ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/19317.06.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірус Гурт»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 19 322,79 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
ТОВ «Папірус Гурт»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 19 322,79 грн., з якої: 18 159,55 грн. -основний борг, 686,33 грн. -пеня, 0,90 грн. -інфляційні втрати, 132,84 грн. - три проценти річних, 343,17 грн. -проценти за користування коштами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 17.06.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 22.10.2010 № 420 позивачем було здійснено поставку товару (канцтовари, офісне приладдя та ділові аксесуари) відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 22.10.2010 №№ ПГ-0015211, ПГ-0015212.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 18 159,55 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.
За таких обставин, враховуючи викладене, п. 5.1. договору від 22.10.2010 № 420, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 43, 33, 43 ГПК України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 159,55 грн. основного боргу, 686,33 грн. пені, 0,90 грн. інфляційних втрат, 132,84 грн. трьох процентів річних, що разом складає 18 979,62 грн., обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
В свою чергу, заявлення позивачем до стягнення відповідно до ст.ст. 536, 1214 ЦК України 343,17 грн. процентів за користування коштами є безпідставним, необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено належними доказами факт користування відповідачем грошовими коштами позивача, а відтак позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірус Гурт»(03148, м. Київ, вул. Г. Юри, 9, к. 414, код 34834388) 18 979,62 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 62 коп.) боргу, 189,79 грн. (сто вісімдесят дев'ять грн. 79 коп.) державного мита, 231,80 грн. (двісті тридцять одну грн. 80 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.06.2011