Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2011 р. Справа № 5023/4277/11
вх. № 4277/11
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
до ТОВ "Промснаб", м. Харків
про стягнення коштів у сумі 21133,48грн.
Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі позивач) просить суд стягнути з ТОВ "Промснаб", м. Харків (надалі - відповідач) 21133,48грн. за невиконання мирової угоди затведженою ухвалою суду від 07.09.2009 року по справ 38/160-09 та покласти на відповідача судові витрати.
Представники позивача та відповідача не з"явилися. Про час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому порядку.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2009 року у справі №38/160-09 було затверджено мирову угода, по якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб» зобов'язано виплатити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 25109,21 грн. основного боргу, інфляційнійних витрат в сумі 1381,10грн., державного мита в сумі 330,67грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. Строк виконання зобов'язань по вищевказаній мировой угоді становив до 07.11.2009 року включно. Апеляційної скарги на ухвалу суду не подавалася. Ухвала набула законної сили.
Суд зазначає, що підстави даного позову є відмінними від тих, що були в позові по справі № 38/160-09. Крім того, судом враховується, що ухвала Господарського суду Харківської області від 07.09.2009 року у справі №38/160-09, якою затверджено мирову угоду сторін, як і сама мирова угода, фіксує лише зобов"язання відповідача сплатити борг, але не містить механізму примусового стягнення, який було б можливим застосувати в порядку виконавчого провадження.
11 листопада 2009 року відповідачем була спрямована на розрахунковий рахунок позивача сума в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується випискою банку.
Згідно ст.ст. 599, 610 ГКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних утримуванням зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 ст. 530 ГКУ передбачає, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).
Таким чином, залишок непогашеної суми боргу становить 21133,48 грн. вищевказана сума відповідачем не погашена.
У відповідності зі статтями 525, 526 ГКУ й положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимогам чинного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 ст. 625 ГК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 15 ГК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечування.
Згідно ч. 2 ст. 16 ГК України способом захисту цивільного права й інтересу може бути: примусове виконання обов'язку в натурі.
Невиконання відповідачем умов мирової угоди по погашенню заборгованості в порядку й строки, передбачені мировою угодою, свідчить про наявність у його діях складу цивільної відповідальності, а тому вимоги позивача про спонуку виконання світової угоди шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21 133,48 грн, є обґрунтованими й не суперечать нормам чинного законодавства (п.5 ч. 2 ст. 16 ГК України).
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплтаі державного мита в сумі 5907 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., підлягають покладенню на відповідача. 211,33 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.0
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, п. 7 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ «Промснаб» (м. Харків, вул. М. Бажанова, 21/23, код 24124416) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Юридична адреса: 95034, АДРЕСА_2; Поштова адреса: 95022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 21133 грн. 48 коп. заборгованості, 211 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вдати наказ після набрання ішенням законнної сили.
Повний текст рішення підписано судом 22.07.2011 р.
Суддя Жельне С.Ч.