Запорізької області
13.07.11 Справа № 22/5009/2991/11
Суддя Ярешко О.В.
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
до відповідача 1 Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11)
до відповідача 2 Головного управління Держкомзему у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Кам'янсько -Дніпровського району електричних мереж (71300, Запорізька область, м. Камянка -Дніпровська, вул. Чкалова, буд. 8)
про стягнення безпідставно збережених коштів на суму 2 847,06 грн.
Суддя Ярешко О.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 3677 від 26.10.2010р.
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 2: ОСОБА_2., довіреність № 17 від 31.05.2011р.
Від третьої особи: не з'явився
31.05.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, Запорізька область, м. Енергодар з позовною заявою до Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, Запорізька область, м. Енергодар та Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення 2 847,06 грн. безпідставно збережених коштів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/2991/11, судове засідання призначено на 20.06.2011р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж, у сторін та третьої особи витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою від 20.06.2011р. у зв'язку із неявкою відповідачів, третьої особи та неподанням необхідних доказів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 01.07.2011р.
В судовому засіданні 01.07.2011р. оголошена перерва до 13.07.2011р.
В судовому засіданні 13.07.2011р. представник відповідача 2 звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності для стягнення вартості спожитої електроенергії за квітень 2008р. на суму 138,96 грн.
Представник позивача надав заперечення на заяву відповідача 2 про застосування строків позовної давності, в якому зазначено наступне. Відповідно до ст. 264 ЦК України, строк позовної давності переривається вчиненням зобов'язаною особою дії, яка свідчить про визнання боргу. Факт підписання 18.01.2011р. начальником Відділу Держкомзему в м. Енергодарі ОСОБА_3 акту про фактичне споживання електроенергії відділом Земельних ресурсів, розташованим в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11, за період квітень 2008р. -грудень 2010р. є дією, яка свідчить про визнання відповідачем 1 свого обов'язку по оплаті безпідставно спожитої електроенергії. Після вчинення вказаної дії строк позовної давності переривається та починає спливати заново. Таким чином, позивач зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення 2 847,06 грн. перервався 18.01.2011р. та почав спливати заново.
Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2011р. підтримав свої позовні вимоги, які обумовлені наступним. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 282 «Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому», ВП Запорізька АЕС»в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників. 21.12.2005р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, підписаний Міським Головою Морщавкою І.Є., начальником управління комунальної власності, керівниками органів державного архітектурно-будівельного контролю, санітарно-епідеміологічого нагляду, пожежного нагляду і т.д. 22 травня 2006р. було зареєстроване право державної (в особі ДП НАЕК «Енергоатом») власності на адміністративну будівлю на 200 співробітників. Зазначений об'єкт був приєднаний до електроустановок ВП ЗАЕС (ЗТП-61) згідно з договором між ВП «Запорізька АЕС»та Кам'янсько-Дніпровським РЕМ № 42 від 20.03.2001 р. «На постачання електроенергії». Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії. Як зазначив позивач, в зв'язку з тим, що укладення договору оренди державного нерухомого майна займає тривалий час, для встановлення правових підстав знаходження Відділу земельних ресурсів в приміщеннях адміністративної споруди на 200 співробітників, між ВП «Запорізька АЕС»та Відділом Держкомзему в м. Енергодарі була укладена угода про розрахунки № 75/209-07 від 13.03.2007 р., згідно з якою ВП «Запорізька АЕС»передав, а Відділ Держкомзему прийняв в користування нерухоме майно - приміщення № 403, 404 Адміністративної споруди на 200 співробітників, та зобов'язався сплачувати ВП «Запорізька АЕС»вартість користування державним нерухомим майном, розраховану відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. - 1 грн. на рік для бюджетних організацій. Договір з енергопостачальником Відділ Держкомзему не укладав. В квітні 2008 р. у приміщеннях, які займає Відділ Держкомзему у м. Енергодарі, ВП «Запорізька АЕС»був встановлений окремий лічильник споживання електроенергії. 25 лютого 2011р. між Головним управлінням Держкомзему в Запорізькій області та ВП «Запорізька АЕС» був укладений договір № 75/46-11 про відшкодування витрат за спожиту електроенергію, згідно з яким Головне управління Держкомзему в Запорізькій області зобов'язалось компенсувати ВП «Запорізька АЕС»витрати за спожиту електроенергію приміщень, які займає Відділ Держкомзему в м. Енергодарі, починаючи з 01.01.2011р. З метою підтвердження обсягів спожитої Відділом Держкомзему у м. Енергодарі електричної енергії, 18.01.2011 року між ВП «Запорізька АЕС»та Відділом Держкомзему був оформлений акт про фактичне споживання електроенергії Відділом земельних ресурсів, який знаходиться в адміністративній споруді на 200 співробітників, за період квітень 2008 - грудень 2010 р. на суму 2 847,06 грн. Таким чином, вартість спожитої без укладення договору електроенергії на суму 2 847,06 грн. є для Відділу Держкомзему у м. Енергодарі безпідставно збереженими коштами. Стаття 1214 Цивільного кодексу України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Як стверджує позивач, вартість оплаченої третьою особою (ВП «Запорізька АЕС») електроенергії, спожитої Відділом Держкомзему в м. Енергодарі, є доходом в розумінні податкового законодавства України згідно з статтею 135.5.4 Податкового кодексу України - доход може визначатись у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. В зв'язку з викладеним та в порядку досудового врегулювання спору, 23.03.2011 р. ВП «Запорізька АЕС»звернувся до Відділу Держкомзему в м. Енергодарі та Головного управління Держкомзему в Запорізькій області з претензією вих. № 28-22/6858 про відшкодування вартості безпідставно збережених грошових коштів на суму 2 847,06 грн. Відповіді на вказану претензію ВП ЗАЕС не отримав. Відповідно до Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), управління (відділ) Держкомзему в місті (міст обласного та районного значення) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Головного управління Держкомзему у Запорізькій області 2 847,06 грн. безпідставно збережених коштів.
Головне управління Держкомзему у Запорізькій області проти позову заперечило та пояснило наступне. Між ВП «Запорізька АЕС»та Відділом Держкомзему в м. Енергодарі була укладена угода № 75/209-07 від 13.03.2007 р., згідно з якою ВП «Запорізька АЕС»передав, а Відділ Держкомзему прийняв в користування нерухоме майно - Адміністративної споруди на 200 співробітників (приміщення № 403, 404), та зобов'язався сплачувати ВП «Запорізька АЕС»вартість користування державним нерухомим майном, розраховану відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. - 1 грн. на рік для бюджетних організацій. Зазначений об'єкт був приєднаний до електроустановок ВП ЗАЕС згідно договору між ВП «Запорізька АЕС»та Камянсько-Дніпровським РЕМ №42 від 20.03.2001 «На постачання електроенергії». 21.12.2010 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України у Запорізькій області та Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу ЗАЕС державного підприємства НАЕК «Енергоатом»(зі змінами від 31.05.2011 №1). 25.02.2011 року між Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області та ВП «Запорізька АЕС»був укладений договір № 75/46/11 про відшкодування витрат за спожиту електроенергію, згідно з яким Головне управління зобов'язалось компенсувати позивачу витрати за спожиту електроенергію приміщень, які займає відділ Держкомзему у м. Енергодар, починаючи з 01.01.2011 року. Як зазначив відповідач 2 договір з енергопостачальником відповідачами не укладався. Тобто, з моменту прийняття відділом у користування нерухомого майна - приміщень 403,404, з 13.03.2007 по грудень 2010 року, позивач не вчинив дій, направлених на укладання відповідного договору з відповідачами про відшкодування затрат на відшкодування витрат за спожиту електроенергію, хоча він не був позбавлений такого права. Як зазначив відповідач 2, Відділ Держкомзему у м. Енергодар не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства, і всі витрати по утриманню відділу забезпечує Головне управління. Враховуючи, що договірних відносин між позивачем та Головним управлінням не було, управління не мало правових підстав для передбачення в кошторисі витрат на відшкодування затрат за спожиту електроенергію та як наслідок, у відповідача не виникло обов'язку по оплаті вказаної в позові електроенергії. Як стверджує Відповідач 2, акти наданих послуг не є підставою для здійснення розрахунків, оскільки вони не породжують жодних прав та обов'язків, притаманних угоді, як виду зобов'язання.
12.07.2011р. судом отримані пояснення ВАТ «Запоріжжяобленерго», в яких зазначено наступне. Відповідно до п. 5.1 Правил користування електроенергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, (далі Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Згідно п. 5.7 Правил, у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання. Між ВАТ «Запоріжжяобленерго»та ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС»укладено договір про постачання електроенергії № 42 від 20.03.2001 р. відповідно до якого ВАТ «Запоріжжяобленерго»постачає позивачу електроенергії в обумовлених обсягах, а останній здійснює оплату за спожиту електроенергію відповідно до показів розрахункових засобів обліку. Постачання електроенергії здійснюється в точці продажу. Пунктом 1.2 Правил, точка продажу електричної енергії, це межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. В даному випадку це перехід права власності на електричну енергію від ВАТ «Запоріжжяобленерго»к ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС». Через технологічні електричні мережі позивача здійснюється передача електроенергії іншим суб'єктам господарювання (субспоживачам), які в свою чергу також мають з ВАТ «Запоріжжяобленерго»договори про постачання електроенергії, та самостійно розраховуються за спожиту електроенергію. Такий перелік субспоживачів передбачено додатком № 5 до договору про постачання електроенергії № 42 від 20.03.2001 р. В даному переліку не значаться такі субспоживачі як відділ держкомзему у м. Енергодар (відповідач 1), та головне управління держкомзему у Запорізькій обл. (відповідач 2). ВАТ «Запоріжжяобленерго»не укладало з відповідачем 1 та 2 договори про постачання електроенергії, відповідно розрахунки за спожиту електроенергію між останніми не проводяться. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»енергія це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Таким чином з вищенаведеного вбачається, електроенергія що є товарною продукцією, яка отримана позивачем від ВАТ «Запоріжжяобленерго»в точці продажу на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, за яку позивач розраховується на підставі договору № 42 від 20.03.2001 р. є власністю останнього.
Представник відповідача 1 та третьої особи в судове засідання 13.07.2011р. не з'явились.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представників позивача та відповідача 2 судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.
Розгляд справи закінчено 13.07.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд
Відповідно до Свідоцтва про право власності № 813 на адміністративну будівлю на 200 працівників, загальною площею 4555,2 кв. м. від 22.05.2006р., в цілому адміністративна будівля на 200 працівників, загальною площею 4555,2 кв. м., яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 належить Державі України Державне підприємство НАЕК «Енергоатом»на праві державної власності, на підставі рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 19.05.2006р. № 107.
Зазначений об'єкт приєднаний до електроустановок згідно з договором між ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Кам'янсько-Дніпровських РЕМ (електропостачальна організація) та позивачем (споживач) № 42 на постачання електричної енергії від 20.03.2001р.
Відповідно до п. 1.1. якого, предметом договору є умови й порядок постачання електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго»та оплата спожитої електроенергії позивачем.
Згідно п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
13.03.2007р. між позивачем та відповідачем 1 була укладена угода № 75/209-07. Відповідно до п. 1. угоди, у зв'язку з неможливістю укладення договору оренди, позивач передає відповідачу нерухоме майно -приміщення на 4 поверсі адміністративного будинку на 200 співробітників інв. № 5973, за адресою: вул. Курчатова, 11, площею 28,3 кв. м., а відповідач зобов'язується відшкодовувати позивачу доходи від володіння нерухомим майном позивача без достатньої правової підстави, розраховані у відповідності до «Методики розрахунку орендної плати…», затвердженої постановою КМ України № 786 від 04.10.1995р. -1,00 грн. на рік (для бюджетних організацій). Згідно п. 8 угоди, одночасно із укладенням даної угоди відповідач повинен укласти із позивачем договір про відшкодування витрат по наданню послуг по енергопостачанню.
25.07.2008р. сторонами укладена додаткова угода № 1 до угоди № 75/209-07 від 13.03.2007р., відповідно до якої позивач передав відповідачу нерухоме майно -адміністративний будинок на 200 співробітників (приміщення № 403, 404) (загальна площа 26,6 кв. м.) інв. № 4056, за адресою: вул. Курчатова, 11, а відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу доходи від володіння нерухомим майном позивача без достатньої правової підстави, розраховані у відповідності до «Методики розрахунку орендної плати…», затвердженої постановою КМ України № 786 від 04.10.1995р. - 1,00 грн. на рік (для бюджетних організацій).
Проте, договір про відшкодування витрат по наданню послуг по енергопостачанню не був укладений аж до 25.02.2011р.
21.12.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області (орендар) був укладений договір оренди № 2714/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».Відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно -вбудовані в четвертий поверх нежитлові приміщення (приміщення № 403, № 404) загальною площею 26,6 кв. м. адміністративної будівлі (літера А-8) інв. № 5973/3 (4116) розміщеної за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11, відповідно до плану четвертого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі. Орендоване майно перебуває на балансі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19355964, Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24584661 (балансоутримувач). Пункт 1.3. Майно передається в оренду з метою розміщення відділу Держкомзему у м. Енергодар Запорізької області.
25.02.2011р. між позивачем та Головним управлінням Держкомзему в Запорізькій області був укладений договір про відшкодування витрат за спожиту електроенергію № 75/46-11. Відповідно до п. 1.1. відповідач 2 зобов'язався компенсувати позивачу видатки за спожиту електроенергію приміщень, які займані Відділом Держкомзему в м. Енергодарі Запорізької області, які розташовані на 4 поверсі адміністративного будинку на 200 співробітників по вул. Курчатова, приладу обліку електроенергії № 0712970904181847 та розрахунку втрат, проведених відповідно «Методики визначення втрат електроенергії у трансформаторах та лініях електропередач», затвердженої Міненерго України 18.02.1998р.
З акту про фактичне споживання електроенергії відділом Земельних ресурсів, який розташований у адміністративному будинку по вул. Курчатова, 11, за період з квітня 2008р. по грудень 2010р. від 18.01.2011р., який підписаний представниками позивача та відповідача 1 та скріплений їхніми печатками вбачається, що позивачем в період з квітня 2008р. по грудень 2010р. відповідачу 1 було здійснено відпуск електроенергії на загальну суму 2 847,06 грн., що також підтверджується звітами про спожиту електроенергію об'єктами, які відносяться до госпнужд ВП ЗАЕС та довідками до оплати за спожиту електричну енергію об'єктами ВП ЗАЕС позивача за спірний період.
Відповідач 1 спожиту без договору електричну енергію не оплачував, що відповідачами не спростовується.
Відповідно до ст.ст.1212, 1214 ЦК України, приписами яких позивач обґрунтовує свої вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
Неоплата спожитої відповідачем 1 електричної енергії (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під “майном” зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права.
Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Таким чином, споживаючи електричну енергію (без договору) та не здійснюючи за неї оплати, Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області безпідставно зберіг кошти, які мав би витрати на її оплату, а позивач витратив свої кошти на подання електричної енергії
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку суми позовних вимог, за період з квітня 2008р. по грудень 2010р. відповідачем 1 спожито електричної енергії на загальну суму 2 847,06 грн.
Статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності тривалістю в три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З позовом до суду позивач звернувся 31.05.2011р.
Доводи позивача щодо переривання строку позовної давності у зв'язку з визнанням відповідачем 1 боргу шляхом підписання 18.01.2011р. акту про фактичне споживання електроенергії відділом Земельних ресурсів, який розташований у адміністративному будинку по вул. Курчатова, 11, за період з квітня 2008р. по грудень 2010р. є хибними.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).
Суд не знаходить підстав вважати, що строк позовної давності у даних спірних правовідносинах переривався або зупинявся відповідно до вимог законодавства.
Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, на момент пред'явлення позову строк позовної давності за вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за спожиту електричну енергію за квітнень 2008р. закінчився. Відповідач 2 наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України. Внаслідок пропуску строку позовної давності в частині вимог про стягнення з відповідача 138,96 грн. вартості безпідставно збережених коштів за спожиту електроенергію за квітень 2008р. відмовляється.
З пояснень Головного управління Держкомзему у Запорізькій області встановлено, що Відділ Держкомзему у м. Енергодар не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства, і всі витрати по утриманню відділу забезпечує Головне управління.
З урахуванням встановленого, суд вважає, що вимоги про стягнення з Головного управління Держкомзему у Запорізькій області 2 708,10 грн. вартості безпідставно збережених коштів за спожиту електроенергію за період з травня 2008 р. по грудень 2010р. обґрунтовані, підтверджені доданим розрахунком та підлягають задоволенню.
Таким чином, позов задовольняється частково.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 2, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 257, 261, 267, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Держкомзему у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 20509639) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) 2 708 (дві тисячі сімсот вісім) грн. 10 коп. безпідставно збережених, 97 (дев'яносто сім) грн. 02 коп. державного мита, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.В. Ярешко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.07.2011р.