Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2011 р. Справа № 47/629-06
вх. № 13632/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_9;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХРСМУ ЛТД, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж 2004", м. Харків
про визнання недійсною третейської угоди та договору купівлі-продажу
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.08.2006р. в частині третейської угоди (пункт 7.3 договору купівлі-продажу від 01.08.2006р. та скасування рішення Харківського постійно діючого третейського суду по справі №6/4 від 07.08.2006р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 листопада 2006 року провадження у справі 47/629-06 було зупинено до вирішення Московським районним судом м. Харкова справи №2-11938.
08 червня 2011 року до господарського суду Харківської області надійшов лист Московського районного суду міста Харкова за вх.№14410 із повідомленням, що цивільна справа №2-11938 розглянута. Також до даного листа додано рішення у справі №2-11938 від 06 серпня 2008 року, яким позовні вимоги ТОВ "ХРБМУ ЛТД" задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 дублікат печатки кутового штампу позивача та повернуто ТОВ "ХРБМУ ЛТД".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2011 року було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "20" липня 2011 р. о 11:15 год.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримував заявлені позовні вимог та просив позов задовольнити. Також надав через канцелярію господарського суду додаткові документи по справі згідно супровідного листа за вх.№13535, в тому числі рішення Московського районного Харківської області по справі №05/322-10 від 27.12.10 р., яким визнано недійсним рішення позачергових зборів учасників ТОВ "ХРБМУ Лтд" від 25.07.06 р. (протокол №4), яким надано згоду на укладення договору купівлі продажу від 01.08.2006 р. ОСОБА_1 Суд розглянувши надані позивачем документи, визнав за необхідне долучити їх до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, витребуваних попередньою ухвалою суду документів не представив. До господарського суду Харківської області 09 червня 2011 року повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року про поновлення провадження у справі, яку було направлено відповідачу на адресу: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1. Ухвалу повернуто з відміткою поштового відділення зв'язку "адресата не знайдено".
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи встановив наступне.
01 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) у власність нежитлові будівлі, які вказані у п.1.2 вищевказаного договору, а відповідач зобов'явся сплатити за них суму вказану у п.2.1 вищевказаного договору.
Також у п.7.3 вказано що в разі виникнення спорів за цим договором сторони довіряють їх вирішення Харківському обласному постійно діючому третейському суду. Тобто п.7.3 вищевказаного договору є третейською угодою.
07 серпня 2006 року, Харківський обласний постійно діючий третейський суд прийняв рішення в якому задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараж 2004" та визнав договір купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року укладеним та визнав право власності на не житлові будівлі літ. „А-1" площею 93,5 кв.м., літ „Б-2" площею 231,9 кв.м., літ. „В-1" загальною площею 244,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Автогена, 14 та нежитлову будівлю літ. „А-1" загальною площею 343, 1 кв. м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, 38.
Згідно протоколу №4 від 25.07.06 р. на позачергових зборів учасників ТОВ „ХРБМУ Лтд” були присутні ОСОБА_3, частка в статутному капіталі якого становить 73,32%, ОСОБА_1 -7,03%, за ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_3 -1,30%, за ОСОБА_4 на підставі довіреності ОСОБА_3 -1,33%, ОСОБА_5 - 1,73%.
Порядок денний цих зборів включав в себе: 1) доповідь директора про результати перевірки, проведеної Територіальною інспекцією праці в Харківській області і боргах підприємства перед третіми особами (доповідач ОСОБА_1); 2) про необхідність прийняття рішення про реалізацію нерухомості товариства з метою виконання вимог Держнаглядпраці, вимог третіх осіб (доповідач ОСОБА_3).
Як вбачається із змісту вказаного протоколу, з першого питання порядку денного було одностайно прийнято рішення виконати припис Держнаглядпраці про погашення заборгованості з заробітної плати перед робітниками товариства та погасити заборгованість за надану товариству правову допомогу, а також прийняти заходи до погашення заборгованості перед третіми особами. По другому питанню порядку денного також одностайно прийнято рішення про надання згоди на реалізацію нерухомого майна товариства: Літ. А-1 пл. 343,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, 38, Літ. А-1 пл. 93.5 кв.м., Літ. В-1 пл. 244, 3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 14. за вартістю не нижче вказаної у довідці-характеристиці БТІ, а також укладання договорів купівлі-продажу вищевказаних об'єктів покласти на ОСОБА_1
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08.08.06 р. по справі №22-ц-3326/2006 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11.07.07 р., встановлено, що ОСОБА_9. є засновником товариства з обмеженою відповідальністю „Харківське ремонтно-будівельне і монтажне управління ЛТД”, яке було створено у 1994 році, та після 1999 року володіє часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 53,02%.
В цьому ж рішенні апеляційним судом Харківської області визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ „Харківське ремонтно-будівельне і монтажне управління ЛТД” від 15.04.05 р. (протокол №1) та п.п. 2, 3, 4 рішення позачергових зборів учасників ТОВ „Харківське ремонтно-будівельне і монтажне управління ЛТД” від 30.06.05 р. (протокол №3) щодо прийняття у склад товариства ОСОБА_3. та дачі згоди на передачу (подарувати) йому долі ОСОБА_1 Виведення зі складу товариства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 згідно поданих ними заяв та дачі згоди на передачу їх часток ОСОБА_1 Також судом визнано недійсними нові редакції Статутів товариства, затверджених протоколами №1 від 15.04.05 р., №3 від 30.06.05 р.
Вищевказані факти встановлені рішенням господарського суду у справі №05/322-10 яким позов задоволено повністю, визнати недійсними рішення позачергових зборів учасників ТОВ „ХРБМУ Лтд” від 25.07.06 р. (протокол №4), яким надано повноваження ОСОБА_1 на укладання спірного договору.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідно рішення Московського районного суду міста Харкова встановлено, що керівником ТОВ "ХРБМУ ЛТД" є ОСОБА_9 та за результатом розгляду даної справи винесено рішення, яким витребувано у ОСОБА_1 дублікату печатки та кутового штампу ТОВ "ХРБМУ ЛТД" та повернуто їх ТОВ "ХРБМУ ЛТД".
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до ч. 2 -4 статті 13 Закону України № 2453 - VI ”Про судоустрій та статус суддів” Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Таким чином, особа яка укладала договір купівлі - продажу від 01 серпня 2006 року, а в тому числі і третейську угоду підписано особою яка не мала на це відповідних повноважень. Протокол загальних зборів №4, яким ОСОБА_1 були надані повноваження укладання договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна товариства: Літ. А-1 пл. 343,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, 38, Літ. А-1 пл. 93.5 кв.м., Літ. В-1 пл. 244, 3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 14. за вартістю не нижче вказаної у довідці-характеристиці БТІ - визнано недійсним. Тобто на момент укладання спірного договору купілі - продажу від 01.08.06 р. у ОСОБА_1 не було повноважень на підписання даного договору.
У відповідності до пункту 3 статті 51 Закону України „Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з підстави визнання третейської угоди компетентним судом недійсною.
Згідно ст. 2 Закону України „Про третейські суди" третейська угода - сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
У відповідності до 203 Цивільного кодексу України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У відповідності до пункту 1 статті 92 Цивільного кодексу України Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Згідно пункту 1 статті 99 Цивільного кодексу України Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Відповідно п. 3 статті 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в моментм вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до пункту 2 статті 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що договір купівлі - продажу від 01.08.06 р. підписано неповноважною особою та є недійсним рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду по справі №6/4-06 від 07.08.2006 р. підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу від 01.08.06 р. та рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду по справі №6/4-06 від 07.08.2006 р. є обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат та просить суд залишити їх на позивача, у зв'язку з чим суд вважає за можливе витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.95 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю ХРСМУ ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гараж 2004".
3. Скасувати рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду по справі № 6/4-06 від 07.08.2006 року.
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа №47/629-06
Повне рішення складене 22 липня 2011 року.