донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2011 р. справа №25/147-21/161/06-12/183/08-21/18/09
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Волкова Р.В.
суддів
Калантай М.В., Новікової Р.Г.
за участю представників сторін:
від кредиторів:
не з'явилися
від боржника:
арбітражний керуючий:
не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Запорізького обласного управління
на ухвалу господарського суду
Запорізької області
від
14.03.2011р.
у справі
№25/147-21/161/06-12/183/08-21/18/09 (суддя Черкаський В.І.)
за заявою
1. Асоціації фермерських господарств "Агро" Запорізька обл.
2. ТОВ "Гермес плюс" м.Запоріжжя
3. УПФУ в Приморському р-ні Запорізької області
4. ДПІ у Приморському р-ні Запорізької обл.
5. ВАТ "Державний ощадний банк"
6. ТОВ "Агроплюс Сервіс" м.Запоріжжя
до
ТОВ "Таврія" Запорізької області
про
визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2005 за заявою Асоціації фермерських господарств „Агро” с.Червоне поле Бердянського району Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Таврія” с.Зеленівка Приморського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 31216590), введений мораторій на задоволення вимог кредиторів
14.03.2011 ухвалою суду по вказаній справі було затверджено мирову угоду за заявою ліквідатора Дулова І.А.
Відкрите акціонерне товариство “Державний Ощадбанк України” не погодилось з прийнятою ухвалою про затвердження мирової угоди та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької оласті скасувати.
В обгрунтування своїх вимог посилається на наявність в нього заперечень стосовно укладання мирової угоди, наявність заперечень також у державної податкової інспекції в Приморському районі Запорізької області, не підписання мирової угоди керівником відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2011 було затверджено мирову угоду по справі № 25/147-21/161/06-12/183/08-21/18/09 за заявою ліквідатора Дулова І.А., припинено повноваження ліквідатора банкрута Дулова І.А. та припинено провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
П.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п.1 ст.35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 2 вказаної правової норми встановлено, що мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Згідно з пунктом 3 вказаної статті, рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
В матеріалах справи наявний протокол № 19 засідання комітету кредиторів ТОВ „Таврія” від 18.02.2011, згідно з яким на вказаному засіданні було прийняте рішення про затвердження мирової угоди між банкрутом та комітетом кредиторів. „За” -856 голосів, „Проти” -362.
Таким чином, твердження апелянта про те що він та державний податковий орган проголосували проти затвердження мирової угоди не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, враховуючи загальні результати голосування та вимоги чинного законодавства щодо порядку прийняття рішення про затвердження мирової угоди по справі про банкрутство. Посилання апелянта на не підписання податковим органом мирової угоди також не визначені діючим законом як підстава для скасування судового акту.
Відповідно до ст.37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Фактично, апелянт не наводить фактів, з якими вищевказаний Закон пов'язує можливість скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди. Оскаржена ухвала прийнята у повній відповідності до вимог с.35-39 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Фактично апелянт не надав жодних доказів порушення місцевим господарським судом вимог матеріального або процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підстави для скасування судового рішення передбачені ст.104 Господарського процесуального Кодексу України.
Судова колегія дійшла до висновку про відсутність обставин, з якими діюче процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 21.06.205 по справі № 25/147-21/161/06-12/183/08-21/18/09. Вказаний судовий акт прийнятий з додержанням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства при повному та всебічному дослідженні обставин справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-1, 4-3, 33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Запорізького обласного управління на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.205 по справі № 25/147-21/161/06-12/183/08-21/18/09 залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у касаційному порядку.
Головуючий Р.В. Волков
Судді: М.В. Калантай
Р.Г. Новікова
Надруковано: 11 прим.: 6-кредиторам; 1-боржнику; 1-арб. керуючому; 1- у справу; 1- ДАГС; 1-госп. суду