Запорізької області
14.07.11 Справа № 4/5009/3432/11
Суддя Зінченко Н.Г.
за позовом Державного підприємства “Український державний центр радіочастот”, (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 15 км) в особі Запорізької філії Українського державного центру радіочастот, (69001, м. Запоріжжя, вул. Нижня, буд. 48)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)
про стягнення 3 171,36 грн. основного боргу за виконані роботи, 158,57 грн. штрафу, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних
суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1., довіреність № 888/03 від 01.06.2011 р.;
від відповідача -Курчанов В.С. -директор, на підставі наказу № 13-к від 04.04.2011 р.;
17.06.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Український державний центр радіочастот”, м. Київ в особі Запорізької філії Українського державного центру радіочастот, м. Запоріжжя (далі за текстом скорчено - УДЦР в особі Запорізької філії УДЦР) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, м. Запоріжжя (ТОВ “ОМЄГА-ГРУП”) про стягнення 3 171,36 грн. основного боргу за виконані роботи за договором про проведення робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж № 6271 від 26.03.2010 р., 158,57 грн. штрафу, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/3432/11, судове засідання призначено на 14.07.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 14.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 26.03.2010 р. позивачем та відповідачем був укладений договір про проведення робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж № 6271, предметом якого є виконання позивачем узгоджених з відповідачем робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж, в тому числі щодо маршрутизації трафіку, відповідно до вимог законодавчих, інших нормативно-правових актів та нормативних документів на телекомунікаційних мережах відповідача та оплата відповідачем виконаних робіт відповідно до умов цього договору. Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни, що є додатком № 1 до договору, сторони погодили, що загальна вартість робіт на одному технічному майданчику за договором становить 3 171,36 грн. На виконання умов договору в грудні 2010 року позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленим актом № 3262 від 17.12.2010 р. про виконання робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі за грудень 2010 року на суму 3 171,36 грн., який узгоджений сторонами та згідно якого надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій. На виконання умов п. 3.3 договору позивачем на адресу відповідача був направлений рахунок № 3262 від 17.12.2010 р. на суму 3 171,36 грн. Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний сплатити виставлені позивачем рахунки до кінця місяця, наступного за звітним. Відповідачем в порушення умов договору рахунок № 3262 від 17.12.2010 р. на суму 3 171,36 грн. у визначений строк оплачений не був. 28.02.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 323/08 з вимогою оплатити надані за договором послуги у повному обсязі, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим на час звернення до суду з даним позовом за відповідачем рахувалася заборгованість за надані послуги в сумі 3 171,36 грн. Після звернення до суду з даним позовом відповідачем основний боргу за договором № 6271 від 26.03.2010 р. в сумі 3 171,36 грн. був сплачений повністю, що позивач підтвердив письмово в поясненнях до позовної заяви (№ 1117/03 від 13.07.2011 р.) та просив суд провадження у даній справі в частині основного боргу припинити за відсутністю предмету спору. Пунктом 7.8 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони сплачують штрафні санкції у розмірі 5 % від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачуються санкції. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов стягнути з відповідача 158,57 грн. штрафу, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних.
Відповідач факт неналежного виконання зобов'язань за договором про проведення робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж № 6271 від 26.03.2010 р. в частині своєчасної та повної оплати послуг з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж визнав та підтвердив, про що усно пояснив суду в судовому засіданні 14.07.2011 р. Разом із тим, пояснив суду, що 29.06.2011 р. ним на користь УДЦР в особі Запорізької філії УДЦР перераховано 3 171,36 грн. в рахунок оплати наданих послуг за договором № 6271 від 26.03.2010 р. Позовні вимог в частині стягнення 158,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних відповідач визнав.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
26.03.2010 р. УДЦР в особі начальника Запорізької філії УДЦР (позивачем у справі) та ТОВ “ОМЄГА-ГРУП” (відповідачем у справі) був укладений договір про проведення робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж № 6271 з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).
Згідно з п. 1.1 предметом Договору є виконання позивачем (Виконавцем) узгоджених із відповідачем (Замовником) робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж, в тому числі щодо маршрутизації трафіку, відповідно до вимог законодавчих, інших нормативно-правових актів та нормативних документів на телекомунікаційних мережах відповідача та оплата відповідачем виконаних робіт відповідно до умов цього Договору.
Перелік робіт, які виконуються при проведені вимірювань параметрів телекомунікаційної мережі відповідача, в тому числі щодо маршрутизації трафіку, наведено в Додатку № 2 до Договору, який узгоджений сторонами та скріплений підписами уповноважених сторін і печатками позивача і відповідача. (п. 1.2 Договору).
У відповідності до п. 3.1 Договору вартість виконання робіт щодо вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з розрахунку за один технічний майданчик визначається у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 1). План вимірювання параметрів на телекомунікаційній мережі оператора складається відповідачем перед початком нового року, що наступає за звітним, підписується ним і направляється для погодження позивачу.
Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили, що загальна вартість робіт на одному технічному майданчику за Договором становить 3 171,36 грн.
Планом вимірювання параметрів на телекомунікаційній мережі оператора (Додаток № 4 до Договору) сторони визначили, що роботи з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж виконуються в грудні 2010 року.
Згідно з п., п. 3.2 і 3.3 Договору звітним місяцем (періодом) за цим Договором є місяць, у якому проводилися роботи з вимірювання параметрів на телекомунікаційній мережі оператора. Розрахунки між позивачем і відповідачем за роботи проводяться шляхом оплати виконаних робіт в місяці, наступним за звітним. Рахунки надаються відповідачем разом з Актом про виконання робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі оператора. Відповідач сплачує виставлені позивачем рахунки до кінця місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, позивач надає для підписання відповідачу Акт про виконання робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі оператора разом з копіями Протоколів вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі за звітний період. Відповідач, у разі згоди з Актом, зобов'язаний підписати його та до 20 числа місяця, наступного за звітним повернути один примірник на адресу Запорізької філії УДЦР.
Відповідно до пункту 5.6 Договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати на користь позивача плату за виконану роботу щодо вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору в грудні 2010 року позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж. Факт надання цих послуг підтверджується належним чином оформленим Актом № 3262 від 17.12.2010 р. про виконання робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі за грудень 2010 року на суму 3 171,36 грн., який узгоджений сторонами та згідно якого надані послуги прийняті відповідачем без жодних зауважень та претензій.
На виконання умов п. 3.3 Договору позивачем на адресу відповідача був направлений рахунок № 3262 від 17.12.2010 р. на суму 3 171,36 грн.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як передбачено ст. 902 ЦКУ України, виконавець повинен надати послугу особисто.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідачем в порушення умов Договору рахунок № 3262 від 17.12.2010 р. на суму 3 171,36 грн. у визначений строк (станом на 01.02.2011 р.) оплачений не був.
28.02.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 323/08 з вимогою оплатити надані за Договором № 6271 від 26.03.2010 р. послуги у повному обсязі в сумі 3 171,36 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 6271 від 26.03.2010 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.
Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача за надані послуги по проведенню робіт з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж склала 3 171,36 грн.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач факт наявності станом на червень 2011 року заборгованості перед УДЦР в особі Запорізької філії УДЦР за послуги з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж в сумі 3 171,36 грн. за грудень 2010 року не спростував та підтвердив в судовому засіданні.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з п., п. 8.1 і 8.3 Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 р. Закінчення дії Договору не звільняє відповідача від сплати за виконані за цим Договором позивачем роботи з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж та виставлені рахунки.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку із погашенням відповідачем боргу за надані йому послуги з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж в сумі 3 171,36 грн. після направлення до суду позовної заяви № 929/03 від 08.06.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням № 584 від 29.06.2011 р. (копія зазначеного платіжного доручення долучена до матеріалів справи), провадження у справі № 4/5009/3432/11 в частині стягнення основного боргу в сумі 3 171,36 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 158,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 стаття 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує пунктом 7.8 Договору, яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони сплачують штрафні санкції у розмірі 5 % від суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачуються санкції.
Відповідно до розрахунку позивача сума штрафу за неналежне виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг з вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж за Договором № 6271 від 26.03.2010 р. складає 158,57 грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 158,57 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.02.2011 р. по 01.06.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 139,54 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.02.2011 р. по 08.06.2011 р., згідно розрахунку позивача, складає 32,47 грн.
Перевіривши в судовому засідання правильність нарахування втрат від інфляції грошових коштів та 3 5 річних, суд встановив, що в розрахунок позивачем виконаний вірно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 158,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних визнав у повному обсязі, про що усно заявив в судовому засіданні.
Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб, у зв'язку із чим суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову в частині стягнення 158,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовних вимог частково в частині стягнення з ТОВ “ОМЄГА-ГРУП” на користь УДЦР в особі Запорізької філії УДЦР 158,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань, 139,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 32,47 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 610 -612, 625, 901 -903 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 34790257, р/р № 26005142422 в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” в особі Запорізької філії Українського державного центру радіочастот, (69001, м. Запоріжжя, вул. Нижня, буд. 48, код ЄДРПОУ 2052140, на п/р № 2600330 в ЗОД “Райфіайзен Банк Аваль”, МФО 313827) 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 57 коп. штрафу, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 32 (тридцять дві) грн. 47 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, м. Запоріжжя на користь Державного підприємства “Український державний центр радіочастот” в особі Запорізької філії Українського державного центру радіочастот, м. Запоріжжя 3 171,36 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “19” липня 2011 р.