донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2011 р. справа № 15/262
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:не з"явився
від відповідача:не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від20.04.2011 року
по справі№15/262 (Богатир К.В.)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр БЕСТ і К" м. Донецьк
довідкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області
простягнення 17148,47грн.
Господарський суд Донецької області (суддя Богатир К.В.) рішенням від 20.04.2011р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр БЕСТ і К" м. Донецьк (далі - ТОВ "НВЦ БЕСТ і К") та стягнув з відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області (далі - ВАТ "Енергомашспецсталь") основний борг в сумі 14400,00грн., інфляційні витрати в сумі 345,60грн., три процента річних в сумі 181,08грн., пеню в сумі 1362,87грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 162,90грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,18грн. В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. у справі № 15/262 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не виконав свої зобов"язання з передачі разом з продукцією документів, які передбачені у п. 6.1. договору, тому строк оплати не настав (прострочення кредитора).
Позивач у судове засідання 15.06.2011р. не з"явився, але 07.06.2011р. через канцелярію апеляційного суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. у справі № 15/262 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач свого представника у судове засідання також не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 19.05.2011р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
ТОВ "НВЦ БЕСТ і К" м. Донецьк звернулось до суду з позовом до ВАТ "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ про стягнення 17148,47грн., з яких: основний борг в сумі 14400,00грн., інфляційні витрати в сумі 345,60грн., три процента річних в сумі 185,27грн. та пеня в сумі 2217,60грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 15/232 від 25.02.2009р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2009р. між сторонами був укладений договір поставки № 15/232, за умовами якого ТОВ "НВЦ БЕСТ і К" (Постачальник) зобов"язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність ВАТ "Енергомашспецсталь" (Покупець), а останній зобов"язується у відповідності з умовами цього договору прийняти та оплатити її вартість.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказані в специфікаціях до договору.
Специфікацією № 1 від 25.02.2009р. сторони передбачили: найменування товару, його кількість, одиницю вимірювання, ціну за одиницю та загальну вартість товару, умови та строки поставки. Оплата товару за цією специфікацією здійснюється протягом 30 календарних днів після поставки продукції та отримання документів, передбачених у п. 6.1. договору.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору № 15/232 від 25.02.2009р. позивач поставив відповідачу по специфікації № 1 товар, а саме трубу 34*4-12Х18Н10Т вартістю 14400,00грн., про що свідчить: накладна № 268 від 10.03.2009р., яка підписана представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень; довіреність № 458 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 10.03.2009р., яка видана водію АТЦ ОСОБА_1 на підставі договору № 15/232 від 25.02.2009р.; податкова накладна; рахунок-фактура № 403 від 05.03.2009р.
Відповідач свої зобов"язання за договором щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар не виконав, у зв"язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 14400,00грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено, що станом на день пред'явлення позову відповідач свої зобов'язання за договором № 15/232 від 25.02.2009р. щодо сплати вартості поставленого товару у сумі 14400,00грн. не виконав та суму заборгованості не сплатив.
Посилання заявника на те, що позивач не виконав свої зобов"язання по передачі разом з продукцією документів, які передбачені у п. 6.1. договору є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Доказів звернення до позивача ВАТ "Енергомашспецсталь" не надало, тому його твердження про прострочення кредитора не ґрунтується на матеріалах справи
Крім того, з листа ТОВ "НВЦ БЕСТ і К" від 10.11.2009р. № 10/11-01 вбачається, що позивач повторно направляв на адресу відповідача документи, які вказані у п. 6.1. договору (а.с. 86-88).
Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 14400,00грн., оскільки відповідачем не надано доказів щодо погашення цієї заборгованості.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 345,60грн. та три процента річних в сумі 185,27грн., нарахованих за період з 09.04.2009р. по 09.09.2009р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач неправильно визначив середній індекс інфляції за період з квітня по вересень 2009р. в розмірі 102,4% тоді, як фактично такий індекс складав 103,34%. Таким чином, збільшення боргу з врахуванням індексу інфляції за період з квітня по вересень 2009р. складає 480,96грн., але суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу в частині заявлених вимог, тобто в сумі 345,60грн.
Крім того, перевіривши розрахунок позивача щодо трьох процентів річних в сумі 185,27грн., колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача трьох процентів річних в сумі 181,08грн., перерахованих за період з 10.04.2009р. по 09.09.2009р.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2217,60грн. за період з 09.04.2009р. по 09.09.2009р.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 10.6. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача пені в сумі 1362,87грн. за період з 10.04.2009р. по 09.09.2009р., оскільки нарахована позивачем сума пені (2217,60грн.) перевищує подвійну облікову ставку НБУ.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. у справі № 15/262 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2011р. у справі № 15/262 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. г/с Дон. обл.