ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/19010.06.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
про виплату страхового відшкодування 3592,90 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 581 від 24.07.10.
від відповідача: ОСОБА_3. -представник за довіреністю № 11/138 від 08.02.11.
Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" заборгованості за Договором про відступлення права вимоги № 30-11-2009 від 31.11.2009 в розмірі 3592,90 грн.
Позовні вимог позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до Договору відступлення права вимоги АСТ «Вексель» відступив позивачу право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 порушено провадження по справі № 53/190, розгляд справи призначено на 23.05.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 23.05.2011 представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі розгляд справи було відкладено на 10.06.2011.
В судовому засіданні 10.06.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання з'явився та надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач не є ані особою, якій безпосередньо були завдані збитки, ані страховиком, який сплатив страхове відшкодування, а отже не зазнав матеріальних затрат (збитків), саме тому не є і не може бути потерпілою особою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже не має права вимагати стягнення будь-яких коштів з відповідача як страховика винної особи. Відповідач зазначив, що Договір відступлення права вимоги оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме відповідач вказує про відсутність печаток позивача на вказаному Договорі. Відповідач наголошує на тому, що поданий звіт про оцінку матеріальної шкоди не може бути належним доказом, оскільки не додано документів, які підтверджують, що її виконано суб'єктом оціночної діяльності.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, господарський суд міста Києва
13.02.2009 близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Тойота Камрі», д/н НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом по вул. Сосюри, 2/35, не переконався що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «Опель»д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, чим заподіяв матеріальні збитки, чим порушив п. 10.1 10.9 «Правил дорожнього руху України»
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва № 3-1507/09 від 17.03.2009, було вставлено, що водій ОСОБА_4 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_4 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_4 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб «Опель»д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією АСТ «Вексель»відповідно до Договору страхування № 202-5146/08 КЦСП від 05.06.2008. Одним із страхових випадків за договором є пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
Відповідно до Звіту № 235 від 24.02.2009 про оцінку автомобіля «Опель»д/н НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту «Опель»д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП 3592,90 грн.
За фактом пригоди АСТ «Вексель»сплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3592,90 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 3776 від 14.05.2009.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, АСТ «Вексель» набуло право регресу до винної у ДТП особи.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
На момент ДТП цивільна відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом «Тойота Камрі», д/н НОМЕР_1 була застрахована відповідачем відповідно до полісу № ВВ/6259980 від 13.08.2008.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У зв'язку з наведеним, до АСТ «Вексель»(як страховика), який виплатив страхове відшкодування за страхування № 202-5146/08 КЦСП від 05.06.2008, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля «Опель»д/н НОМЕР_2 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обов'язкового страхування.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин особами, відповідальними за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки «Опель»д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.
При дослідженні Полісу ВВ/6259980 від 13.08.2008 суд встановив, що в полісі зазначена франшиза дорівнює нулю.
Відповідач не виконав свої зобов'язання перед АСТ «Вексель» щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
Таким чином, заборгованість відповідача перед АСТ «Вексель» складає суму в розмірі 3592,90 грн.
30.11.2009 між АСТ «Вексель»та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги № 30/11/2009, відповідно до умов якого первісний кредитор (АСТ «Вексель») відступає, новий кредитор набуває право вимоги (регресу) до осіб відповідальних за завдані збитки, належне первісному кредиторові у розмірі страхового відшкодування, визначеного за договорами страхування, укладеними між первісним кредитором та страхувальниками і зазначеними у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
В Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги № 30/11/2009 зазначений страховий випадок за участю автомобіля «Опель»д/н НОМЕР_2.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача заяву № 212/10 від 04.11.2010 про виплату страхового відшкодування в сумі 3592,90 грн. на підставі Договору відступлення права вимоги № 30/11/2009. На доказ направлення та отримання заяви відповідачем позивач надав суду повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.11.2010.
Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор, на підставі договору про відступлення права вимоги № 30/11/2009 та згідно п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України набув від АСТ «Вексель» право вимоги до відповідача, як боржника, за вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3592,90 грн.
Позивач, як новий кредитор, у вимозі заявив відповідачу, як боржнику про виконання останнім свого зобов'язання по оплаті 3592,90 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що відповідач отримав заяву № 212/10 від 04.11.2010 про виплату страхового відшкодування в сумі 3592,90 грн. 08.11.2010 відповідач повинен був у строк до 14.11.2010 сплатити позивачу заборгованість в розмірі 3592,90 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 3592,90 грн.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Суд спростовує доводи відповідача в позовній заяві дивлячись на наступне.
Позивач при обґрунтуванні позовної заяви просить стягнути з відповідача заборгованість не на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а на підставі укладеного між позивачем та АСТ «Вексель»Договору про відступлення права вимоги.
Також необхідно зазначити, що суд прийняв звіт про оцінку матеріальної шкоди залучений до матеріалів справи як належний доказ. А щодо документів на підтвердження того що звіт виконано суб'єктом оціночної діяльності, то у вступній частині звіту зазначено, що особа, яка проводила оцінку матеріальної шкоди має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача (свідоцтво ФДМУ МФ № 5915) та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 6467 від 07.05.2008.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що Договір відступлення права вимоги оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме відповідач вказує про відсутність печаток позивача на вказаному Договорі. Проте встановлення дійсності Договору про відступлення права вимоги № 30/11/2009 не є предметом даного спору.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3592,90 грн. правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 23510137 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (01024, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_3) 3592 (три тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 90 коп. основного боргу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання: 23.06.11