ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/38802.06.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
за розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ
до Відповідача: фірми «Т.М.М.»Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Київ
про: стягнення 1 046 838,83 грн.
за участю:
представника Позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю №б/н від 29.11.2010р.);
представника Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю № б/н від 23.06.2010р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фірми «Т.М.М.»Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 046 838,83 грн.
В судовому засіданні 03.12.2010р. від Позивача надійшов Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 21.10.2010р., підписаний з боку Позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 23.12.2010р.
В судовому засіданні 23.12.2010р. від Позивача надійшли додаткові документи по справі, а саме: банківські виписки та лист Позивача до Відповідача від 21.12.2010р.
В судовому засіданні 23.12.2010р. представники надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 23.12.2010р. оголошено перерву до 20.01.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні 20.01.2011р. від Позивача надійшли уточнення позовних вимог, відповідно до яких Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 905 443,73 грн., неустойку у розмірі 43 030,51 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі -23 644,99 грн., та 3% річних у розмірі -7 861,85 грн., всього 979 981,08 грн.
Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.01.2011р. було оголошено перерву до 27.01.2011р.
В судовому засіданні 27.01.2011р. сторони надали підписаний з зауваженнями Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 21.10.2010р.
У зв'язку з розбіжностями у сумах заборгованості відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом, судом 27.01.2011р. винесено ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі. Матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Чернігівського відділення).
04.05.2011р. від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 551ц судово-економічної експертизи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011р. поновлено провадження у справі та призначення розгляд справи на 27.05.2011р.
В судовому засіданні 27.05.2011р. оголошено перерву до 02.06.2011р.
В судовому засіданні 02.06.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, наполягав на проведенні повторної експертизи.
Суд відмовив у клопотанні Відповідача про проведення повторної експертизи з огляду на його необґрунтованість.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду сторонами докази та враховуючи висновок експертизи, в порядку ст. 43 ГПК України, суд
11 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" -(Позивач) та Фірмою "Т.М.М." Товариство з обмеженою відповідальністю - (Відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу №1287/04/2008, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а Відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно -Шасі MAN TGA 41.400 8x4 ВВ (п'ять одиниць) - надалі - предмет лізингу, а також Відповідач зобов'язувався здійснювати лізингові платежі.
Відповідно до п. 7.3. Договору, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Відповідачем становить 923589,01 умовних одиниці. Умовна одиниця відповідно до п. 7.1. Договору, розуміється як сума, що виражена в гривнях України та є рівною одному Євро по курсу НБУ.
Згідно пункту 7.5 Договору Відповідач зобов'язаний був вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком № 1 до Договору (надалі "Графік внесення платежів").
Відповідно п.9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% протягом перших п'яти днів та 0,5% протягом наступних днів від суми платежу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів.
На виконання умов Договору Позивач передав Предмет лізингу Відповідачу, що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000140 від 12 травня 2008 р. та Довіреністю серії НБП №399608 від 12 травня 2008 р.
В Графіку внесення платежів визначено, що за 24, 25, 26, 27, 28, 29,30 періоди, тобто відповідно по 21 квітня 2010 р., 21 травня 2010 р., 21 червня 2010 р., 21 липня 2010 р., 21 серпня 2010 р., 21 вересня 2010р., 21 жовтня 2010р. Відповідач повинен був сплатити по 13536,62 умовних одиниць.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, а саме не оплатив лізингові платежі за 24,25,26,27,28,29,30 періоди.
Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача за прострочені платежі по Договору становить 972 301,48 грн.
Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, Відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 66 857,75 грн. за 29 період.
Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача за прострочені платежі по Договору складає 905 443,73 грн.
Оскільки зобов'язання з оплати лізингових платежів Відповідачем у повному обсягу не виконувалися, Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань за Договором.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно передбачених договором графіків, передбачених умовами Договору.
Як вбачається із матеріалів справи протягом періоду правовідносин за договором фінансового лізингу Відповідачем не сплачувались у повному обсягу лізингові платежі згідно умов договору та додатків до нього.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу у розмірі 905 443,73 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбаче6но, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п.9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% протягом перших п'яти днів та 0,5% протягом наступних днів від суми платежу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладених норм законодавства та умов договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання зі сплати лізингових платежів нарахована неустойка в розмірі 43 030,51 грн., 3% річних у розмірі 7 861,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 23 644,99 грн.
Суд перевіривши арифметичних розрахунок пені, згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі 43 030,51грн. за період з 22.04.2010р. по 29.10.2010р.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:
- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 23 644,99грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з 22.04.2010р по 29.10.2010р., а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі -23 644,99 грн.;
- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 22.04.2010р по 29.10.2010р, не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 7 861,85 грн.
Правомірність стягнення вищезазначених сум підтверджується, крім того, висновком судово-економічної експертизи.
Відповідно до висновку № 551ц судово-економічної експертизи по ухвалі суду від 27.02.2011р. за матеріалами справи 55 /388, експертом зроблені наступні висновки:
- у рамках господарської справи № 55/388 заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 1287/04/2008 від 11.04.2008р за спірний період з 24-го по 30-й (з 22.04.10р. по 22.10.10р.) з урахуванням штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних сум), яка підлягає сплаті станом на 22.10.2010р. складає 979 981,08 грн. в т.ч. 905 443,73 грн. (972 301,48 грн. -66 857,75 грн. -сума нарахованих лізингових платежів з урахуванням сплати у грудні 2010р., 74 537,35 грн. -сума пені,3% річних та інфляційних сум.)
Сума заборгованості по лізинговим платежам без врахування пені, 3% річних, інфляційних сум за період з 22.10.10 по 27.01.11 Відповідача перед Позивачем за Договором № 1287/04/2008 від 11.04.2008р. станом на 27.01.2011р. підтверджується у розмірі 1 338 816,74 грн.
Сплата Відповідачем лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №1287/04/2008 від 11.04.08р. згідно із графіком лізингових платежів з урахуванням корегування при зміні курсу валют Позивачу станом на 27.01.2011 року за період з 21.05.2008 року по 27.01.2011 року документально підтверджується у розмірі 3 121 167,56 гри. в т.ч. :
- за 2008 рік - 398 449.53 гри.;
- 2 722 718.03 грн. - погашення заборгованості попереднього періоду, що виникла станом на 21.03.2010 року в сумі 2 655 860.28 грн. та поточна заборгованість за 29-й період в сумі 66 857,75 грн.
У рамках господарської справи №55/388 сплата Відповідачем лізингових платежів за Договором фінансового лізині у №1287/04/2008 від 11.04.08р.здійснена за 29-й період в сумі 66 857,75 грн.
Судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ задовольнити.
2. Стягнути з фірми «Т.М.М»Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ заборгованість у розмірі 905 443,73 грн., пеню у розмірі -43 030,51 грн., інфляційні нарахування у розмірі -23 644,99 грн. та 3% річних у розмірі 7 861,85 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з фірми «Т.М.М»Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 9 799,81 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,93 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 02.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 14.06.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева