Справа № 2-640/11
19 липня 2011 року Зарічний районний суд м. Суми в складі
головуючого -судді Бурда Б.В.
при секретарі - Служенко О,В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом за позовом Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Рембуд” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачі проживаючи в АДРЕСА_1, своєчасно та в повному обсязі не сплачують експлуатаційні витрати у зв'язку з чим станом на 01.10.2010 року вони має заборгованість в сумі 1809,70 грн.. яку і просять стягнути з відповідачів на свою користь. Також просять стягнути з відповідачів на свою користь понесені у справі судові витрати.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_1 позов заперечила, просить застосувати строки давності та пояснила, що вона та її донька є співвласниками квартири. Вони щомісячно проводили оплату позивачу за фактично надані послуги. Зазначила, що позивач проводить невірно нарахування експлуатаційних витрат. Зокрема застосовує невірний тариф, не враховує, що у них у квартирі встановлено автономне опалення та вони через несправність не користуються ліфтом.
Інші відповідачі повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, але до суду не з'явилися і не повідомили причини своєї неявки..
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 Обслуговування житлового будинку, в якому проживають відповідачі, здійснює позивач. Вказані обставини підтверджуються довідкою з місця проживання відповідачів (а.с. 8) та рішенням (а.с. 18-24)
Відповідачі, проживаючи у вказаній квартирі та користуючись послугами позивача, своєчасно та в повному обсязі не сплачують позивачу експлуатаційні витрати. Заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат станом на 01.10.2010 року становить 1809,70 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 6-7). При цьому, заборгованість за період з 01.08.2007 року по 01.10.2010 року становить 1464,64 грн.
Також встановлено, що нарахування експлуатаційних витрат позивачем проводиться виходячи з площі квартири 65,43 кв.м., зазначеної у паспорті квартири та наявної у позивача (а.с. 71-72). Відповідачі не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що після оформлення права власності на квартиру та отримання технічного паспорту на неї вони повідомили позивача про фактичну площу квартири в 62,42 кв.м., а тому підстав для проведення перерахунку експлуатаційних витрат у суду не має.
Власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 в розмірі ѕ частини квартири та ОСОБА_3 в розмірі ј частин квартири (а.с.90-91), відповідач ОСОБА_4 є членом сім'ї власника квартири та проживає у ній.
За своїм змістом, послуги, які надає позивач (експлуатаційні витрати), є послугами які спрямовані на утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, тобто послугами, які надаються власникам житла з приводу утримання їх особистої власності (квартири) та допоміжних приміщень та обладнання будинків, які перебувають у спільній власності усіх власників квартир у будинку. У зв'язку з чим, обов'язок по їх сплаті може бути покладений лише на власника квартири пропорційно його частці у праві власності на квартиру, а не на наймача житла чи члена сім'ї власника, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення обов'язку по їх сплаті саме позивачу на відповідача ОСОБА_4,
Відповідачі не надали суду жодних належних доказів на підтвердження неправильного застосування позивачем тарифів чи надання позивачем послуг неналежної якості, щоб стали підставою для зменшення розміру плати за надані експлуатаційні витрати. В той же час ці пояснення спростовуються актом № 130 Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області (а.с. 73-82)
Посилання відповідачів на те, що на 2 поверсі де вони мешкають не працює ліфт, не можуть бути взяті на увагу, оскільки ліфт фактично працює та відповідачі у продовж усього періоду проживання у будинку не подали у встановленому порядку претензію позивачу, щодо якості надання цих послуг.
Посилання позивачів на те, що їм у завищеному розмірі проводиться нарахування з технічного обслуговування інженерних мереж (зокрема на те, що у них встановлено автономне опалення і відповідно вони мають менше інших сплачувати за обслуговування системи опалення) також не заслуговують на увагу, оскільки інженерне обладнання будинку є спільною власністю усіх співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку, а тому вони мають відповідно до їх частки у праві власності брати участі в утриманні спільного майна.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний строк для захисту права особи, права якої порушено ( позовна давність ) становить 3 роки.
Позивач з зазначеним позовом звернувся до суду 13.10.2010 року після скасування судом судового наказу, які був виданий на підставі заяви позивача поданої в серпні 2010 року.
Позивачем не заявлялося клопотання про поновлення строку позовної давності, а відповідачем заявлене клопотання про застосування позовної давності.
Позивач всупереч вимогам ст.ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України не надав достатніх та беззаперечних доказів в частині наявності правових підстав для переривання строків позовної давності чи поважності причин її пропуску з приводу стягнення заборгованості за період до 01.08.2007 року
Посилання позивача на те, що строк давності переривався частковими платами за надані послуги, не може бути взятий до уваги, оскільки як вбачається з розрахунку наведеного позивачем, розмір щомісячних оплат за надані послуги не перевищував місячного нарахування.
Таким чином, суд вважає, що поважних причин порушення позивачем строку позовної давності по стягненню заборгованості, яка виникла з боку відповідачів за період до 01.08.2007 року не встановлено, а тому , в задоволенні позову в цій частині належить відмовити, у зв'язку з пропуском строків позовної давності .
Правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільними.
У зв'язку з наведеними вище обставинами є підстави для часткового задоволенні позову і стягненню з власників квартири на користь позивача 1464,64 грн. заборгованості з оплати експлуатаційних витрат за період з 01.08.2007 року по 01.10.2010 року , пропорційно їх часткам у праві власності на квартиру та судових витрат понесених позивачем у даній справі, пропорційно задоволеній частині позовних вимог: з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1098,48 грн. та 49,19 грн. судових витрат, з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 366,16 грн. та 16,39 грн. судових витрат. В задоволенні позову в частині стягнення коштів з ОСОБА_4 відмовити за необґрунтованістю вимог, в частині стягнення заборгованості за період до 01.08.2007 року суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 256-268 ЦК України, ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Рембуд” задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Рембуд” заборгованість в сумі 1098,48 грн. та 49,19 грн. судових витрат, а всього 1147,67 грн..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного ремонтно-будівельного підприємства „Рембуд” заборгованість в сумі 366,16 грн. та 16,39 грн. судових витрат, а всього 382,55 грн..
В задоволення позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю вимог та у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.
Суддя