ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/18621.06.11
За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про стягнення 4 709 грн.34 коп.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:
від відповідача: в.о. начальника сектора юридичного відділу ОСОБА_1
(довіреність № 610-В від 11.10.2010 року)
головний юрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 29.03.2011 року)
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 4 709 грн. 34 коп. Позов обґрунтований тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 058909-02-21-01 від 03.04.2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi L200»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 25 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Almera Classic»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у Відповідача, Позивачем було направлено останньому регресну вимогу від 04.06.2010 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що Відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, Позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/186 та призначено її розгляд на 24.05.2011 року.
В судових засіданнях на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та ОСОБА_3 03.04.2009 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 058909-02-21-01, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Mitsubishi L200»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).
12.11.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на вулиці Гв. Широнінців у місті Харкові, автомобіль марки «Mitsubishi L200»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ з обслуговування міста Харкова.
Як вбачається з матеріалів справи, дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «Nissan Almera Classic»гр. ОСОБА_4
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Mitsubishi L200»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у товариства з обмеженою відповідальністю «Інкон-Капітал». Згідно звіту № 27/11/09 від 04.12.2009 року розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 7 259, 35 грн.
Позивач страховим актом № 1082-02 від 24.03.2010 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 4 709, 34 грн., виплата якого Позивачем підтверджується платіжним дорученням № 3282 від 25.03.2010 року.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8498627 зі строком дії страхового покриття з 26.12.2008 року по 25.12.2009 року.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8498627 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 35 000,00 грн., франшиза - нуль грн.
04.06.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію з додатками про сплату страхового відшкодування.
Відповідно до статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок Відповідач не виконав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у розмірі 4 709, 34 грн. Таким чином, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 60, сьомий поверх; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 4 709 (чотири тисячі сімсот дев'ять) грн. 34 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк
Повне рішення складено : 22.06.2011 року