донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.06.2011 р. справа №11/1/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донця О.Є., Скакуна О.А.
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -за довіреністю;
від відповідача:не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від10.02.2011 р.
у справі№11/1/11 (суддя Гончаренко С.А.)
за позовомМелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області
до закритого акціонерного товариства «Союз-В» м.Мелітополь Запорізької області
простягнення 6757,08 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2011 р. у справі №11/1/11 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (далі - позивач) до закритого акціонерного товариства «Союз-В» (далі -відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 6757,08 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю самого факту отримання відповідачем теплової енергії і її кількості за спірний період, спірний договір визнано неукладеним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт посилався на хибні висновки суду щодо неукладеності договору №506 від 28.11.2008р., відсутності опалення в приміщення відповідача.
Представник скаржника у судовому засіданні 14.06.2011 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, надав додаткові пояснення б/н та дати.
Представник відповідача відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні 24.05.2011р. проти скарги заперечував, вважає рішення обґрунтованим та законним. 14.06.2011 р. у судове засідання з невідомих суду причин не з'явився.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представника скаржника, суд встановив наступне.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги надав до суду Договір №506 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, який був підписаний з відповідачем (далі - Договір № 506, а.с.12-18).
Відповідно до умов вказаного договору позивач (виконавець) надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідач (споживач) зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах договору.
Строк дії договору сторони встановили на один рік та зазначили, що він є щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п.9.1).
У пункті 1.3. Договору № 506 сторони встановили розмір теплового навантаження 0,008041 Гкал/год.
У пункті 1.4 сторони передбачили орієнтовний графік теплового навантаження на рік та орієнтовну вартість отриманих послуг.
З прикінцевих положень вказаного договору убачається, що він підписаний сторонами з протоколом розбіжностей.
До матеріалів справи доданий протокол розбіжностей від 15.12.2008р., в якому відповідач запропонував іншу редакції пунктів 1.3., 1.4. (а.с.93, 141).
Позивач вважає, що в період з 01.03.2009 р. по 01.05.2010 р. у відповідача утворилась заборгованість за отримані послуги, які надавались на об'єкти споживача по вул.Кірова, 48 та вул.Гагаріна, 3 у м.Мелітополі (а.с.10-12).
У підтвердження своїх доводів надав до суду копії Рахунків-Актів виконаних робіт за листопад 2008 р. -квітень 2010 р. (а.с.19-36).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів, а саме господарський договір укладається у формі єдиного документа, підписується сторонами та скріплюється печатками.
Частина друга цієї ж статті встановлює, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.
У частині четвертій вказаної статті передбачено, що сторона, яка одержала проект договору та має заперечення щодо окремих умов договору, складає протокол розбіжностей, про що робіться застереження у договорі та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей з підписаним договором.
Як убачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу проект договору, а останній повернув підписаний договір разом з протоколом розбіжностей, зазначивши про це у Договорі № 506.
Зі змісту протоколу розбіжностей убачається, що відповідач запропонував свою редакцію п. п.1.3, 14 Договору № 506.
Частиною п'ятою статті 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У частині сьомій цієї ж статті встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, зокрема, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання послуг з опалення та гарячого водопостачання є комунальними послугами.
Стаття 19 цього закону визначає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
До матеріалів справи не надано доказів звернення позивача до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні Договору № 506.
В судовому засіданні 14.06.2011 р. (звукозапис процесу), позивач пояснив, що іншого протоколу розбіжностей у його розпорядженні не має та відповідач на його адресу інший варіант протоколу розбіжностей не надсилав., з редакцією п.1.3. щодо теплового навантаження по вул.Гагаріна 3 він погодився.
Судова колегія встановила, що наданий позивачем протокол розбіжностей аналогічний протоколу розбіжностей, який надав відповідач (а.с.93, 141).
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що між сторонами був підписаний Договір № 506 з протоколом розбіжностей, в редакції пунктів 1.3., 1.4. що була запропонована відповідачем.
Редакція пункту 1.3. Договору № 506 наступна:
Виконавець постачає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з листопада 2008 р. з максимуму теплового навантаження 0,0063858 на об'єкт кафе «Старий млин»за адресою вул..Гагаріна,3».
Таким чином, судова колегія встановила, що між сторонами був укладений договір № 506 про надання послуг на об'єкт споживача, кафе «Старий млин»за адресою вул.Гагаріна,3.».
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неузгодженості теплового навантаження, предмету договору та об'єкту, на якій надавались послуги, оскільки в п.1.1 сторони встановили надання перелік послуг, у п.1.3. обсяг та об'єкт, на який надаються ці послуги.
Доводи позивача, що в подальшому відповідно до листа № 1645 від 25.12.2010 р. ним до договору № 506 був також включений об'єкт споживача по вул. Кірова, 48, судовою колегією не приймаються, оскільки суперечать положенням статті 651 Цивільного кодексу України (а.с. 44).
Крім того, у пункті 10.5 Договору № 506 сторони встановили, що зміни до договору вносяться за погодженням із стороною, про що укладається додаткова угода.
Що стосується редакції пункту 1.4., судова колегія зазначає, що його зміст не є істотною умовою Договору № 506, як це передбачено статтею 180 Господарського кодексу України, та не впливає на період та розрахунок заявлених позовних вимог.
Перевіривши розрахунок заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Пунктом 2.2. Договору № 506 сторони встановили, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються органами місцевого самоврядування і у разі їх зміни, в установленому законодавством порядку, застосовуються сторонами в обов'язковому порядку без узгодження сторонами договору з моменту прийняття такого рішення.
Пунктом 3.3. вказаного договору сторони встановили порядок оплати наданих послуг.
У пункті 3.1. договору сторони встановили, що розрахунок за спожиті послуги здійснюється щомісячно, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно наданого виконавцем рахунку.
Рахунки-акти, які були надані позивачем до суду, містять підпис представника споживача (а.с.19-32).
Крім того, судова колегія вважає, що при розрахунку суми позову включення позивачем заборгованості по об'єкту, що знаходиться по вул.Кірова, 48 є неправомірним, оскільки суперечить умовам Договору №506 та спростовується матеріалами справи.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором № 506 підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 742,31 грн.
В решті позовних вимог у розмірі 1 014, 77 грн. судова колегія відмовляє, оскільки вважає, що у відповідача не виникло обов'язку за Договором № 506 щодо сплати послуг за об'єктом, який розташований по вул.Кірова, 48 у м.Мелітополь.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2011 р. у справі № 11/1/11 -задовольнити частково.
Рішення господарського Запорізької області від 10.02.2011 р. у справі №11/1/11 -частково скасувати.
Частково задовольнити позовні вимоги Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області до закритого акціонерного товариства «Союз-В»м.Мелітополь Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 6757,08 грн.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Союз-В»м.Мелітополь Запорізької області на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області заборгованість в сумі 5 742,31 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області до закритого акціонерного товариства «Союз-В»м.Мелітополь Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 1 014, 77 грн.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Союз-В»м.Мелітополь Запорізької області на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області витрати зі сплати державного мита в сумі 86,68грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 200,56грн.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Союз-В»м.Мелітополь Запорізької області на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж м.Мелітополь Запорізької області витрати по сплаті держмита в сумі 43,34грн., сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Господарському суду Запорізької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О. Є. Донець
О. А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС