ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/18410.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ПСМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 40 066,94 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Пірган С.В. -директор.
від відповідача: не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія" заборгованості за Договором № 01/04/10/30 від 21.03.2010 в розмірі 40 066,94 грн., в тому числі 36 000,00 грн. основного боргу, 709,93 грн. пені, 781,01 3% річних, 2576,00 грн. збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 порушено провадження по справі № 53/184, розгляд справи призначено на 23.05.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 10.06.2011.
В судовому засіданні на 10.06.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
21.04.2010 між сторонами у справі було укладено договір № 01/04/10/30, відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов'язується за завданням замовника (відповідач) надати послуги будівельними машинами та механізмами (самохідними та несамохідними), що виконують будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги згідно умов Договору. (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.4.3 замовник перераховує суму грошових коштів виконавцю за звітній календарний місяць на підставі форми первинних облікових документів -Актів приймання-передачі послуг, що підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками сторонами Договору.
Остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться на протязі 10 банківських днів, але не пізніше 12 числа календарного місяця, що слідує за звітним, на підставі підписаних актів приймання-передачі наданих послуг. (п. 2.4.6.1 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Факт надання послуг по Договору на загальну суму 75750,00 грн., що підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку належним чином завіреними копіями Актів виконаних робіт: № 2/06П від 30.06.2010, № 1/05П від 31.05.2010, № 2/04П від 30.04.2010, № 2/07П від 30.07.2010 (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Зі слів позивача, відповідач за отримані послуги розрахувався частково на суму в розмірі 39 750,00 грн.
Таким чином заборгованість відповідача становить 36 000,00 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 36 000,00 грн. належним чином доведений позивачем та документально підтверджений.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 2.4.6.1 Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані позивачем послуги належним чином в повному обсязі не розрахувався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою № 01/10/10 від 20.10.2010 про оплату заборгованості.
Проте відповідач відповіді на претензію-вимогу не надав, заборгованість в повному обсязі не сплатив.
Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині заявленого до стягнення основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ПСМ" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія" основного боргу в розмірі 36 000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Факту несплати суми заборгованості за договором в розмірі 36 000,00 грн. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути з відповідача 709,93 грн. пені за порушення умов договору в частині строків виконання робіт.
Як вбачається з пункту 4.3.1 Договору у випадку, коли замовник несвоєчасно здійснює розрахунок із виконавцем, замовник зобов'язується сплатити штрафну неустойку у формі пені, яка складає 0,01% від суми грошових коштів, яка була несвоєчасно перерахована виконавцю, за кожний день затонкого затримання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При дослідженні розрахунку пені позивача, суд встановив, що позивач наводить розрахунок пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, суд здійснив власний розрахунок пені у відповідності до чинного законодавства України та п. 4.3.1 Договору.
Судом, при здійсненні розрахунку пені було встановлено, що сума пені за розрахунком суду перевищує суму пені, яку нарахував позивача.
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 709,93 грн., відповідно до зазначеної суми позивачем.
Позивач також заявив про стягнення з відповідача 781,01 грн. 3% річних та 2576,00 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анатолія" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 12-А, ідентифікаційний код 32799174 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ПСМ" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5Б, ідентифікаційний код 33443017) 36 000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 709 (сімсот дев'ять) грн. 93 коп. пені, 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 01 коп. 3% річних, 2576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 400 (чотириста) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 23.06.2011