ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/12920.06.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради
Тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічне акціонерне товариство «Київенерго»
Простягнення 3 557 028,10 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 148 від 31.03.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № 05-Д від 10.01.2011 р.
ОСОБА_3 - дов. № 07-Д від 10.01.2011 р.
від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради про стягнення 3 436 218,47 грн. основного боргу, 55 510,85 грн. інфляційних втрат, 10 588,99 грн. трьох відсотків річних та 54 709,79 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.05 р.
Ухвалою суду від 08.04.11 р. було порушено провадження у справі № 37/129 та призначено її розгляд на 16.05.11 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У судовому засіданні 16.05.11 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 08.04.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав маршрутні карти та пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача.
Представник відповідача надав витребувані судом документи та письмове клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.
Розглянувши клопотання відповідача, суд його задовольнив та, з метою підготовки залу судового засідання для фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у судовому засіданні 16.05.11 р. було оголошено перерву до 23.05.11 р.
Представник позивача у судовому засіданні 23.05.11 р. надав документи у справі, а саме, акти зняття показань з приладів обліку за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р., платіжні вимоги-доручення, що надсилалися на адресу відповідача за отримані ним за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. послуги з водопостачання та водовідведення, розшифровки платіжних вимог по абоненту КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради та довідку із ЄДРПОУ на відповідача.
Акти зняття показань з приладів обліку за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. по абоненту КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради судом були не прийняті з тих підстав, що вони оформлені неналежним чином, зокрема, у такому форматі, що не дозволяє їх прошити до матеріалів справи відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Вищого господарського суду України від 256 жовтня 2004 р. № 64). Інші надані позивачем документи залучаються до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.11 р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог ПАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що позивач порушує умови договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р. в частині п. 2.2.2., а саме, не зараховує поточні сплати, які надходять на його розрахунковий рахунок, шляхом розщеплення платежів, в рахунок погашення боргу, чим свідомо створює умови, за яких у відповідача виникло прострочення зобов'язання.
З метою витребування у позивача маршрутних карт та пояснень щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача, у судовому засіданні 23.05.11 р. було оголошено перерву до 25.05.10 р. Крім того, оскільки позивач стверджував, що акти зняття показань з приладів обліку за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. у нього в оригіналах у такому ж форматі, як ним було надано копії, його було повторно зобов'язано надати такі оригінали для огляду.
Представник позивача у судовому засіданні 25.05.11 р. витребуваних судом документів не надав. Натомість, надав суду оригінали актів зняття показань з приладів обліку за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. по абоненту КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради, які за форматом у 8 разів менше, ніж їх копії. За таких обставин суд повторно відмовив у прийнятті копій актів, які надмірно великі для прошиття їх до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовомузасіданні 25.05.11 р. надав суду клопотання про залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Київенерго»та про зобов'язання його надати суду належним чином завірену копію договору на виробництво комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення від 14.08.07 р., укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та АЕК «Київенерго».
Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що позивачем проводиться безпідставне нарахування за холодну воду для приготування гарячої, хоча йому відомо, що відповідач не є виробником гарячої води, а тому не може закуповувати сировину для її приготування. Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна надаватись підприємству, яке безпосередньо виробляє гарячу воду.
Теплові пункти та розподільчі мережі гарячого водопостачання належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Відповідно до укладеної АЕК «Київенерго» та Київською міською державною адміністрацією угоди щодо реалізації проекту управління та користування енергетичним комплексом м. Києва від 27.09.01 р. передані йому у користування. Крім того, 14.08.07 р. між КМДА та АЕК «Київенерго»укладено договір на виробництво комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, відповідно до п. 1.2 якого останній прийняв на себе функції виробника комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення.
Розглянувши клопотання відповідача, суд його задовольнив з наступних підстав.
Частиною 1 статті 27 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливав 08.06.11 р., представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.
З метою залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Київенерго», судом було відкладено розгляд справи № 37/129 на 20.06.11 р. о 09:00 год.; залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Київенерго»; клопотання про продовження строку вирішення спору було задоволено та продовжено строк вирішення спору у даній справі до 22.06.11 р.; зобов'язано ПАТ «Київенерго»надати суду письмові пояснення по суті спору, а також направити у судове засідання уповноваженого представника; зобов'язано позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви, докази чого надати суду, а також надати суду пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку заборгованості відповідача та маршрутні карти.
15.06.11 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від ПАТ «Київенерго»надійшли письмові пояснення у справі № 37/129, згідно з якими ПАТ «Київенерго»просило вилучити його зі складу учасників судового процесу і розглядати дану справу без участі представника ПАТ «Київенерго»
У судовому засіданні 20.06.11 р. представник позивача надав суду копії актів зняття показань з приладів обліку за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. по абоненту КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.06.11 р. надав суду усні пояснення по суду спору, у позовних вимогах просив відмовити позивачу повністю, зазначивши, що у нього є переплата перед позивачем за отримані послуги за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.05 р.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 20.06.11 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.05 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила користування), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізацій населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.02 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.02 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
У відповідності до п. 2.1.1. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.
Згідно з п. 2.1.2. вищезазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється , як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
У відповідності до п. 2.1.4. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.
Згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. вищевказаного договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
У відповідності до п. 2.2.1. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно з п. 2.2.2. вищевказаного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
У відповідності до п. 2.2.3. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Згідно з частиною 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарсьтва № 190 від 27.06.08 р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобов'язання за договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р. за період з 01.11.10 р. до 31.01.11 р. на суму 11 568 651,43 грн. Однак Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради зобов'язання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 8 128 013 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3 436 218,47 грн.
За таких обставин ПАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради про стягнення 3 436 218,47 грн. основного боргу, 55 510,85 грн. інфляційних втрат, 10 588,99 грн. трьох відсотків річних та 54 709,79 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.05 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(ст. 26) передбачено, що у договорі повинен бути прописаний вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, які надаються.
Проаналізувавши умови договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., Господарський суд м. Києва встановив, що за ним позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ДСТУ 2874-82 «Вода питна»до його водопровідного вводу та приймати від абонента стічні води на умовах цього договору. При цьому у договорі не передбачено обов'язку позивача надавати послуги як з гарячого водопостачання, так і з постачання води для підігріву.
Аналогічна позиція встановлена постановою Вищого господарського суду України від 10.03.11 р. у справі № 7/222, згідно з якою договір № 05618/2-10 від 20.04.05 р., який визначений підставою позову, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру і котрому присвоєно інший абонентський номер. Не містять матеріали справи і інших договорів, які регулювали б такі відносини між сторонами. Окрім цього, як установлено судами, відповідачем рахунки за гаряче водопостачання сплачені через ГІОЦ КМДА на рахунок ПАТ «Київенерго». Водночас, з приписів п. 3.13 Правил вбачається, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Втім, судами попередніх інстанцій установлено, що теплові пункти (котельні) не перебувають у відповідача на балансі, в управлінні, повному господарському віданні, користування або концесіє, що відповідно до вказаного пункту Правил, також унеможливлює висновок про зобов'язання відповідача сплатити послуги за постачання холодної води для виготовлення гарячої.
Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.
Згідно зі статтею 1 закону України «Про теплопостачання», теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до п. 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачу (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Аналіз вказаних норм законів дає підстави стверджувати, що постачання гарячої води може здійснюватися лише енергопостачальним підприємством, яке для цього здійснює підігрів питної води. Таким енергопостачальним підприємством у м. Києві є ПАТ «Київенерго»
З наданого позивачем розгорнутого розрахунку основного боргу випливає, що ним було поставлено такі послуги:
1) холодна вода;
2) стоки холодної води;
3) вода, що йде на підігрів;
4) стоки води, що йде на підігрів.
Дослідивши даний розгорнутий розрахунок, Господарський суд м. Києва встановив, що за даними позивача, ним було поставлено послуг з гарячого водопостачання (стоки) на суму 1 473 481,52 грн.; послуги з гарячого водопостачання (стоки+вода) на суму 631 380,69 грн. та послуги з гарячого водопостачання (вода) на суму 1 889 795,07 грн., а всього цих послуг -на суму 3 994 657,28 грн.
Проте, як вже зазначалося вище, надання цих послуг позивач не вправі був включати до розрахунку, оскільки надання цих послуг не передбачено договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р.
Посилання позивача на те, що в актах зняття показань лічильників вказано, що в місці встановлення приладу обліку є бойлер не свідчить про те, що відповідач взяв на себе зобов'язання за договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р. оплачувати воду для підігріву.
Враховуючи наведене та проаналізувавши надані сторонами докази, Господарський суд м. Києва дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості перед відповідачем у розмірі 3 436 218,47 грн.
При цьому Господарський суд м. Києва виходив з того, що пунктом 2.2.2. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., укладеним між ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»та КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради, передбачено, що у разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від КП УЖГ Шевченківської районної у м. Києві ради, незалежно від призначення платежу, першочергово зараховується ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»в погашення боргу.
Так, відповідно до довідки, наданої КП ГІОЦ КМДА, на розрахунковий рахунок позивача внаслідок розщеплення платежів населення за холодне водопостачання та водовідведення з кінця спірного періоду (з 01.02.11 р.) до моменту звернення позивача до суду (23.03.11 р.) були зараховані грошові кошти в розмірі 154 368,59 грн.
Отже, приймаючи до уваги наведене та зважаючи на те, що позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу надані послуги з постачання холодної води для її підігріву на суму 3 994 657,28 грн., то Господарський суд м. Києва визнає недоведеним факт наявності у відповідача боргу у розмірі 3 436 218,47 грн.
Також Господарський суд м. Києва вважає за доцільне зазначити, що дані у розгорнутому розрахунку основного боргу щодо наданих позивачем послуг з постачання питної води та прийому стічних вод не співпадають з даними, які виставлялися у платіжних відомостях по кожному з місяців, і представник позивача з цього приводу пояснень суду не надав.
Крім того, представник позивача не зміг пояснити суду, яким чином та на підставі яких документів вираховувалися обсяги послуг з постачання води для підігріву.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши розрахунок заборгованості та надані докази, Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради за отримані послуги з холодного водопостачання та водовідведення за договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р. від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»за період з 01.11.10 р. до 31.01.10 р. відсутня.
Таким чином, Господарський суд м Києва відмовляє ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 436 218,47 грн. основного боргу за спожиті Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради послуги з холодного водопостачання та водовідведення за договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р., дійшовши висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки договором № 05618/2-10 від 20.04.05 р. не передбачений обов'язок відповідача оплачувати обсяги холодної води, що використовується для гарячого водопостачання, а інших договорів, укладених сторонами, суду не надано.
ПАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»просило стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради 55 510,85 грн. інфляційних втрат, 10 588,99 грн. трьох відсотків річних та 54 709,79 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.05 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.2. договору № 05618/2-10 від 20.04.05 р., за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
З огляду на те, що позивач не довів суду наявність у відповідача основного боргу в розмірі 3 436 218,47 грн., то за таких обставин, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 55 510,85 грн. інфляційних втрат, 10 588,99 грн. трьох відсотків річних та 54 709,79 грн. пені.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову ПАТ «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в м. Києві ради Господарський суд м. Києва відмовляє повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ»відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гавриловська І.О.