ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/16110.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл»
Про визнання договору недійсним
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1., довіреність № 02-170 від 24.05.2011
від відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.06.2011
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл»(далі -відповідач) про визнання договору недійсним.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що спірний договір № 05/06-ЗМ від 05.06.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою суду від .05.2011р. порушено провадження у справі № 1/161 та призначено розгляд на 10.06.2011 р.
09.06.2011 позивач подав до канцелярії суду документи по справі.
09.06.2011 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.
10.06.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05/06-ЗМ від 05.06.2008р. (далі -договір), відповідно до якого відповідач повинен був передати у власність позивача нафтопродукти.
На виконання вказаного договору відповідач надіслав на адресу позивача специфікацію №1 від 26.08.2008 з пропозицією придбати мазут М-100 у кількості 76 339,072 тон на загальну суму 122 000 000,00 грн.
Позивачем дана специфікація не була підписана, оскільки його не влаштувала ціна, яку зазначив відповідач у специфікації.
05.05.2011 відповідач скерував на адресу позивача лист-вимогу № 278, в якій повідомив позивача про те, що внаслідок відмови позивача від придбання товару у відповідача, останньому було завдано збитків, які він має намір стягнути з позивача у судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати спірний договір недійсним, оскільки вважає, що на те є обґрунтовані підстави.
Господарський суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про визнання договору № 05/06-ЗМ від 05.06.2008 неукладеним, виходячи з вищевикладеного.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до п.8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Судом встановлено, що між сторонами дійсно було підписано договір № 05/06-ЗМ від 05.06.2008, у відповідності до якого було передбачено обов'язкове укладення та підписання специфікації (п.1.1 договору), проте дана специфікація позивачем не підписувалась, оскільки не влаштувала її ціна.
Тобто сторони підписали документ, спрямований на виникнення, зміну або припинення взаємних прав та обов'язків, але він не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини, так як предмет договору (нафтопродукти) є настільки невизначеним, що не дає змоги зрозуміти, що саме розраховує отримати за договором покупець і планує передати продавец.
Отже суд дійшов висновку про те, що оскільки сторонами не було досягнуто істотної умов щодо ціни договору та конкретної назви товару, який планується передавати, а фактичні дії з боку покупця, спрямовані на його виконання не здійснювались, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оцінка порушення договору як істотного має здійснюватись відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. В свою чергу, оціночне поняття істотності порушення договору розкривається оціночним поняттям “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами Договору № 10/12/06 від 10.12.2006 відповідач зобов'язався надати позивачу послуги по будівництву об'єкта нерухомості, проте, під час дії договору сторони не змогли дійти домовленостей, на підставі чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання даного договору, на що відповідач погодився, але у судовому порядку.
Проти визнання договору № 05/06-ЗМ від 05.06.2008 представники сторін у судовому засіданні 10.06.2011 не заперечували.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання спірного договору № 05/06-ЗМ від 05.06.2008 неукладеним.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 85,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати договір № 05/06-ЗМ від 05.06.2008 неукладеним.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл»(03057, м.Київ, вул. Вадима Гетьмана 30, ідентифікаційний код 23705915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Нафтогазова Компанія»(88008, м. Ужгород, Закарпатської області, вул. Боженко 2, код ЄДРПОУ 33064160) 85 (вісімдесят п'ять) грн. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 20.06.2011р.)