Постанова від 20.06.2011 по справі 26/22/10-22/129/10

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.06.2011 р. справа №26/22/10-22/129/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівАкулової Н.В.

Бойченка К.І.

Гези Т.Д.

за участю

представників сторін:

від позивача за первісним позовом:ОСОБА_1, довіреність бн від 12.10.2010року

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреність №65 від 17.01.2011року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область

на рішення господарського судуЗапорізької області

від07.02.2011року

у справі№26/22/10-22/129/10 (суддя Ярешко О.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область

про

та за зустрічним позовом

до

простягнення 456 986,98 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область

Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області

визнання договору № 25/13 від 25.05.2009р. недійсним

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область про стягнення 439242,8грн., у тому числі основний борг в сумі 428931,97грн., індекс інфляції в сумі 20159,8грн., 3% річних за користування чужими коштами в сумі 8179,09грн./арк. справи 7-8, том1/.

16.02.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область звернулось до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області про визнання договору № 25/13 від 25.05.2009р. недійсним./арк. справи 25-26, том1/.

Рішенням від 24.02.2010року господарський суд Запорізької області первісний позов задовольнив частково, стягнув з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 428 931,97 грн. основного боргу, 20 159,80 грн. індексу інфляції, 8 179,09 грн. 3 % річних, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовив./арк. справи86-88, том1/.

Постановою від 25.06.2010року Запорізький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2010року у справі №26/22/10 залишив без змін./арк. справи 26-29, том2/.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. по справі №26/22/10 скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.06.2010р. та рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2010р., справу № 26/22/10 передано на новий розгляд господарському суду Запорізької області./арк. справи 73-76, том2/.

Ухвалою від 25.11.2010р. справа № 26/22/10 прийнята господарським судом запорізької області до провадження, справі присвоєно № 26/22/10-22/129/10./арк. справи118-119, том2/.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою від 27.12.2010року змінив предмет позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму збитків, спричинених позивачу за первісним позовом внаслідок невиконання господарського зобов'язання за договором у вигляді упущеної вигоди у розмірі 245712,22грн., яка залишена судом першої інстанції без розгляду./арк. справи 11-12,16 том 3/.

Заявою від 18.01.2011року Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області уточнило позовні вимоги та просить стягнути з відповідача за первісним позовом 456 986,98 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 428 931,97 грн., суму інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 20 159,80 грн., суму процентів (у розмірі 3%) 8 179,09 грн./арк. справи 71-72, том3/.

Рішенням від 07.02.2011року господарський суд Запорізької області /суддя ЯрешкоО.В./ первісні позовні вимоги задовольнив, стягнув з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 428 648 грн. 09 коп. основного боргу, 8 179 грн. 09 коп. 3 % річних, 20 159 грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовив./арк. справи 51-56, том4/.

Рішення мотивоване тим, що 25.05.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 25/13; позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором щодо виготовлення товару та був готовий після виконання відповідачем зобов'язань по сплаті виконати другу частину своїх зобов'язань щодо поставки товару; ТОВ “НВП “Ріст” в порушення умов договору оплату за товар згідно договору не здійснило і виготовлений товар відповідно умов договору не прийняло; вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 428 648,09 грн. основного боргу підлягає задоволенню. Вимоги відносно стягнення 3% річних та втрат від інфляції грошових коштів є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог про визнання договору № 25/13 від 25.05.2009р. недійсним суд виходив з того, що позивач за зустрічним позовом в обґрунтування свої вимог зазначив, що спірний договір укладений не уповноваженою особою і в договорі відсутні домовленості щодо ціни (вартості) договору та умов поставки; суд вважає, що генеральний директор Вінник О.М. підписав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт непогодження (не затвердження) договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним; доказів того, що відповідач за зустрічним позовом знав про обмеження, на які посилається ТОВ “НВП “Ріст” заявником не надано; між сторонами відбувалось листування з приводу виконання спірного договору, що свідчить про подальше схвалення укладання цього договору; відповідно до приписів ст.214 ЦК України спірний договір породжує для ТОВ “НВП “Ріст” цивільні прав та обов'язки, передбачені цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи./арк. справи 79-80, том 4/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Продавцем за договором зазначена у договорі продукція самостійно не виготовлялась; позивач за первісним позовом сам її придбав у третіх осіб; технічні паспорти, де позивач за первісним позовом був би вказаний в якості виробника продукції відсутні; відповідач за первісним позовом не надавав позивачу за первісним позовом належних технічних умов на продукцію, щоб були затверджені у державному центрі метрології та сертифікації; у листі № 608/ОМ від 23.09.2009р. не вказано, де можливо відповідачу за первісним позовом прийняти продукцію, договором передбачено лише: «ЕХW-м. Мелітополь», тому конкретно місце , за яким сторона має можливість звернутись за продукцією сторонами не визначене, тому умови договору щодо місця поставки є неузгодженими; сторони не узгодили ціну договору, оскільки ціна договору в цифрах та ціна договору прописом в тексті договору не співпадають; договір укладений строком до 31.12.2009року, на даний час є припиненим, обидві сторони не виконали своїх зобов'язань за договором, нових домовленостей між сторонами не існує, підстав виконання зобов'язань поза строком дії договору немає. Скаржник вважає зустрічний позов обґрунтованим, так як п.13 Статуту підприємства встановлює обмеження щодо погодження договорів із керівництвом підприємства, погодження спірного договору не було; керівництво підприємства повідомило про факт укладання договору Паранову Л.А., що є засновником та єдиним учасником товариства відповідно до п. 7.2 Статуту, та даний договір схвалений не був.

Представник Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області вважає рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання належним чином -виготовив на підприємстві та поставив відповідачу за первісним позовом на визначних договором умовах продукцію у межах строку дії договору; відповідач за первісним позовом не повинен надавати позивачу за первісним позовом технічні умови, так як технічні умови та креслення є інтелектуальною власністю позивача за первісним позовом., у договорі не передбачено обов'язку сторін надавати ці документи, товар повинен бути виготовлений з урахуванням їх вимог; обов'язок позивача по виготовленню товару наступав для позивача негайно після підписання договору, а обов'язок по поставці «ЕХW-м. Мелітополь» протягом 60 днів після надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача за первісним позовом; у договорі визначено право дострокової поставки, але не конкретизовано, чи повинна вона здійснена після передплати чи після укладання договору, що давало позивачу за первісним позовом безумовне право виконати своє зобов'язання не пізніше 60 днів після надходження грошових коштів на поточний рахунок.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення первісних позовних вимог, в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити, в решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області /Постачальник /та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область /Покупець/ укладений договір №25/13./арк. справи 9-10, том1/.

Договір підписано без заперечень та скріплено печатками підприємств.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець оплатити та прийняти продукцію за номенклатурою, кількістю та по цінам, зазначеним в специфікації до договору (п.1.2), а саме, компресори на рамі 1П20РМ1-1-02 в кількості 7 шт. на загальну суму 428 931,97 грн. з урахуванням ПДВ.

Загальна вартість договору складає 428 931,97 грн. /п. 4.1. договору/.

Розділ 5 договору передбачено умови оплати в два етапи:

- 70% від суми договору у п'ятиденний строк з дати підписання договору;

- 30% від суми договору у десятиденний строк після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Відповідно п.3.1 договору сторони узгодили, що відвантаження здійснюється на умовах ЕХW- м. Мелітополь, згідно термінам Інкотермс-2000 протягом 60 днів після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (з правом достроковой поставки).

Листом № 608/ОМ від 23.09.2009року Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області повідомило відповідача за первісним позовом про готовність продукції до відвантаження./арк. справи 12, том1/.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором щодо виготовлення продукції та був готовий після виконання відповідачем зобов'язань по сплаті виконати другу частину своїх зобов'язань щодо поставки продукції, тоді як відповідач за первісним позовом своїх зобов'язань не виконав, продукцію зі складу позивача за первісним позовом на умовах ЕХW- м. Мелітополь ІНКОТЕРМС 2000 не забрав,хоч був належним чином повідомлений про факт її готовності, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 428 648 грн. 09 коп.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Постанова Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. по справі №26/22/10 містить вказівки щодо обов'язкового з'ясування судом при повторному розгляді справи питання, чи приступив до виконання договірних зобов'язань позивач за первісним позовом саме за договором № 25/13 від 25.05.2009р., зокрема, визначити, що позивачем за первісним позовом саме за замовленням відповідача за первісним позовом виготовлена продукція, від чого залежить обов'язок відповідача за первісним позовом її оплатити.

Матеріали справи містять замовлення № ЗК-0000199 від 03.08.2009року,яке підписано працівниками позивача за первісним позовом та в якому зазначено, що замовником є ТОВ «НВП «Ріст», виконавцем ВАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма», продукція компресор на рамі, позначення 1П20РМ.000-01 в кількості 7 шт., загальна вартість 428 931,97 грн. з ПДВ./арк. справи 22, том 3/.

Дане замовлення судовою колегією не приймається до уваги, оскільки воно підписано у односторонньому порядку і є внутрішнім документом позивача за первісним позовом. Даний факт уповноваженими представником позивача за первісним позовом не заперечується.

У даному замовленні відсутнє посилання на факт видачі замовлення саме на підставі договору № 25/13 від 25.05.2009р.

Судова колегія звертає увагу, що за умовами договору № 25/13 від 25.05.2009р. ВАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма»повинен був поставити ТОВ «НВП «Ріст»компресори на рамі, позначення 1П20РМ1-1-02, тоді як у замовленні № ЗК-0000199 від 03.08.2009року зазначено, що виготовлятись повинні компресори на рамі, позначення 1П20РМ.000-01.

Відповідно позначення компресорів у замовленні № ЗК-0000199 від 03.08.2009року та у договорі № 25/13 від 25.05.2009р. різняться, що не дає змогу ідентифікувати компресори, які є предметами договору, та компресори, що виготовлялись за вказаним замовленням.

Розрахунок планової вартості також здійснено для компресора на рамі 1П20РМ.000-01, а не компресора на рамі, позначення 1П20РМ1-1-02, що передбачено умовами договору./арк. справи 27, том3/.

Потім позивачем за первісним позовом зроблений перелік ТМЦ на виготовлення готової продукції компресор на рамі 1П20РМ.000-01 (замовлення № ЗК-0000199 від 03.08.2009року ТОВ «НВП «Ріст»), після чого, на підставі накладних на передачу у виробництво за замовленням ЗК-0000199 (03.08.09) на виробництво були передані ТМЦ зазначені в переліку.

Позивачем за первісним позовом сформована остаточна калькуляція вартості виробництва від 22.09.2009р. № ВПр-004056 компресор на рамі 1П20РМ.000-01 7 шт. № замовлення ЗК-0000199 від 03.08.2009р./арк. справи 27, том3/.

Крім того, позивачем за первісним позовом складено технологічні паспорти на виготовлення компресорів, із зазначенням персональних літер: Л11, Л12, Л13, Л14, Л15, Л16, та Л17, які містять різні позначення компресорів, що частково не співпадають з позначенням компресорів, що містяться у договорі./арк. справи 31-62, том3/.

22.09.2009року ВАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма»складена приймально-здавальна накладна готової продукції № ВПр-004056, за якою виготовлена продукція - компресори на рамі 1П20РМ.000-01 7 шт. була направлена на склад позивача за первісним позовом./арк. справи 23, том3/.

Таким чином, виходячи з викладеного, матеріалами справи не підтверджується, що позивач за первісним позовом виконав свої договірні зобов'язання за договором № 25/13 від 25.05.2009р., оскільки надані документи, а саме, замовлення № ЗК-0000199 від 03.08.2009року, накладні, калькуляції, технічні паспорти на компресори 1П20РМ.000-01, виготовлення та поставка яких не є предметом договору № 25/13 від 25.05.2009р., що укладений між сторонами у даній справі.

Суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що вищевказані документи свідчать про виготовлення продукції саме на підставі умов договору № 25/13 від 25.05.2009р., судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що існуючи докази не дають можливість ідентифікувати виготовлену позивачем за первісним позовом продукцію як предмет спірного договору.

Виходячи з вищевикладеного, підстави вважати, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором відсутні, внаслідок чого позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 428 648 грн. 09 коп. основного боргу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу не підлягають задоволенню, відповідно з боку відповідача за первісним позовом відсутнє порушення грошового зобов'язання, тому вимоги щодо стягнення 8 179 грн. 09 коп. 3 % річних, 20 159 грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів також не підлягають задоволенню.

Тому судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 підлягає скасуванню в частині задоволення вимог первісного позову, у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область про стягнення 456 986,98 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 428 931,97 грн., суми інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 20 159,80 грн., суми 3% у розмірі 8179,09грн.слід відмовити.

Щодо вимог зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область до Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області про визнання договору № 25/13 від 25.05.2009р. недійсним судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом в якості підстави для заявлення зустрічного позову зазначає той факт, що спірний договір не був погоджений власником, що є порушенням п.13.6 Статуту ТОВ «НВП «Ріст».

Згідно ст.65 ГК України керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відношеннях з юридичними особами та громадянами, вирішує питання діяльності підприємства в межах, визначених установчими документами.

У пункті 14.4 Статуту передбачено, що генеральний директор вправі без довіреності діяти від імені товариства. Генеральний директор діє від імені товариства згідно із законами України та Статутом.(14.5).

Як виходить з преамбули договору № 25/13 від 25.05.2009р., від імені ТОВ «НВП «Ріст»договір укладався в особі генерального директора Вінника О.М.

Статут позивача за зустрічним позовом не містить обмежень щодо повноважень генерального директора у представництві інтересів товариства, зокрема в укладанні господарських договорів.

Тобто, генеральний директор Вінник О.М. підписав договір без порушення наданих йому повноважень.

Згідно п.13.6 Статуту ТОВ «НВП «Ріст»до компетенції загальних зборів товариства відноситься погодження договорів(угод),які укладені на суму, що перевищує триста тисяч гривень.

Тобто, п.13.6 Статуту передбачено не укладення договорів чи прийняття рішення про укладання, а їх погодження.

Відповідно до п.7.2 Статту ТОВ «НВП «Ріст»засновником та єдиним учасником товариства є ОСОБА_3

Доказів того, що відповідач за зустрічним позовом знав про обмеження, на які посилається ТОВ «НВП «Ріст», заявником не надано, тому сам факт непогодження (незатвердження) договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Ствердження заявника апеляційної скарги про те, що сторонами у справі у договорі № 25/13 від 25.05.2009р. не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, не приймається колегією суддів, так як названим договором передбачено предмет, порядок, строки поставки, ціну та порядок розрахунків, що є істотними умовами договору, тобто договір є укладеним згідно ст. 180 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область до Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області про визнання договору № 25/13 від 25.05.2009р. недійсним не підлягає задоволенню, в цій частині рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 підлягає залишенню без змін.

Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про здійснення процесуального правонаступництва позивача за первісним позовом на Публічне акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області, на підтвердження чого надав Статут ПАТ “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь, свідоцтво про державну реєстрацію та довідку про реєстрацію підприємства у ЄДРПОУ.

У відповідності зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Оскільки факт правонаступництва підтверджено належними доказами, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво та вважати позивачем за первісним позовом Публічне акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області.

Публічне акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з заявою про забезпечення позову №579 від 03.06.2011року шляхом накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти та/або валютні цінності відповідача за первісним позовом; заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область, пов'язані з проведенням зменшення статутного капіталу, ліквідаційних та/або реорганізаційних процедур із внесенням відповідного запису до ЄДРПОУ.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативі господарського суду; забезпечення позову може мати місце в будь-якій стадії провадження у справі.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Позивач за первісним позовом, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття таких заходів.

В заяві відсутнє обґрунтування, яким чином невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову саме у вигляді заборони відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заява Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в частині первісного позову в сумі 2284, 93грн. та витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом відносяться на позивача за первісним позовом, в решті витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 25, 43, 49, 53, 66, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити строк на подання апеляційної скарги.

Встановити процесуальне правонаступництво та вважати позивачем за первісним позовом Публічне акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 скасувати в частині задоволення вимог первісного позову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область про стягнення 456 986,98 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 428 931,97 грн., суми інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції 20 159,80 грн., суми 3% у розмірі 8179,09грн.

У решті рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2011року у справі №26/22/10-22/129/10 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Профінтерна, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Ріст” м.Вільнянськ Запорізька область (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Червоноармійська, буд. 5) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в частині первісного позову в сумі 2284, 93грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Мелітопольський завод холодильного машинобудування “Рефма” м.Мелітополь Запорізької області №579 від 03.06.2011року про забезпечення позову.

Головуючий Н.В.Акулова

Судді К.І.Бойченко

Т.Д.Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС

Попередній документ
17285639
Наступний документ
17285641
Інформація про рішення:
№ рішення: 17285640
№ справи: 26/22/10-22/129/10
Дата рішення: 20.06.2011
Дата публікації: 27.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: