донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2011 р. справа №28/43/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2011р. по справі № 28/43/2011 (суддя -Семендяєва І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ
про стягнення 17 939,32грн.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2-довіреність № 1 від 01.06.2011р.
від відповідача -ОСОБА_3-довіреність № б/н від 14.06.2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ у лютому 2011р. звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ 17 939,32грн., з яких: заборгованість в сумі 17 604 грн. 01 коп. та 335 грн. 31 коп. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2011р. по справі № 28/43/2011 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 4 від 25.01.2010р.;
-положеннями ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України;
-безпідставністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2011р. у справі № 28/43/2011 позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ заборгованість з грошового зобовґязання по поверненню передоплати в сумі 17604,01грн. та 335,31грн. штрафних санкцій. Судові витрати зі сплати державного мита в сумі 179,39грн., 89,69грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та послуг адвоката в сумі 545,00грн. та 300,00грн. покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на наступне:
-рішення прийнято з порушенням норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи;
-суд дійшов невірного висновку щодо відсутності доказів щодо намагання позивача отримати попередню оплату за договором та розірвати договір;
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2010 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" (покупець) укладено договір № 4 купівлі-продажу нафтопродуктів.
Предметом цього договору є поставка нафтопродуктів (п.1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі -товар) у відповідності до умов договору та додатками до нього.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що товар передається покупцю партіями (бензовозними нормами або залізничним транспортом) на підставі узгодженої заявки на умовах:
-FCA - станція відправлення;
-EXW - склад продавця;
-СРТ -станція призначення.
Точні умови передачі обумовлюються сторонами в додатках на кожну партію.
Кількість фактично поставлених покупцю нафтопродуктів кожної конкретної партії вказується в акті прийому-передачі, підписаного сторонами (п. 3.5 договору).
Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку (п. 4.1 договору).
Ціна товару узгоджується сторонами в додатках до договору (п. 4.4 договору).
За умовами п. 10.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморахунків -до їх повного завершення.
Якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати договір або змінити договір за 7 (сім) календарних днів до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.
Відповідно до додатку № 1 до договору ціна товару складає 525 000 грн. (а.с.10).
Оплата вартості товару та його доставки здійснюється покупцем попереднім платежем згідно рахунку-фактури (п. 3 додатку №1).
Відвантаження товару здійснюється протягом одного банківського дня з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4 додатку).
Відповідно до додатку № 2 до договору (а.с.11) продавець зобов'язується здійснювати поставку товару в кількості 600 тон щомісяця протягом 2010 року (п. 1).
Поставка товару здійснюється по узгодженому графіку: 40 тон кожні два календарних дні (п. 2 додатку № 2).
Оплата вартості товару та його доставка здійснюється покупцем по узгодженому графіку за 40 тон з доставкою кожні два банківських дня (п. 3 додатку №2).
Ціна товару узгоджується сторонами додатково на кожну чергову партію товару, що відвантажується, та фіксується рахунком -фактурою та іншими бухгалтерськими документами (п. 4 додатку №2).
Відповідно до виставленого рахунку-фактури № 02-27.01 від 27.01.2010 позивач повинен був сплатити вартість поставленого в майбутньому палива у кількості 250 тон на суму 525 000 грн. (т.1,а.с.12).
Згідно видатковій накладній № № РН-0000002 від 04.02.2010 позивачу поставлено паливо у кількості 31, 960 тон на суму 67 116 грн. (а.с.13).
12.02.2010р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 09-12.02 на суму 83499 грн., з яких 71994 грн. оплата 35,5 тон палива, 11505 грн. -компенсація вартості транспортних послуг. (а.с.14).
За видатковою накладною № РН-0000005 від 13.02.2010р. позивачу поставлено паливо у кількості 30,7 тон на суму 51486, 46 грн. До даної накладної включена і компенсація вартості транспортних послуг у сумі 9587, 50 грн. Загальна сума згідно цієї видаткової накладної складає 73288,75 грн. (а.с.15).
На дану видаткову накладну виписана й податкова накладна 13.02.2010р., за якою позивач повинен сплатити відповідачеві суму 73 288,75 грн. (а.с.16).
Загальна сума поставок, як зазначає позивач, складає 152 800,99 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив платіжними дорученнями 80850 грн. на оплату рахунку № 02-27.01 від 27.01.2010р.; 69 000 грн. на оплату рахунку № 12-24.02 від 24.02.2010р.; 74 875 грн. на оплату рахунку № 09-12.02 від 12.02.2010р., всього 224725 грн.
За розрахунком позивача, з урахуванням компенсації транспортних витрат, повґязаних з отриманим товаром у відповідача виникла заборгованість за недопоставлений товар у сумі 71 924,01 грн.
Позивач стверджує, що оскільки відповідач повернув йому грошові кошти частково у сумі 54320,00 грн., то на час звернення із позовом у відповідача залишилась заборгованість з повернення передплати в сумі 17604,01 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судова колегія вважає, що дії відповідача щодо повернення позивачу суми передплати в розмірі 54320,00грн. свідчать про його відмову постачати товар на цю суму у подальшому.
Позивач дії відповідача щодо повернення передплати в розмірі 54320,00грн. не оспорив, проти прийняття цих коштів не заперечив.
Судова колегія звертає увагу на нижчевикладене.
Ухвалою місцевого господарського суду від 22.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 05.04.2011р., о 12год.40хв., явка представників сторін визнана обовґязковою.
Процесуальний строк вирішення спору по даній справі закінчувався 04.05.2011р.
Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 05.04.2011р., не прибув, причини його неявки суд не зґясував, розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку вирішення спору не відклав та 05.04.2011р. прийняв оскаржуване рішення.
Встановлено, що позивач 23.09.2010р. предґявив відповідачу претензію без номеру і дати, в якій запропонував вважати договір розірваним та заявив останньому вимогу сплатити спірну суму передплати в розмірі 17 604,01грн.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів обґрунтованості неповернення позивачу спірної суми передплати в розмірі 17 604,01грн. відповідачем не надано.
Таким чином, з урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 17 604,01грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Позивач на підставі ч.6 ст.231 Господарського кодексу України просить також стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 335,31грн. за порушення грошового зобовґязання.
Дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідач на брав на себе зобовґязання повертати отриману суму передплати.
Позивач просить покласти на відповідача судові витрати на відшкодування оплати послуг адвоката в сумі 545,00грн.
З цього приводу судова колегія зазначає, що до позовної заяви позивач надав договір № 18/02-2011 (а.с.35, т.1), світлокопію свідоцтва № НОМЕР_1 від 19.02.2009р. про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видано ОСОБА_4 (а.с.36, т.1) та квитанцію № 117551 (а.с.34, т.1).
Відповідно до п.5.2. договору, замовник здійснює оплату послуг у безготівковому порядку або готівкою протягом 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Квитанція № 117551 (а.с.34, т.1), яка додана до позову не містить відомостей, що позивач сплатив саме адвокатські послуги ОСОБА_4, оскільки в ній зазначено, що ОСОБА_4 - підприємець та в квитанції зазначений інший номер свідоцтва -НОМЕР_2.
Тобто, дана квитанція не є безспірним доказом оплати адвокатських послуг по даній справі.
Тому, на відповідача покладаються лише судові витрати зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
За апеляційною скаргою на відповідача покладаються судові витрати зі сплати державного мита в сумі 88,02грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2011р. по справі №28/43/2011 задовольнити частково.
2)Рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2011р. по справі №28/43/2011 скасувати.
3)Позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ 17 939,32грн. задовольнити частково.
4)Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ (код ЄДРПОУ 36827241) грошові кошти в сумі 17 604,01грн.
5)В решті позовних вимог відмовити.
6) Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луганськ (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Український виробничо-промисловий союз" м.Луганськ (код ЄДРПОУ 36827241) судові витрати зі сплати державного мита в сумі 264,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,69грн.
6)Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду