ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/24517.06.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтракт-Київ»
про стягнення 43 791,95 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
ТОВ «Август-Україна»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Євроконтракт-Київ»про стягнення 34 252,65 грн. основного боргу, 2 740,21 грн. інфляційних втрат, 668,00 грн. трьох процентів річних, 2 705,49 грн. пені, 3 425,27 грн. штрафу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 17.06.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 01.06.2010 р. № 453 позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною від 02.07.2010 № 959.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. 4.3. договору, оплата за товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати передачі товару, зазначеної у видатковій накладній.
В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по договору у вигляді проведення оплати за поставлений позивачем товар не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 34 252,65 грн., що не спростовано належним чином відповідачем та підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2011.
Згідно з п. 5.3. договору, за прострочення оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу, а також штраф у розмірі 10 % від суми простроченої заборгованості, якщо її термін становить більше 30 календарних днів.
Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).
Відповідно до статті 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 252,65 грн. основного боргу, 2 740,21 грн. інфляційних втрат, 668,00 грн. трьох процентів річних, 2 705,49 грн. пені, 3 425,27 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтракт-Київ»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, код 33882687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Україна»(04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 2-А, код 31140259) 34 252,65 грн. (тридцять чотири тисячі двісті п'ятдесят дві грн. 65 коп.) основного боргу, 2 740,21 грн. (дві тисячі сімсот сорок грн. 21 коп.) інфляційних втрат, 668,00 грн. (шістсот шістдесят вісім грн.) трьох процентів річних, 2 705,49 грн. (дві тисячі сімсот п'ять грн. 49 коп.) пені, 3 425,27 грн. (три тисячі чотириста двадцять п'ять грн. 27 коп.) штрафу, 437,92 грн. (чотириста тридцять сім грн. 92 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.06.2011