донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.06.2011 р. справа № 26/37/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівПриходько І.В., Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:не з"явився
від відповідача:ОСОБА_1 за довір. № 379 від 10.01.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" м. Лутугине Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від24.03.2011р.
по справі№ 26/37/2011 (Єжова С.С.)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" м. Лутугине Луганської області
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ
простягнення 7632,36грн.
Господарський суд Луганської області (суддя Єжова С.С.) рішенням від 24.03.2011р. відмовив у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" м. Лутугине Луганської області (далі - ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів") до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Південне управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ (далі - ТОВ "Луганськвода" в особі ВП "Південне управління ТОВ "Луганськвода") про стягнення 7632,36грн.
Судове рішення обґрунтовано тим, що позивач в порядку ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України не довів наявність факту збитків і їх розмір, вину відповідача в причинені цих збитків та причиний зв"язок між діями або бездіяльністю відповідача і збитками.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011р. у справі № 26/37/2011 просить скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі зазначив те, що відповідач не виконував свої зобов"язання за договором № 68/2 від 01.08.2008р., а саме не надавав позивачу послуги по водовідведенню і цей факт підтверджується відсутністю на території позивача та всього населеного пункту - м. Лутугине мереж каналізації та інших споруд систем водовідведення відповідача, про що свідчить відмітка у паспортні водного господарства про відсутність каналізаційної системи на території відповідача та про наявність вигрібних ям.
Позивач свого представника у судове засідання 09.06.2011р. не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 18.04.2011р. Доказів поважності причин його неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідач рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011р. у справі № 26/37/2011 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" м. Лутугине звернулось до суду з позовом до ТОВ "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Південне управління ТОВ "Луганськвода" м. Луганськ про стягнення 7632,36грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 68/2 на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.2008р., що призвело до збитків, які позивач вбачає в оплаті послуг з водовідведення, які не були здійснені відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008р. між сторонами був укладений договір № 68/2 на послуги з водопостачання та водовідведення, за умовами якого ТОВ "Луганськвода" (Постачальник) зобов"язується постачати ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" (Споживач) питну воду та приймати від нього стічні води, а останній зобов"язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 5.2 договору кількість стічних вод, які надходять від споживача визначається за показниками засобів обліку, а при їх відсутності - по кількості води, наданої споживачу з водопостачання. При наявності у споживача власних джерел водопостачання, а також якщо об'єм скидання стічних вод відрізняється від об'єму водоспоживання, споживач зобов'язаний у термін, погоджений з постачальником, встановити на каналізаційному випуску прилад обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод повинна дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора.
Згідно п. 5.3 договору приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом споживача здійснюється тільки в точці скиду, яку визначає постачальник. Обсяг стоків, що транспортуються з вигрібних як, приймається у відповідності з п. 4.64 СНіП "Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження", у відношенні кількості води, яка постачається, до кількості відходів -1:1. Оплату за прийом стоків споживач проводить постачальнику. Транспортні витрати постачальника оплачуються споживачем по окремому рахунку.
Таким чином, відповідач не зобов"язаний за умовами договору здійснювати перевезення стоків позивача, останній вивозить свої стоки до пункту приймання стічних вод відповідача власними силами чи за допомогою організації, що здійснює такі перевезення з окремою оплатою транспортних послуг. Позивач сплачує відповідачу за приймання та очистку стічних вод, у зв"язку з чим і виставлялись груп-рахунки, які останній прийняв та підписав без будь-яких зауважень та заперечень.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Одним із правових наслідків порушення зобов"язання стаття 611 Цивільного кодексу України визнає відшкодування збитків.
Таким чином, позивач мав довести, що відповідач порушив свої зобов"язання за договором № 68/2 від 01.08.2008р. на послуги з водопостачання та водовідведення.
Боржник, який порушив зобов'язання, на підставі статті 623 Цивільного кодексу України, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Під збитками, статтею 22 Цивільного кодексу України, передбачено втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна.
Для стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 7632,34грн., оскільки позивач не довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, зокрема щодо протиправної поведінки відповідача (невиконання договірних зобов"язань).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011р. у справі № 26/37/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лутугинський комбінат хлібопродуктів" м. Лутугине Луганської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 24.03.2011р. у справі № 26/37/2011 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надрук.: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. г/с Луган. обл.