Як зазначено вище сторонами зобов'язання за договором виконані у повному обсязі, відповідач поставив позивачеві обумовлене договором обладнання, позивач оплатив його вартість, сума 1 441 815,25 грн. вартості обладнання, з урахуванням курсу гривні на міжбанківському валютному ринку, була узгоджена сторонами в пункті 2.1 договору
Позивач посилається на той факт, що відповідачем фактично не було понесено витрат по сплаті 5% мита, що підтверджується вантажною митною декларацією, внаслідок чого до суми договору (вартості обладнання) було безпідставно внесено компенсацію витрат щодо сплати митних платежів.
Відповідно до умов договору ціна договору може корегуватися в залежності від курсу гривні на міжбанківському валютному ринку України, інших умов щодо зміни ціни договору, сторонами у договорі не передбачено.
У пункті 2.2 наведено формулу, за якою була визначена ціна договору та не відображено будь-яких умов щодо зміни вартості обладнання в зв'язку зі зміною даної формули.
Приймаючи до уваги ті обставини, що договір поставки від 17.03.2010р. № 2-03-10/44 у встановленому порядку не визнаний недійсним, не розірваний, зміни до нього щодо вартості продукції у встановленому порядку не вносились, враховуючи те, що сторонами зобов'язання за договором виконані у повному обсязі, відповідач поставив позивачеві обумовлене договором обладнання, позивач оплатив його вартість у сумі 1 441 815,25 грн., з урахуванням курсу гривні на міжбанківському валютному ринку, яка узгоджена сторонами в пункті 2.1 договору, слід визнати, що заявлена позивачем сума 56 758,33 грн. була сплачена ним відповідно до умов договору поставки № 2-03-10/44 від 17.03.2010р., та прийнята в якості попередньої оплати продавцем, що свідчить про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносини по поставці, які не підпадають під регулювання ст. 1212 ЦК України і тому застосування до даних правовідносин положень ст.ст.1212, 1213 ЦК України є помилковим.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2011р. у справі № 22/5009/987/11 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропроінвест 08” м.Вільнянськ Запорізької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2011р. у справі № 22/5009/987/11 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді К.І. Бойченко
Г.І. Діброва
Надруковано 5 прим:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -до справи
4 -гос. суду 5 - ДАГС