91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.07.11 Справа № 5/73/2011
За позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Краснолучське ПТУ», м. Ровеньки, Луганської області
до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Нирт», м. Алчевськ, Луганської області
про стягнення 63654,34 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. дов. №1-3/3д-36 від 01.04.2011
від відповідача - не прибув
Суть спору: Державне підприємство «Ровенькиантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Краснолучське ПТУ» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 60000 грн. 48 коп., пені в сумі 471 грн. 37 коп., 3% річних в сумі 182 грн. 47 коп. та 5% штрафу в сумі 3000,02 грн.
10.06.2011 позивач, за супровідним листом від 10.06.2011, подав пояснення по справі №14-125 від 02.06.2011, якими, користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, уточнив правову природу заявленої до стягнення заборгованості та зазначив, що ця сума є попередньою оплатою, яка була перерахована відповідачу в межах договору №003-72 від 04.10.2010р.
Вказане пояснення не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не змінює предмет або підставу позову, а лише конкретизує правову природу заявлених до стягнення коштів, тому приймається судом.
Крім цього, позивач в судовому засіданні 10.06.2011р. подав заяву б/н та дати, в якій, користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних в повному обсязі. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі наслідки відмови від позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 17.06.2011р. частково заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що ним було поставлено товар на суму 32676, 48 грн., а відтак просить суд задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення 27324 грн.
Позивач в судовому засіданні 21.07.2011р. подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, зменшив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 27324 грн. 00 коп. попередньої оплати та 1366 грн. 20коп. штрафу.
Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою відповідача про отримання.
Ухвалою суду від 20.06.2011 у справі №5/73/2011 за клопотанням позивача в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду даного спору на 15 днів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників, які приймали участь у судових засіданнях та оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд -
04 жовтня 2010 року між приватним виробничо-комерційним підприємством «Нирт»(продавець, відповідач) та державним підприємством «Донбасантрацитвантажтранс», правонаступником якого згідно п. 3.3 Статуту та наказу Міністерства вугільної промисловості України від 29.12.2010р. №574 є державне підприємство «Ровенькиантрацит»(покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу №003-72, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити матеріали верхнього спорудження шляху в номенклатурі, кількості та по ціні вказаній в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
За умовами п. 1.2 договору загальна сума товару складає 60000 грн. 48 коп.
Додатком до договору (специфікація) сторони визначили номенклатуру товару, його якість, кількість та ціну, зокрема: резинка оп в кількості 800 шт., підкладка до-50 в кількості 0,8 тон, резинка цп в кількості 800 шт. та шпала дерево тип 1А в кількості 165 шт. на загальну суму 60000 грн. 48 коп.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.3 договору продавець зобов'язався поставити товар згідно специфікації не пізніше 30 банківських днів з моменту здійснення покупцем 100% передплати, яка здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку-фактури.
20.12.2010р. сторони договору уклали додаткову угоду №2 до договору №003-72, якою визначили, що строком поставки товару є 28.02.2011р.
На виконання умов даного договору 23.11.2010 року позивачем на підставі рахунку відповідача здійснено передплату товару в сумі 60000,48 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою (а.с. 28) та не оспорено відповідачем у справі.
Натомість, відповідач свої обов'язки щодо поставки товару належним чином та в повному обсязі не виконав, поставивши товар лише на суму 32676 грн. 48 коп. Решта товару на суму 27324 грн. 00 коп. відповідачем поставлена не була.
Письмовою претензією №14-86 від 16.03.2011р. (а.с. 29), факт отримання якої відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.17), позивач заявив вимогу про повернення суми попередньої оплати.
Втім, відповіді на претензію відповідач не надав та грошові кошти у розмірі 27324 грн. 00 коп. позивачеві не повернув.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату по договору грошові кошти в сумі 27324 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання за умовами договору щодо відповідної поставки товару та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу викладену позивачем в претензії від 16.03.2011р. №14-86 щодо повернення перерахованих коштів, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27324 грн. 00 коп. попередньої оплати за товар.
У відповідності до ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами пункту 5.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної поставки або недопоставки товару, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 5 % вартості не поставленого в строк товару, яка виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України за своєю правовою природою є штрафом.
Відтак, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині поставки товару в повному обсязі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 5% штрафу за не поставку товару в сумі 1366 грн. 20 коп. (27324*5%).
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від цих позовних вимог (а. с. 75).
Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у справі розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства «Нирт», м. Перевальськ, Луганська область, вул.. Перова, 11, ідентифікаційний код 32656453 на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Краснолучське ПТУ»м. Ровеньки, Луганської області, вул.. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, попередню оплату в розмірі 27324 грн. 00 коп. та штраф в сумі 1366 грн. 20 коп., а також витрати зі сплати державного мита в сумі 286 грн. 90 коп. та 106 грн. 34 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені та 3% річних провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011.
Суддя Т.В.Васильченко