Запорізької області
14.07.11 Справа № 11/5009/2939/11
Суддя Гончаренко С.А.
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: комунальне підприємство «Дніпрорудненські теплові мережі»(вул. Комсомольська, буд. 11, м. Дніпрорудне, Василевський район, Запорізька область, 71630)
до відповідача: суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71630; АДРЕСА_2, 71630)
у присутності представників
від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 05/1643 від 04.07.2011р.;
ОСОБА_3 - дов. № 01/633 від 31.03.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_1 -паспорт НОМЕР_2 від 20.10.1995р.
про стягнення 10 238,78 грн.
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі»про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 10 238,78 грн., які складаються з 9 427,97 грн. заборгованості за використану теплову енергію та 810,81 грн. втрат від інфляції. Разом з цим позивач просить віднести витрати, пов'язання із розглядом даної справи віднести на відповідача.
30.05.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.
Позивач уточнив (зменшив) розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 9 427,97 грн. основного боргу та 772,24 грн. втрат від інфляції. Заява позивача відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав та охоронюваних інтересів сторін -учасників судового процесу та третіх осіб, тому судом прийнята до розгляду.
У зв'язку з неявкою повноважного представника позивача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Представник позивача обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив що виникнення заборгованості обумовлене неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №45-т від 01.11.2003р. на постачання теплової енергії. Тривала затримка оплати вартості спожитої теплової енергії слугувала підставою для нарахування суми втрат від інфляції.
Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечує, зокрема вважає, що договір на який посилається позивач втратив чинність внаслідок його невідповідності Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме, не відповідає типовому договору та в ньому відсутні всі істотні умови, необхідні для даного виду договору.
Крім цього відповідач стверджує, що позивачем в порушення діючого законодавства при визначенні вартості спожитої теплової енергії застосовувався двуставковий тариф, а також в порушення діючого законодавства позивач в односторонньому порядку змінив умови договору щодо площу приміщення, що опалюється та обсягу теплового навантаження.
Просить у задоволенні позову відмовити.
З огляду на заперечення відповідача позивач надав додаткові пояснення щодо проведення розрахунку теплового навантаження, незалежною організацією, що має відповідну ліцензію.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
01.11.2003р. сторони уклали договір № 45-т на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію, а останній, в свою чергу, зобов'язався оплачувати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього.
Заперечення відповідача про те, що договір втратив чинність в силу прийняття Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме невідповідність його типовому договору та відсутність в ньому всіх істотних умов, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
24 червня 2004 року прийнято Закон України «Про житлово-комунальні послуги», яким зобов'язано господарюючих суб'єктів привести у відповідальність із ним договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку узгодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договір № 45-т від.01.11.2003р. не суперечить ст. 26 зазначеного Закону, оскільки має істотні умови, необхідні для даного виду договорів.
Відповідно до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та п. 10.2 договору № 45-т на постачання теплової енергії від 01.11.2003р., зміна або розірвання договору допускається лише за взаємною згодою сторін. Сторона що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє другу про результати її розгляду.
Розділом 10 договору № 45-т встановлено, що договір укладено строком на 3 роки до 31 жовтня 2006 року. У випадку, якщо за один місяць до припинення дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається продовженим на наступний термін. Оскільки в жовтні 2006 року відповідач не заявив про відмову від отримання теплової енергії, договір № 45-т вважається продовженим до 31жовтня 2009 року, а з жовтня 2009 року - на наступний трирічний термін. У встановленому законом порядку з підстав передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України, договір № 45-т від 01.11.2003р. сторонами не розірвано, в судовому засіданні нечинним не визнано. Правовідносини між сторонами продовжують існувати, про що свідчить поставка теплової енергії та направлення на адресу відповідача рахунки про сплату її вартості.
Стосовно незгоди відповідача із включенням додаткової послуги - абонентської плати за обслуговування приєднаного теплового навантаження (застосування двоставкового тарифу) слід зазначити наступне:
П. 4.2.3 договору передбачений обов'язок теплопостачальної організації повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про теплопостачання»встановлення тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування. Положення даної норми кореспондуються зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії здійснювався за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради № 82 від 15.04.2008р., № 295 від 09.12.2008р., № 06 від 19.01.2010р.
Згідно з п. 4.2.3 договору енергопостачальною організацією відповідач повідомлявся про зміни тарифів. Так, з рішенням виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради № 06 від 19.01.2010р. «Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування теплової енергії та послуги з централізованого опалення для комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі»відповідачак було повідомлено через засоби масової інформації - газета «Нова Таврія» від 27.01.2010р. та листом № 11/45 від 09.02.2010р.
Вказані рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради про затвердження тарифів на теплопостачання в судовому порядку не скасовані та не визнані недійсними, отже нарахування позивачем вартості теплової енергії цілком правомірне.
Відповідно до п. 3.2.8 договору № 45-т для розрахунку максимального теплового навантаження та обсягів теплоспоживання споживач зобов'язаний підібрати «Підрядну»організацію, що має ліцензію на проектування внутрішньо будинкових систем теплопостачання. «Підрядник»здійснює необхідні розрахунки та надає споживачу відповідні документи для передачі до енергопостачальної організації.
Крім того, згідно п.10.3 договору, у випадку, коли за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається продовженим на наступний строк. При цьому розрахунки об'ємів споживання теплової енергії Споживач надає Енергопостачальній організації щороку станом на початок кожного року.
В судовому засіданні знайшли своє відображення ті факти, що здійснивши реконструкцію приміщення, відповідач не виконав вимоги договору, не залучив підрядну організацію, що має відповідну ліцензію, для розрахунку максимального теплового навантаження та не надав його позивачу. Розрахунки об'ємів споживання теплової енергії (п.10.3 договору) відповідачем також не надавались.
У зв'язку з цим, для затвердження тарифів відповідно до п. 113 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 зі змінами і доповненнями) Позивач був змушений звернутись до ТОВ «Запоріжпримаресурс» (ліцензія № 117328) для виконання розрахунку теплового навантаження на теплопостачання комп'ютерного залу, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить відповідачу.
За результатами обстеження було встановлено збільшення площі приміщення та здійснено розрахунок максимального теплового навантаження. Господарській суд вважає, що позивач при нарахуванні вартості спожитої відповідачем теплової енергії правомірно застосовує розрахунок витрат тепла складений ТОВ «Запоріжжяпримаресурс».
Нарахування плати за надані послуги, відповідно до п. 5.5 договору, проводилась розрахунковим способом за затвердженою методикою, у відповідності до параметрів об'єкту.
Позивач зобов'язання щодо поставки теплової енергії виконав належним чином, за період з 01.01.2008р. до 01.05.2011р. поставлено теплової енергії на суму 13 787,98 грн., а саме:
рахунок № 380 від 29.02.2008р. на суму 208,52 грн.;
рахунок № 520 від 31.03.2008р. на суму 197,72 грн.;
рахунок № 688 від 30.04.2008р. на суму 98,81 грн.;
рахунок № 1042 від 30.05.2008р. на суму 83,78 грн.;
рахунок № 1213 від 27.06.2008р. на суму 83,78 грн.;
рахунок № 1449 від 31.07.2008р. на суму 83,78 грн.;
Крім того, станом на 01.01.2008р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 518,52 грн.
В підтвердження факту надання послуг позивачем гадані акти про наданні послуг та рахунки за відповідний рахунок.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі актів про надання комунальних послуг, виключно в грошовій формі ну відповідності з встановленими тарифами (п. 6.1 договору).
Згідно з п. 6.2 договору розрахунки за надані послуги споживач зобов'язався сплачувати на розрахунковий рахунок позивача у повному обсязі протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Представником відповідача рахунки отримувались регулярно, що підтверджується копією книги обліку доставки вихідної кореспонденції.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості спожитої теплової енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, в добровільному порядку частково перерахував 4 360,01 грн., внаслідок чого на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 9 427,97 грн.
Позовні вимоги в цій частині заявлені позивачем обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобов'язання по розрахункам за використану теплову енергію відповідач повинен сплатити позивачу втрати від інфляції в сумі 772,24 грн. за період з грудня 2008р. по квітень 2011р. (включно).
Розрахунок суми втрат від інфляції ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Судові витрати віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71630; АДРЕСА_2, 71630, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Дніпрорудненські теплові мережі»(вул. Комсомольська, буд. 11, м. Дніпрорудне, Василевський район, Запорізька область, 71630, ЄДРПОУ 32597943) 9427,97 грн. основного боргу, 772,24 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А.Гончаренко
В судовому засіданні 14.07.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.07.2011р.