Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2011 р. Справа № 5023/4078/11
вх. № 4078/11
Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєва К.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 235 від 15.01.2011 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця" , м. Харків в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, м. Харків
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 6140,55 грн.
Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця в особі Харківської дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків, про стягнення заборгованості та неустойки в зв'язку з невиконанням умов договору про надання рекламних послуг від 30.12.2010 року №П/ДН-2-101820/НЮ 5476,44 грн. в розмірі 5476,44 грн., з яких: 5140,80 грн. - основна сума заборгованості за договором; 237,96 грн. - пеня, 97,68 грн. - інфляційне збільшення суми заборгованості. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.05.2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4078/11 та призначено її розгляд на 22 червня 2011 року.
В призначене судове засідання 22 червня 2011 року представник позивача з'явився, через канцелярію суду, до матеріалів справи надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи. Також, позивач надав заяву про збільшення позовних вимог (вх. №15896 від 22.06.2011 року), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 6140,55 грн., з яких: 5140,80 грн. - основний борг; 559,60 грн. - пеня та 440,15 грн. - індекс інфляції, також позивач в засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
В призначене судове засідання 22 червня 2011 року відповідач не з'явився, проте 08 червня 2011 року на адресу суду повернулась ухвала від 26 травня 2011 року, яка була направлена на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві, з довідкою поштового відділення: «повернуто за закінченням терміну зберігання».
22 червня 2011 року через канцелярію суду, до матеріалів справи, від відповідача надійшла заява (вх. №15892), в якій відповідач зазначив, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнає повністю та зобов'язується їх сплатити. Надана відповідачем заява досліджена та долучена судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 22 червня 2011 року була прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог (вх. №15896), усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, на підставі ст. 77 ГПК України, в зв"язку з чим розгляд справи відкладено на 20 липня 2011 року о 10:30.
В призначене судове засідання 20 липня 2011 року позивач з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В призначене засідання суду 20 липня 2011 року відповідач вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані докази ухвалами суду від 26 травня 2011 року та від 22 червня 2011 року суду не надав.
Суд вважає, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
30 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання рекламних послуг №П/ДН-2-101820 (далі - Договір) зі строком дії з 01.01.2010 року до 31.12.2011 року. Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору, реклама розміщувалась на банері площею 20 кв.м. на вокзалі Харків-Левада, на банері площею 24 кв.м. на вокзалі Лосєво-2, на банері площею 6 кв.м. на вокзалі Харків-Левада.
Згідно з умовами Договору (п. 1.8 Додаткової угоди №1 до Договору) щомісячна плата за отримані послуги становить 1713,60 грн. на місяць, період проведення рекламної кампанії (п. 1.4 Додатку 1 до Договору) становить: 01.01.2011 - 31.12.2011.
Згідно з п. 4.3 Договору Відповідач повинен здійснювати оплату за умови 100% передплати до 1-го числа місяця, за який здійснюється оплата.
Відповідач, в порушення умов Договору, своїх обов'язків не здійснив оплату отриманих послуг за січень-березень 2011 року. Факт отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2011 року, 28.02.2011 року, 31.03.2011 року: реклама на банерах площею 50 кв.м. на вокзалі Харків -Левада, Лосєве-2 розміщувалась на протязі січня-березня 2011 року. Вказані акти виконаних робіт підписані сторонами, що свідчить про те, що відповідач не має жодних претензій до позивача щодо строків або якості наданих рекламних послуг.
Відповідно до п. 10.1 Договору всі спори та розбіжності, що виникатимуть в ході виконання своїх зобов'язань, Сторони вирішуватимуть шляхом переговорів. Позивачем 01.04.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія №ДН-2-06-02/131 щодо сплати суми заборгованості в розмірі 5476,44 грн. за Договором, відповідь на претензію отримана не була.
Підпунктом 6.4 пункту 6 Договору за несвоєчасну або неповну оплату послуг передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми належної до сплати. Сплата пені не звільняє Сторону від виконання своїх зобов'язань за Договором.
Згідно рахунків від 04.01.2011 року №ДН-2-09/020, від 13.01.2011 року №ДН-2-09/038, від 21.02.2011 року №ДН-2-09/061 Відповідач мав сплатити за Договором суму в розмірі 5140,80 грн. за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 5140,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 5140,80 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Також позивач, відповідно до п.6.4 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 559,60 грн.
Враховуючи, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 559,60 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції в сумі 440,15 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 61103, АДРЕСА_1, (р/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ «ОТП Банк» м. Харків, МФО 350750, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь СТГО "Південна залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7 (р/р 26004700059 в Харківській філії АБ "Експрес-банку", МФО 350716, КОД 01072763) 5140,80 грн. суму основного боргу, 559,60 грн. пені, 440,15 грн. індексу інфляції, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Жиляєв Є.М.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/4078/11 підписано 22 липня 2011 року.