донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.06.2011 р. справа №22/5009/1716/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Москальової І.В.
Суддів Алєєвої І.В. , Склярук О.І.
при секретарі Кислициній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Оріхів, Запорізька область
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 р. по справі № 22/5009/1716/11 (суддя Ярешко О.В.)
за позовом: ОСОБА_2, м. Оріхів, Запорізька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАГУНА», с. Набережне, Запорізька область
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_3, м. Оріхів, Запорізька область ; 2. ОСОБА_4, м. Оріхів, Запорізька область; 3. ОСОБА_1, м. Оріхів, Запорізька область; 4. ОСОБА_5, м. Оріхів, Запорізька область
про визнання недійсними рішень, оформлених Протоколом Опитування від 22.03.2011р., -
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 р. у справі № 22/5009/1716/11 на підставі п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України повернуто без розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, м. Оріхів, Запорізька область щодо визнання дійсними рішення загальних зборів ТОВ “Лагуна”, які прийнятті шляхом опитування та оформлені протоколом від 22.03.2011 р.
Господарський суд Запорізької області у оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не може бути прийнята до сумісного розгляду зі справою № 22/5009/1716/11, так як в резолютивній частині цієї заяви заявлений інший предмет спору, що протирічить первісній позовній заяві по справі № 22/5009/1716/11. Крім того, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вступають у процес шляхом подання позовної заяви, що має відповідати вимогам ст. 54-57 ГПК України. ОСОБА_1 до позовної заяви не надав належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому законом розмірі, а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Запорізької області.
Мотивуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що ним було виконано всі вимоги, які пред'являються господарським процесуальним законодавством до форми позовної заяви, у даному випадку до позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Зокрема, державне мито за подання позову було сплачено в розмірі передбаченому законодавством, оригінал квитанції про сплату державного мита був доданий до позову. Вважає, що необхідності сплачувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не має, оскільки воно вже сплачувалось позивачем за первісним позовом. А також, скаржник посилається на ч. 1 ст. 26 та ст. 60 ГПК України, де зазначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Сторони не скористались процесуальним правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 26 Господарського процесуального кодексу України передбачено право третьої особи вступити у справу до прийняття рішення господарського суду і заявити самостійні вимоги на предмет спору подавши позов до однієї або обох сторін.
Відповідно до частини 3 статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, в тому числі передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим загальні вимоги до процесу подання позовної заяви до місцевого господарського суду, що визначені розділом VIII Господарського процесуального кодексу України, також поширюється і на треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, серед яких, зокрема, докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі, докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Якщо позовну заяву подано з порушенням вимог, викладених у ст. ст. 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 44 цього Кодексу визначено склад судових витрат, які складаються в тому числі з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Питання сплати державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(зі змінами і доповненнями) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 (з наступними змінами та доповненнями).
Розмір ставок державного мита визначений ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито»№7-93 від 21.01.93р.
Згідно пунктів 24, 41 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 (з наступними змінами та доповненнями) із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.
В силу ст. 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмір»від 21.12.2005 року №1258.
Аналіз статей 44, 471, 57 Господарського процесуального кодексу України свідчить про обов'язковість сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при зверненні до господарського суду з позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами.
З поданої позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами по цій справі (а.с.98-99) та змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржником при поданні позовної заяви у справі не сплачувалось державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства, та не направлялась копія позовної заяви відповідачам. В апеляційній скарзі факт не надсилання копії позовної заяви відповідачам за поданою позовною заявою та несплата витрат, пов'язаних з судовим розглядом справи, скаржником не заперечується.
Відсутність доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів направлення позову відповідачам є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду в порядку п.п.4, 6,10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали про повернення без розгляду позовної заяви та доданих до неї документів.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки процесуальним законом встановлений певний порядок подання позову.
Керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Оріхів, Запорізька область на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 р. у справі № 20/5009/1716/11 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 р. у справі № 20/5009/1716/11 залишити без змін
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суудя (доповідач) І.В. Москальова
Судді: І.В. Алєєва
О.І. Склярук
Надруковано 9 прим:
2 -сторонам
4 -третім особам
1 -у справу
1 -господарському суду
1 - ДАГС