ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/14114.06.11
За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київреклама»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Белаш Л.П.
Представники:
від прокуратури: Кісловська Ю.С. (посвідчення № 150 від 24.05.2011 року).
від позивача 1: не з'явились;
від позивача 2: ОСОБА_1. (довіреність № 196-506/КР від 16.02.2011 року);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 14 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Процесуальний позивач звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач-1), Комунального підприємства «Київреклама»(позивач-2) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»(відповідач) заборгованості в сумі 811 369,51 грн., з яких: 684 076,32 грн. -сума основного боргу, 6 841,43 грн. -інфляційні втрати, 17 487,76 грн. -3% річних, 93 517,52 грн. - штраф, 9 446,48 грн. -пеня.
Під час розгляду справи в суді позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 405 436,32 грн. основного боргу та 235 694,86 грн. -штрафних санкцій, а всього 641 131,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором № 001075/09 від 1 лютого 2009 року належним чином не виконав, зокрема, не сплачував в повному обсязі позивачу-2 грошових коштів за договором, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем-2.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив.
Ухвалою від 15.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.05.2011р. Ухвалою від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено до 14.06.2011р.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
1 лютого 2009 року між позивачем-2 (надалі -Сторона-1 або Підприємство), позивачем-1 (далі по тесту -Сторона-3 або Робочий орган) та відповідачем (по тексту -Сторона-2 або Розповсюджувач зовнішньої реклами) (разом - сторони), було укладено договір № 001075/09 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір рекламних послуг), відповідно до п. 2.1 якого що Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобів на підставі оформленого (-их) дозволу (-ів), на розміщення зовнішньої реклами,Ю а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.
1.02.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору рекламних послуг (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Пунктом 3.6.14. Договору передбачено, що Сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного засобу у порядку та розмірах, передбачених розділом 4 Договору.
Плата сплачується Стороною-2 окремо по кожному рахунку (п. 4.5 Договору).
Процесуальний позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що станом на 2.11.2010р. Стороною-2 не виконані взяті на себе зобов'язання за Договором щодо оплати виставлених Стороною-1 рахунків та коштів не сплачено, у зв'язку з чим, у Сторони-2 утворилась заборгованість перед Стороною-1 в розмірі 641 131,18 грн. з них 405 436,32 грн. основного боргу та 235 694,86 грн. штрафних санкцій (копія уточненого розрахунку основного боргу міститься в матеріалах справи).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з 3.6.14. Договору передбачено, що Сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного засобу у порядку та розмірах, передбачених розділом 4 Договору.
Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунки здійснюються Стороною-2 щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства.
Плата сплачується Стороною-2 окремо по кожному рахунку (п. 4.5 Договору).
Розмір плати коригується Підприємством у разі зміни коригуючи коефіцієнтів (п. 4.6 Договору).
В матеріалах містяться належним чином засвідчені копії рахунків-фактуро та розрахунків коригування коефіцієнтів, які, як стверджує процесуальний позивач, відповідач не оплатив.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи заборгованість за Договором Стороною-2 Стороні-1 не перерахована.
Таким чином, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості за Договором в розмірі -405 436,32 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.4, 7.5. Договору передбачено, що за несвоєчасне або неповне внесення плати Сторона-2 сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За прострочення внесення платежів більше 1 місяця Сторона-2 додатково сплачує штраф розмірі 15% простроченої суми.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Стороною-2 зобов'язання за Договором щодо оплати послуг Сторони-1 стягненню з відповідача на користь позивача-2 підлягає пеня в розмірі -37 752,06 грн. та штраф -107 818,10 грн. (розрахунок пені та штрафу міститься в матеріалах справи).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з Сторони-2, на підставі ст. 625 ЦК України, на користь позивача підлягає за 3% річних в сумі -21 563,62 грн. та втрати від інфляції -68 561,08 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати в сумі 6 647,31 грн. (6 411,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»(ідентифікаційний код: 33782580, адреса: 04209, м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б) на користь Комунального підприємства «Київреклама»(ідентифікаційний код: 26199714, адреса: 01030, м. Київ. вул. М. Коцюбинського, 12-А) грошові кошти: основного боргу - 405 436,32 грн. (чотириста п'ять тисяч чотириста тридцять шість гривень 32 копійки), пені - 37 752,06 грн. (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 06 копійок), штрафу -107 818,10 грн. (сто сім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 10 копійок), втрат від інфляції - 68 561,08 грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят одну гривню 08 копійок), 3% річних - 21 563,62 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят три гривні 62 копійки) та судові витрати -6 647,31 грн. (шість тисяч шістсот сорок сім гривень 31 копійку). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 17.06.2011р.