ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/7816.06.11
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс”, м. Київ
дотовариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі”, м. Київ
про стягнення 31 371,87 грн.
Суддя Копитова О.С.
Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.
Представники
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.01.2011
від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 24.01.2011
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі” про стягнення 31 371,87 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо повної та своєчасної оплати робіт, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 22 877,67 грн. Позивач зазначає, що належним чином виконав роботи по договору та у встановленому порядку передав їх відповідачеві, а відповідач їх прийняв про що свідчать підписані з боку відповідача акти приймання -передачі виконаних робіт. За порушення відповідачем строків оплати позивач, окрім основного боргу, просить стягнути з відповідача 5 293,91 грн. пені, 866,26 грн. 3% річних, 2 334,03 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 порушено провадження по справі №28/78 та призначено судове засідання на 05.04.2011.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 05.04.2011 слухання справи було відкладено на 12.05.2011.
Через загальний відділ суду 11.05.2011 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі. Відповідач зазначає, що здійснив позивачеві оплату в розмірі більшому ніж встановлено умовами Договору, а саме 1 910 948 грн. і відповідно не має жодного зобов'язання перед позивачем на сьогоднішній день. Крім того, відповідач зазначає, що згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року при проведенні розрахунків за фактично виконані роботи замовник утримує для формування гарантійного фонду 10% вартості виконаних робіт. Гарантійний строк, на думку відповідача, починає свій перебіг з моменту підписання остаточного Акту приймання-передачі виконаних робіт, який станом на дату звернення позивача з позовом відповідачеві не надсилався і відповідно момент повернення гарантійного фонду не наступив. Також відповідач вказує на порушення позивачем строків нарахування пені встановлених ст. 232 Господарського кодексу України.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2011 року за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.
Під час судового розгляду справи позивач неодноразово подавав уточнення позовних вимог. 10.06.2011 через загальний відділ суду від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача: 22 877,67 грн. основного боргу, 2021,96 грн. пені, 884,98 грн. три проценти річних, 3 390,90 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні 16.06.2011 року представник позивача підтримав позов в розмірі заявленому в поданому через загальний відділ уточненні від 10.06.2011 року.
В судовому засіданні 16.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -
21.05.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Електроспец Плюс”, Підрядник (надалі по тексту ТОВ „Електроспец плюс”, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тельбі”, Замовник (надалі по тексту ТОВ „Тельбі”, відповідач) було укладено Договір підряду №210509/1 (надалі по тексту -Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання електромонтажних робіт по прокладці внутрішньомайданчикових мереж 0,4 кВ об'єкту “Виробничий корпус зі складом-холодильником рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А у смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області”. Підрядник виконує роботи, вказані у п.1.1 даного договору, згідно затвердженої кошторисної документації (п.1.2 Договору).
Згідно п.2.1 Договору, договірна ціна визначається на підставі кошторису, складеного за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (ДБН Д.1.1-1-2000) та складає 1 630 221,60 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. Договору договірна ціна є динамічною та може змінюватися за певних умов.
Пунктом 2.4 Договору встановлено, що перед початком робіт Замовник сплачує Підряднику аванс відповідно до графіку оплати робіт (Додаток № 3 до даного Договору).
Вартість виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику по фактичним обсягам та витратам (акти ф.№КБ-2в, довідка ф.№КБ-3) (п. 2.5 Договору).
Оплата Підряднику за виконані роботи здійснюється не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт Замовником (п.2.6 Договору).
Як убачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, виконав підрядні роботи на загальну суму 1 539 468,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актом приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В №1 за липень 2009 (підписаний сторонами 29.07.2009) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за липень 2009 року (підписана сторонами 29.07.2009).
За виконані позивачем роботи відповідач перерахував позивачеві 1 516 590,33 грн., зокрема, сплативши 15 124,80 грн. - 22.05.2009, 69 680,13 грн. - 22.05.2009, 300 000,00 грн. -25.05.2009, 300 000,00 грн. -25.05.2009, 74 498,40 грн. -26.05.2009, 670 000,00 грн. -28.05.2009, 87 287,00 грн. -30.07.2009, що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками з рахунку позивача в яких чітко простежується призначення платежу визначеного відповідачем при перерахуванні коштів.
Позивач звертався до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості (лист № 17 від 02.03.2010 року, Лист № 21 від 18.03.2010 року), однак відповідач в повному обсязі з позивачем не розрахувався, навпаки необхідність проведення розрахунків заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
Згідно даних позивача станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед ним за Договором складає 22 877,67 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно умов Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем не пізніше 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт.
Згідно наявних матеріалів, Акт виконаних робіт підписаний сторонами 29.07.2009 року на загальну суму 1 539 468 грн. Відповідач сплатив позивачеві 1 516 590,33 грн., тобто несплаченою залишилась сума в розмірі 22 877,67 грн.
Відповідач у своєму відзиві з посиланням на довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року вказує на підставність утримання відповідачем для формування гарантійного фонду 10% вартості виконаних робіт.
При цьому, як убачається з довідки про вартість виконаних робіт за липень 2009 року за формою КБ-3 гарантійний фонд визначений сторонами в розмірір13 179,12 грн.
Умовами договору можливість утримання відповідачем гарантійного фонду та порядок його повернення не передбачений.
Відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно ч.1 ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до п.5.6 Договору Підрядник надає Замовнику гарантію якості виконаних робіт і використаних матеріалів строком на 1 год. Відлік гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами остаточного (зведеного) Акту приймання -передачі виконаних робіт.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, фактичне виконання робіт по Договору підтверджується підписаним сторонами актом КБ-2в та довідкою КБ-3 (п. 2.5 Договору). Зазначені документи були підписані сторонами 29.07.2009 року.
Враховуючи той факт, що виконання всіх робіт по Договору сторони підтвердили єдиним актом КБ-2в на загальну суму 1 539 468 грн., без складання окремих актів на кожен вид робіт, суд вважає саме дату його підписання початком відліку гарантійного строку, а сам підписаний акт остаточним актом по Договору.
Відповідачем зворотнього під час судового розгляду справи не доведено, інших підписаних актів на виконання умов Договору не надано.
За таких обставин, суд вважає, що гарантійний строк згідно ст. 860 Цивільного кодексу України та умов Договору станом на дату звернення позивача до суду закінчився.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами Договору сторони не погодили порядок та строки повернення відповідачем позивачеві гарантійного фонду в розмірі 13 179,12 грн., в зв'язку з чим суд вважає, що в даному випадку необхідно застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогами щодо повернення гарантійного фонду після спливу гарантійного строку, в зв'язку з чим, станом на день звернення до суду, право позивача в цій частині не порушено відповідачем.
Таким чином в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми гарантійного фонду слід відмовити.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відмова позивачу в позові не позбавляє останнього можливості повторного звернення до суду в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань та не повернення на вимогу позивача у встановлені ст. 530 Цивільного кодексу України строки суми гарантійного фонду.
Крім того, як убачається з матеріалів справи відповідачем, окрім не повернення позивачеві гарантійного фонду, також не сплачено за виконані роботи на суму 9 698,55 грн., що є порушенням умов Договору в частині здійснення розрахунків.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що роботи по Договору виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, про що сторонами 29.07.2009 року підписано відповідний акт, а відповідач з позивачем у встановлений Договором строк не розрахувався, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 9 698,55 грн.
Доводи відповідача щодо відсутності будь-яких зобов'язань перед позивачем по Договору та проведення розрахунків в розмірі більшому ніж встановлено Договором судом не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Згідно банківських виписок з рахунку позивача від відповідача з призначенням платежу -за роботи по Договору № 210509/1 від 21.05.2009 року - надійшло 1 516 590,33 грн. Інші кошти, згідно даних позивача перераховувались відповідачем в погашення заборгованості по іншим договорам.
Крім того, згідно довідки банку наданої відповідачем на підтвердження перерахування коштів, платежі відповідачем здійснювались з 25.09.2008, в той час як спірний договір був укладений сторонами лише 21.05.2009.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати 9 698,55 грн. є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .
Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, за виключенням строку для перерахування авансового платежу, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги порушення відповідачем його грошових зобов'язань господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, відсотків річних та втрат від інфляції нарахованих на суму основного боргу в розмірі 9 698,55 грн. в розмірах визначених позивачем, з урахуванням уточнень поданих до суду 10.06.2011 року.
Позовні вимоги в частині стягнення пені, відсотків річних та втрат від інфляції нарахованих на суму гарантійного фонду задоволенню не підлягають в зв'язку з відсутністю факту прострочення сплати основного зобов'язання.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати сплачені позивачем за частину вимог на яку позивач зменшив позовні вимоги покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; код 31779534) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.45, кв.72; код 30965042) 13 092, 19 грн. (тринадцять тисяч дев'яносто дві гривні дев'ятнадцять копійок), з яких 9 698,55 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень п'ятдесят п'ять копійок) основного боргу, 994,17 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні сімнадцять копійок) пені, 1 862,12 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят дві гривні дванадцять копійок) інфляційних втрат, 537,27 грн. (п'ятсот тридцять сім гривень двадцять сім копійок) трьох відсотків річних, а також 132, 92 грн. (сто тридцять дві гривні дев'яносто дві копійки) державного мита та 98,49 грн. (дев'яносто вісім гривень сорок дев'ять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
СуддяО.С. Копитова