"20" липня 2011 р. Справа № 54/254-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_1
на постановувід 07.04.11 Харківського апеляційного господарського суду
у справі№54/254-10
господарського судуХарківської області
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_1
до1. Харківської міської ради
2. Релігійної громади буддистів "Аджита"
провизнання частково нечинним рішення та недійсним договору оренди
за участю представників сторін
від позивача:ОСОБА_2 дов.
від відповідачів:2. ОСОБА_3 дов.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Релігійної громади буддистів "Аджита" про визнання нечинним пп. 19.1 п. 19 рішення ради №24/09 від 25.02.09 "Про припинення та надання юридичним особам та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди від 19.08.09, а також визнання за позивачем переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,49 га у м. Харків по вул. Киргизькій, 19-є(д) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, зобов'язання ради укласти з позивачем договір оренди цієї земельної ділянки (з урахуванням уточнення).
Позов мотивовано посиланням на порушення відповідачами вимог ст. 120 ЗК України з огляду на те, що на частині земельної ділянки, переданої в оренду за спірним договором, розташована належна позивачу будівля, межа спірної земельної ділянки проходить по проїзній дорозі та фактично перекриває під'їзд до підприємства позивача, а також прийняття оспорюваного рішення за наявності заборони вчиняти такі дії ухвалами судів про забезпечення позовів.
Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 14.10.10 Вищий господарський суд України скасував судові рішення в справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди належним чином не з'ясували обставини щодо часткового збігу наданої за оспорюваним договором в оренду земельної ділянки зі спірною земельною ділянкою площею 0,49 га.
Рішенням від 16.02.11 господарського суду Харківської області (суддя Хачатрян В.С.), яке залишено без змін постановою від 07.04.11 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Білоконь Н.Д., Терещенко О.І.), відмовлено в задоволенні клопотань позивача про призначення землевпорядної експертизи, витребування доказів та зупинення провадження; відмовлено в задоволенні позову та скасовано заходи забезпечення позову.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюване рішення прийнято радою в межах її компетенції та в передбачений законом спосіб за відсутністю порушення ухвал судів про забезпечення позовів, оскільки позивачем не доведено поширення певних судових заборон на земельну ділянку по вул. Киргизькій, 19-є.
Ухвалою від 20.06.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та задоволення позову новим рішенням.
Касаційна скарга мотивована посиланням на невиконання судами вказівок касаційної інстанції всупереч вимогам ст. 11112 ГПК України, неналежне повідомлення позивача про час і місце розгляду даної справи судами, а також хибність висновків щодо правомірності прийняття радою оспорюваного рішення та відсутності порушення прав позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.12.04 між Закритим акціонерним товариством "Харківський завод двигунів" та позивачем укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований за №5071, згідно з яким позивач набув право власності на приміщення першого поверху №1-28 площею 707,5 м2, другого поверху №1-28 площею 382 м2 в літ. 2Н-2 загальною площею 1089,5 м2 у м. Харкові по вул. Киргизька, 19.
Рішенням виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова №78 від 17.05.05 нежитловій будівлі по вул. Киргизький, 19 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1.
Рішенням Харківської міської ради №20/07 від 21.02.07 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (п. 14 додатку до рішення) позивачеві надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,49 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (літ. 2Н-2).
На підставі цього рішення управлінням земельних ресурсів розроблено Технічне завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою земельної ділянки. Підготовлена документація направлена позивачем до Харківського управління земельних ресурсів для присвоєння кадастрового номеру та погодження акту встановлення та погодження меж земельної ділянки. Листом №2058 від 20.09.07 Харківське управління земельних ресурсів повідомило позивача про те, що РГБ "Аджита" листом №316 від 18.09.07 відкликало погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка проектується до відведення позивачу, тому розгляд проекту землеустрою позивача тощо можливий після надання інформації від Харківської міської ради щодо остаточного визначення меж земельної ділянки.
Подальші правовідносини сторін щодо погодження проекту відведення земельної ділянки позивачу, зокрема прийняття радою відповідного рішення щодо розробленого позивачем проекту, судами не з'ясовано.
Втім, рішенням Харківської міської ради №24/09 від 25.02.09 "Про припинення та надання юридичним особам та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" Релігійній громаді буддистів "Аджита" надано в оренду строком до 01.10.57 земельну ділянку площею 0,3050 га по вул. Киргизькій, 19-є за рахунок земель житлової та комунальної забудови в межах, які визначені договором оренди землі від 16.09.08 №840867100065 для експлуатації та обслуговування комплексу "Пагода". На підставі цього рішення між відповідачем укладено договір оренди землі №840966800103 від 19.08.09.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач заявив вимоги, зокрема, про визнання недійсним зазначеного рішення Харківської міської ради №24/09 від 25.02.09 в частині надання в оренду вказаної земельної ділянки та укладеного на його підставі договору оренди №840966800103 від 19.08.09, посилаючись на прийняття радою спірного рішення за наявності заборони вчиняти такі дії згідно з ухвалами судів про забезпечення позовів.
З цього приводу суди встановили, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.02.08 у справі №2-1234/06 (2-а-173/08) та ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.03.08 у справі №2-а-77/08 забезпечено відповідні позови шляхом зупинення дії рішення Харківської міської ради №232/07 від 21.11.07 в частині скасування п. 14 Додатку до рішення Харківської міської ради №20/07 від 21.02.07, тобто не заборонялось вчинення певних дій.
Разом з тим, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.04.08 у справі №2-а-77/08 позов було забезпечено шляхом заборони Харківській міській раді вчиняти будь-які дії щодо оформлення права користування (власності) земельною ділянкою площею орієнтовно 0,49 га по АДРЕСА_1 (Фрунзенський район) до розгляду справи по суті. Обставини розгляду цієї справи по суті судами не з'ясовані.
При відхиленні посилання позивача на цю ухвалу Московського районного суду м. Харкова суди, пославшись на положення ст.ст. 79, 125, 126, 202 ЗК України, виходили з відсутності правовстановлюючих документів, які посвідчують право користування позивача та будь-якої особи на земельну ділянку площею 0,49 га по АДРЕСА_1, у той час як дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки таким документом не є.
З огляду на таке суди дійшли висновку про те, що до укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації відсутні правові підстави для визначення земельної ділянки, що проектується позивачем, як земельної ділянки площею 0,49 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, або як земельної ділянки, згода на розробку якої була надана ПП ОСОБА_1 рішенням сесії від 21.02.07 №20/07.
Тобто суди відхилили доводи позивача про наявність на момент прийняття спірного рішення ради судової заборони щодо оформлення права на земельну ділянку площею орієнтовно 0,49 га по АДРЕСА_1, виходячи лише з відсутності у відповідача передбачених ст.ст. 125, 126 ЗК України прав на таку земельну ділянку та відсутності правових підстав для її визначення.
Однак висновок судів про відсутність порушення радою при прийнятті спірного рішення вимог вказаної ухвали від 04.04.08 є передчасним без з'ясування того, щодо якої саме земельної ділянки цією ухвалою вжито заходи забезпечення позову, виходячи з предмету спору в справі №2-а-77/08 та враховуючи відсутність у господарських судів при розгляді даної справи повноважень щодо надання правової оцінки наявності чи відсутності правових підстав для винесення Московським районним судом м. Харкова ухвали в іншій справі.
Більш того, як вбачається з мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 14.10.10 у даній справі, підставою для скасування попередніх судових рішень визнано передчасність висновку судів про те, що земельна ділянка, розташована на вул. Киргизька, 19-є, яка надана в оренду відповідачеві, та земельна ділянка на АДРЕСА_1 є різними земельними ділянками. При цьому касаційна інстанція зауважила про відсутність зазначення судами про відповідні докази та безпідставну відмову в призначенні експертизи для з'ясування таких обставин.
Проте всупереч вимогам ст. 11112 ГПК України при новому розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій знову належним чином не з'ясували обставини, чи співпадають певним чином межі наданої РГБ "Аджита" в оренду додаткової земельної ділянки площею 0,305 га та спірної земельної ділянки орієнтовною площею 0,49 га, щодо якої позивачеві надано дозвіл на розробку проекту відведення, з огляду на підстави прийняття радою рішення №20/07 від 21.02.07, надання Технічного завдання управлінням земельних ресурсів, попередніх користувачів земельної ділянки та інші обставини в їх сукупності.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, саме лише вчинення певних дій стосовно належного оформлення права землекористування не надає право на користування землею ділянкою до отримання визначеного законом правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Однак дослідження вищевказаних обставин є суттєвим для вирішення даного спору, оскільки відсутність у позивача прав на спірну земельну ділянку, передбачених ст.ст. 125, 126 ЗК України, не є безумовною підставою для висновку про законність надання радою цієї ділянки чи її частини іншій особі (РГБ "Аджита"), а також про відсутність порушення прав позивача відповідним рішенням ради.
Так, з цього приводу судами належним чином не досліджено правовідносини (тобто відповідний комплекс прав і обов'язків), які склалися між позивачем та Харківською міською радою в зв'язку зі зверненням позивача з приводу отримання в оренду відповідної земельної ділянки, прийняттям радою рішення №20/07 від 21.02.07 та вчинених на його виконання дій кожною з цих осіб. Зокрема, як вже зазначалось, судами не встановлено наслідки розгляду радою розробленого позивачем проекту відведення в передбаченому законом порядку та наявність з цього приводу певного позитивного чи негативного рішення сесії ради, а відтак і наявність певного зобов'язання ради щодо розгляду заяви позивача на момент прийняття нею оспорюваного рішення.
Також суди відхилили доводи позивача щодо порушення радою конкурентних засад надання в оренду спірної земельної ділянки з огляду положення абз. 3 п. 1 розділу Х "Прикінцеві положення" ЗК України, згідно з яким у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
При цьому суди виходили з того, що межі земельної ділянки, переданої в оренду за спірним договором, були визначені договором оренди землі від 16.09.08 №840867100065, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для якого розроблявся на підставі згоди, наданої рішенням Харківської міської ради №185/07 від 03.10.07 "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для будівництва та експлуатації об'єктів".
З огляду на таке, за висновком судів, місце розташування земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, було погоджено ще до 01.01.08, а тому її передача в оренду повинна була відбуватись без проведення земельних торгів. Але судами не надано правової оцінки в аспекті вказаної правової норми обставинам надання позивачеві відповідного дозволу на розробку проекту відведення рішенням №20/07 від 21.02.07. Одночасно суди належним чином не дослідили обставини затвердження відповідного проекту відведення земельної ділянки РГБ "Аджита" з дотриманням вимог чинного на той момент земельного законодавства, а також законності вищевказаного договору №840867100065 від 16.09.08, враховуючи відповідні судові рішення в інших справах.
Слід також зауважити про передчасність висновку судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у позивача права власності на вищевказану будівлю літ. 2Н-2 по АДРЕСА_1, у якій йому належать приміщення першого поверху №1-28 площею 707,5 м2, другого поверху №1-28 площею 382 м2, тобто, за доводами позивача, всі приміщення в будівлі. Обставини належності позивачу всієї вказаної будівлі судами належним чином не встановлені.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в справі вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105, 11112 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів, наданих сторонами у справі, а право оцінки доказів належить до повноважень суду першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.11 та рішення господарського суду Харківської області від 16.02.11 у справі №54/254-10 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський
А.Уліцький